офтальмологія / тема 12 мед

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОФТАЛЬМОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

з дисципліни “Офтальмологія”

для студентів 4 курсу медичного факультету

МОДУЛЬ № 1 “ОФТАЛЬМОЛОГІЯ”

Змістовний модуль №3

Практичне заняття №12 «Курація очного хворого»

Практичне заняття обговорено на

на методичній нараді кафедри

«_____»______________ 2010 р.

Зав. кафедрою_______проф. Венгер Г.Ю.

ОДЕСА-2010

1. Тема: “КУРАЦІЯ ОЧНОГО ХВОРОГО”- 3 години

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Головний вид діяльності лікаря – це курація хворого, тому в процесі цієї діяльності студент використовуючи раніш надбані знання, вміння і практичні лікувально-діагностичні навички, повинен навчитися вірно їх застосовувати до конкретного хворого з ураженням очей.

Грамотне поєднання сучасних принципів діагностики та лікування на кожному етапі цього процесу (скарги, анамнез, загальний і місцевий статут та інш.) дозволить конструктивно і творчо підійти до хворого, уявити цілісну клінічну картину захворювання, та на її основі виявити сутність патологічного процесу, що дасть можливість керувати їм і в кінцевому рахунку визначити реальність оздоровлення цього хворого, підвищення якості його життя, та профілактики ускладнень в майбутньому.

Письмове викладення головних етапів цього виду діяльності під час складення історії хвороби стимулює і дисциплінує студента, вдосконалюючи логічні та конструктивні якості його клінічного мислення.

Написана історія хвороби, слугуючи цілям наступності, є також юридичним документом, відбиваючим послідовність роботи з хворим від етапів накопичення знань про нього до формування оптимальних варіантів його клінічного видужання, і є засобом контролю та корекції якості курації.

3. ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ.

3.1 Загальні: ознайомитися з особливостями та навчитись курації очного хворого, досягаючи високого рівня відповідності основних її етапів

(діагнозу, лікування та валеомедреабілітаційних рекомендацій) і написати історію хвороби.

3.2. Виховні цілі: ознайомитися з внеском вітчизняних вчених в розвиток мистецтва обстеження очного хворого, надати йому допомогу та вилікувати його.

3.3 Конкретні: внаслідок проведення заняття необхідно

знати:

1. Особливості загального обстеження хворого при зниженні зору та сліпоті.

2. Послідовність та двохетапність офтальмологічного обстеження очного хворого.

3.4. На основі теоретичних знань з теми

Вміти:

1. Комплексно обстежити очного хворого і виявити патологію.

2. Встановити офтальмологічний діагноз.

3. Призначити етіопатосаногенетичне лікування.

4. Дати реабілітаційні рекомендації (профілактичні, медичні та трудові).

5. Написати історію хвороби очного хворого.

4. МАТЕРІАЛ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

(міждисциплінарна інтеграція)

№	Дисципліни	Знати	Вміти
1	Попередні дисципліни 1. Пропедевтика	Основні захворювання,їх симптоми та лікування, ведення мед.документації	Проводити курацію соматичного хворого та написати його історію хвороби
2	Наступні дисципліни (педіатричного,терапевтичного, хірургічного, акушерського, стоматологічного профілю.	Зміни органа зору при загальному захворюванні та травмах.	Виявити основну очну патологію, її зв’язок з загальною паталогією та призначити комплексне лікування
3	Внутрипредметна інтеграція	Структуру очної захворюваності, симптоматику та семіотику головних очних хвороб.	Діагностувати та призначати лікування.

5. ЗМІСТ ТЕМИ поданий у вигляді “Плана обстеження очного хворого”.

І. Паспортна частина.

II. Скарги.

III. Анамнез хвороби.

IV. Анамнез життя.

V. Загальний стан (за системами і органами)

6. Стан очей (кожного ока окремо)

1. Періорбітальні утворення (шкіра, кістки, м’язи)

2. Повіки, очна щилина, край повіки

3. Сльозовий аппарат (сльозні точки, сльозний мішок)

4. Кон’юнктива (повік, перехідної складки, очного яблука)

5. Склера

6. Лімб

7. Рогівка

8. Передня камера, кут передньої камери (дренажна зона)

9. Райдужка

10. Зіниця

11. Війкове тіло

12. Кришталик

13. Склисте тіло

14. Очне дно (диск здорового нерва, жовта пляма, судини, періферія)

15. а) форма ока; б) розмір ока

16. а) положення в орбіті б) рухомість ока

6. Функційні досліждення:

1. Гострота зору вдалину (без корекції, із корекцією)

2. Гострота зору зблизька (без корекції, із корекцією)

3. Рефракція

4. Акомодація

5. Поле зору

6. Внутрішньоочний тиск (тонометрія, добова тонометрія, тонографія)

7. Кольоросприняття

8. Бінокулярний зір і м’язова рівновага

6. Спеціальні дослідження (ехобіометрія, темнова адаптація, рентгенографія, флюресцентна ангіографія, електрочутливість і інші).

7. Попередній діагноз.

8. Диференційний діагноз.

9. Остаточний діагноз.

6. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ (необхідна інформація для формувань знань-вмінь)

Основна література.

1. Очні хвороби ( за ред. Жабоєдова Т.Д., Сергієнка М.М./ Київ, Здоров’я, 1999.

2. Глазные болезни /под ред. Бочкаревой А.А./, М., Медицина, 1989, с.52-76.

Додаткова література:

1. Терапевтическая офтальмология /Под ред. КрасноваМ.Л., Шульпиной Н.В./, М.Медицина, 1985.

2. Справочник по офтальмологии /Под ред. АветисоваЭ.С./, М., Медицина, 1978.

3. Живков Е. С соавт. Глазные симптомы в общей диагностике. Медицина и физкультура. София, 1965.

4. Морозов В.И., Яковлев А.А. Фармакотерапия глазных болезней. М., Медицина, 1998.

5. Сосин И.Н., Буявых А.Г. Физическая терапия глазных болезней. Симферополь, Таврия, 1998.

6. Пропедевтика внутренних болезней /под ред. Василенко В.Х., Гребенева А.А./, М., Медицина, 1982, с. 27-109.

7. Писарев Д.И. Основные проблемы врачебной этики и медицинской деонтологии., М., 1969.

7.ОРІЄНТОВНА КАРТА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРОЮ.

№	Завдання	Вказівки до завдання	Відповіді
	А.Повторити:
1.	Анатомо-топографічні особливості органу зору.	Перелічіть відділи органу зору (ока, допоміжного апарату і орбіти).
2.	Методи дослідження органу зору.	Переличіть основні методи дослідження відділов ока (переднього, оптичного середовища та очного дна), умови їх проведення та діагностична цінність.
3.	Функціональні дослідження ока.	Переличіть основні методи, умови їх застосування та діагностичну цінність.
4.	Основні симптоми очних захворювань	Сгрупуйте головні симптоми при основних захворюваннях очей.
	В.Вивчити:
1.	План обстеження очного хворого.	Складіть діагностичні і лікувальні алгоритми головних захворювань очей.

8. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Перелік практичних завдань, які необхідно виконати :

1. Обстеження очного хворого

2. Встановлення офтальмологічного діагнозу

3. Призначення лікування

4. Надання рекомендацій

9. ІНСТРУКТИВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОВОЛОДІННЯ ВМІННЯМИ, НАВИЧКАМИ :

9.1. Обстежити очного хворого.

Хворого необхідно обстежити згідно з “планом обстеження очного хворого”, звертая увагу на:

1. Необхідність проведення повністю всього обстеження.

2. Маніфестуючу симптоматику, намагаючись виявити патогномонічні симптоми.

3. Необхідність ретельного обстеження другого ока, навіть якщо хворий не скаржиться.

9.2. Встановити офтальмологічний діагноз.

Попередній діагноз встановлюється на основі проведеного обстеження після попереднього аналізу виявленої характерної очної симптоматики та її угрупування в один чи декілько домінуючих офтальмологічних синдромів

(рогівковий, кон’юктивальний, глаукомний та інш.).

Диференциальний діагноз встановлюється шляхом диференціального аналізу збіжних симптомів при різних захворюваннях. Він ускладнюється при тих захворюваннях, котрі розгортуються без патогномічної місцевої симптоматики і мають велику варіабельність течії (кон’юнктивити, увеіти). Проводиться він як на синдромному рівні, так і при втановленні етіології в період обгрунтування остаточного діагнозу.

Отстаточний діагноз встановлюється й обгрунтовується шляхом з’ясування причино-наслідкових зв’язків, вилучення ускладнень та супутньої очної патології від етіопатогенеза головного захворювання, і потім зв’язується з загальним станом організму. Частіше він зв’язаний з встановленням етіології процесу (алергійний кон’юктивіт, герпетичний кератит), чи різновидами класифікації захворювання (первина відкритокутова 1-а глаукома, вікова початкова кортикальна катаракта).

9.3. Призначити лікування.

Призначити ефективне етіопатосаногенетичне лікування – головне завдання не тільки цього єтапу, але й всієї курації. Це досягається шляхом інтегративного використовування всього арсеналу (загального і місцевого, медикаментозного і немедикаментозного, консервативного і хірургічного) етіотропного впливу та системної корекції головних ланок патогенезу і саногенезу на перебіг патологічних та вітальних процесів. Звернути увагу, що к місцевому лікуванню окрім очних крапель, мазі, папабульбарних та субконюктивальних ін’єкцій відносяться й фізіотерапевтичні засоби введення меликаментів – електрофорез, фонофорез, магнітофорез.

9.4. Дати реабілітаційні рекомендації.

На підставі встановленного остаточного діагнозу, з’ясовування

етіопатогенезу захворювання та його динамики під впливом лікування (анамнез хвороби) спочатку обгрунтовується прогноз подальшої течії захворювання. Прогноз визначається для зорових функцій, збереження анатомічних структур й ока в цілому та для життя хворого, а також соціальний і професіональний прогнози.

На основі цього, для профілактики несприятливих варіантів розвитку патологічного процесу і попередження ускладнень, обгрунтовуються реабілітаційні рекомендації (профілактичні, медичні та трудові). В зв’язку з одномоментністю курації та стратегічною необхідністю направляти хворого в бік оздоровлення та виздоровлення, вони являються лікувально-реабілітаційними, точніше валеомедреабілітаційними.

10. ТЕМА НАСТУПНОГО ЗАНЯТТЯ “ ЗАХИСТ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ”.

11. ЗАВДАННЯ ПО УДРС: Курація очних хворих.

По НДРС: Реферати на теми:

1. Особливості офтальмологічної діагностики.

2. Особливості лікування очних хвороб.

Методичні вказівки склав Ас. В’язовський Ю.І.

2010 р.