6.2. 0Рієнтуюча карта щодо самостійної роботи студента з літературою з теми заняття (виконується письмово).

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	Вивчити: Особливості пато-генезу різних під-видів дисемінова-ного туберкульозу	Патогенез міліарного, підгострого дисемінованого туберкульозу. Причини формування хронічного дисемінованого туберкульозу.
2.	Клініку міліарного туберкульоз	Назвати варіанти клінічного перебігу міліарного туберкульозу. Особливості перебіку кожного з варіантів.
3.	Методи лаборатор-ної діагностики міліарного туберку-льозу. Туберкуліно-діагностику.	Перелічити зміни у гемограмі і урінограмі у хворих на міліарний туберкульоз. Назвати причини негативного результату дослідження харкотиння на наявність МБТ. Дати характеристику результатів проби Манту у хворих на міліарний туберкульоз.
4.	Рентгенологічну діагностику міліарного туберкульозу	Дати характеристику змін на рентгенограмі.
5	Диференційну діагностику міліарного туберкульозу	Перелічити діференційно діагностичні ознаки міліарного туберкульозу і черевного тифу, бронхопневмонії, сепсису, менінгококової інфекції
6.	Клінічний перебіг підгострого дисемінованого туберкульозу	Пояснити причини пізнього виявлення хворих, поняття „маски” туберкульозу, перелічити клінічні симптоми і зміни що виявляються при об”єктивному обстеженні хворого
7.	Рентгенологічні ознаки підгострого і хронічного дисемінованого туберкульозу	Назвіть зміни що виявляються на рентгенограмі.
8.	Лабораторну діаг-ностику підгост-рого і хронічного дисемінованого туберкульозу	Перелічити методи лабораторної діагностики, зміни у гемограмі, урінограмі, аналізах харкотиння.
9.	Патогенез туберку-льозного ураження ЦНС і мозкових оболонок	Назвіть шляхи проникнення і розповсюдження МБТ у ЦНС. Можливі осередки ураження ЦНС.
10.	Клінічні ознаки	Перелічити клінічні симптоми що зустрічаються при туберкульозному менінгіті, менінгоенцефаліті, менінго енцефаломієліті.
11.	Дослідження спинномозкової рідини	Перелічити зміни у спінномозковій рідині при мікроскопічному, біохімічному та бактеріологічному методах дослідження. Назвіть диференційно-діагностичні ознаки змін у спинномозковій рідині при туберкульозному менінгіті та менінгітах іншої етіології
12.	Лікування хворого на дисеміновані форми туберкульозу	Визначити категорію та схему лікування хворого.

7.Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1.Дати визначення дисемінованого туберкульозу легень.

2.Які патогенетичні механізми розвитку різних підвидів дисемінованого туберкульозу легень та ураження ЦНС і мозкових оболонок?

3.Які клінічні варіанти перебігу міліарного туберкульозу?.

4.Які рентгенологічні зміни виявляються при міліарному туберкульозі?

5. Які клінічні прояви та дані об'єктивного обстеження виявляються у хворого на дисемінований туберкульоз?

6 Які зміни виявляються при лабораторному обстеженні хворих на дисемінований туберкульоз?

7. Рентгенологічна картина різних форм дисемінованого туберкульозу.

8.Ускладнення дисемінованих форм туберкульозу.

9.Клінічні прояви туберкульозного менінгіту.

10. Склад спинномозкової рідини у хворих на туберкульозний менінгіт.

11.До яких категорій лікування належать хворі з різними формами дисемінованого туберкульозу, хворі з ураженнями ЦНС і мозкових оболонок?

Б. Тести для самоконтролю:

1.Хворий, 44 років, надійшов до клініки в надто важкому стані. Виражені менінгеальні симптоми. При обстеженні виявлена дисемі­нація в легенях дрібними однотипними симетрично розташованими вогнищами. В загальному аналізі крові: лейкоцити - 9,0х10 /л, нейтрофільне зрушення вліво, лімфопенія, моноцитоз, ШОЕ -45 мм/год. Яка форма перебігу міліарного туберкульозу у даного хворого?

А. Легенева.

В. Менінгеальна.

С. Тифоїдна

Д. Септична.

Е. Змішана.

2.Хворий, 38 років. Протягом 4 місяців скаржиться на кашель з виділенням харкотиня, задуху, втрату маси тіла, пітливість вночі. Об’єктивно: температура тіла 37,8 С, вкорочення перкуторного тону з обох боків над верхніми та середніми відділами легень. Над верхніми відділами легень на фоні жорсткого дихання вислуховуються дрібнопухирчасті хрипи. Рентгенограма органів грудної порожнини: у верхніх та середніх відділах обох легень виявлені вогнищеві тіні різних розмірів, слабкої інтенсивності, з начіткими контурами. Який попередній діагноз ймовірніше визначається у хворого?

А. Актиномікоз легень

В. Дисемінований туберкульоз

С. Карциноматоз легень

Д. Вогнищева пневмонія

Е. Саркоїдоз

3.Хворому 29 років. Протягом 2-х місяців відзначає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, нічні поти, кашель з незначною кількістю мокроти, задишка. В легенях дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. Реакція Манту з 2 ТО – інфільтрат діаметром 10 мм. В аналізі крові: Л – 9,8х10.9/л, ШОЕ – 33 мм/год. Рентгенологічно: в обох легенях, на всьому протязі, визначаються множинні вогнищеві тіні різної форми і величини, малої інтенсивності, з нечіткими контурами. У задніх сегментах легень визначаються тонкостінні порожнини. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхоектатична хвороба

В. Саркоїдоз

С. Фіброзуючий альвеоліт

Д. Дисемінований туберкульоз легень

Е. Метастатичний процес в легенях

4.Хворий, 44 років, скаржиться на різкий головний біль, нудоту, блювання, що не приносить полегшення, підвищення температери до 39,0 С, задишку. Хворіє біля 3-х тижнів. Об’єктивно: стан важкий, виражений ціаноз. Визначається ригідність м’язів потилиці. Реакція Манту з 2 ТО – інфільтрат діаметром 6 мм. В аналізі крові: Л – 7х10.9/л, ШОЕ – 15 мм/год. Рентгенологічно: у легенях, на всьому протязі легеневих полів, визначаються множинні дрібні малоінтенсивні, з нечіткими контурами вогнищеві тіні. Яке захворювання найбільш імовірне у хворого?

А. Пухлина мозку

В. Менінгіт

С. Енцефаліт

Д. Міліарний туберкульоз

Е. Пневмонія

5.Хворий, 20 років. Скаржиться на сильний головний біль, двоїння в очах, загальну слабість, підвищення температури тіла, дратливість. Об’єктивно: температура тіла 38.1 С, в контакт вступає неохоче, болісно реагує на подразники. Птоз лівої повіки, розбіжна косоокість, анізокорія S ≥ D . Наявний менінгеальний синдром. При люмбальній пункції ліквор витікає під тиском 300 мм вод.ст., прозорий, з легкою опалесценцією, через добу випала фібринозна плівка. Білок – 1,4 г/л, л – 600 в мм3, цукор – 0.3 ммоль/л. Який попередній діагноз слід поставити хворому?

А. Лімфоцитарний менінгіт Армстронга

В. Менінгококовий менінгіт

С. Туберкульозний менінгіт

Д. Сифілітичний менінгіт

Е. Паротитний менінгіт

6.Чоловік, 19 років, надійшов до інфекційної лікарні з діагнозом „черевний тиф”. Хворіє третій тиждень. Два дні тому загальний стан різко погіршився – виник сильний головний біль, з’явилась різка задишка в спокої, температура тіла підвищилась до 39,6С. Свідомість затьмарена. Наявні менінгеальні ознаки. В легенях дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. На оглядовій рентгенограмі в обох легенях впродовж усіх легеневих полів визначаються множинні однотипні і дрібні (1-2 мм) вогнищеві тіні. Який клінічний діагноз?

А. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт

В. Міліарний карциноматоз легень

С. Гострий міліарний туберкульоз

Д. Саркоїдоз легень

Е. Двостороння пневмонія

7.У хворого на тубменінгіт взято на дослідження СМР. Який плеоцитоз ліквору характерний для цієї патології?

А. 200-300 в 1мл

В. 2-5 в1мл.

С. 4000-5000 в1мл.

Д. 2000-3000 в 1мл

Е. 10 000-20 000 в 1 мл

8. Дитині 7 років, яка надійшла до туб. стаціонару з діагнозом “туберкульозний менінгіт”, зроблено спинномозкову пункцію. Ліквор направлено до лабораторії. Яка частота знаходження мікобактерій туберкульозу в спінномозговій рідині при туб менінгіті?

А. 5-10%.

В. 100%.

С. 45-50%.

Д. 80-85%.

Е. 20-30%.

9.Хвора 19 років, надійшла до стаціонару з діагнозом: “Менінгіт неясної етиології”. Досліджена. Аналіз крови: лейкоцити – 10,0х10 г/л, нейтрофільний зсув вліво, лімфопенія, моноцитоз, ШОЕ – 19 мм/год. Спинномозкова рідина: підвищена кількість білку, зниження кількості цукру та хлоридів, лейкоцити – 130 в 1 мл, 100% лімфоцити, МБТ(-). Через 48 годин випала фібринозна плівка. Попередньо якої етиології менінгіт у даної хворої?

А. Туберкульозний.

В. Вірусний.

С. Менінгококовий.

Д. Стафілококовий.

Е. Доброякісний лімфоцитарний.

10. У хворого Н., 30 років, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом : ВДТБ дисемінованого туберкульозу Дестр+ МБТ + призначена схема лікування. До якої категорії лікування слід віднести даного хворого?.

А. 1

В. 2

С. 3

Д. 4

Е. 5

11. У хворого, що робить на піскоструйному комбінаті, встановлено діагноз: Силікоз легень. ІІ стадія. Яку форму туберкульозу маємо диференціювати з цією патологією.

А. Вогнищеву.

В. Дисеміновану.

С. Інфільтративну.

Д. Туберкульому.

Е. Фіброзно-кавернозну.

12. Дитина 5 рокiв надiйшла до стацiонару дитячої обласної лiкарнi на обстеження. Захворiла кiлька днiв тому, температура пiдвищилась до 38,0 С, сухий кашель, задишка, слабкiсть. У гемограмi помірний лейкоцитоз, лiмфоцитоз, ШОЕ 42 мм/год. На рентгенограмi органів грудноi клiтки в обох легенях дрiбнi вогнища. Проба Манту з 2 ТО 5 мiсяцiв тому негативна. При яких захворюваннях зустрiчаються такi прояви?

А. Мiлiарний туберкульоз легень

В. Туберкульоз внутришньогрудних лімфовузлів.

С. Еозинофільний інфільтрат.

Д. Крупозна пневмонія

Е. Сальмонельоз

13. У хворого дiагностовано мiлiарний туберкульоз легень. Який основний шлях розповсюдження МБТ в органiзмi при мiлiарному туберкульозi легень?

А.Лiмфогений

В.Гематогений

С.Змiшаний

Д.Парентеральний

Е.Внутрішньоутробний

В. Оволодіння професійними вміннями, навичками:

1..Планувати схему обстеження хворого на дисемінований туберкульоз та аналізувати отримані дані.

2. Пояснювати значення бактеріоскопічного і бактеріологічного методів дослідження харкотиння.

3.Діагностувати міліарний туберкульоз дихання на підставі даних анамнезу, клінічного, лабораторного та рентгенологічного обстеження хворого і формулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.

4..Діагностувати підгострий та хронічний дисемінований туберкульоз органів дихання на підставі даних анамнезу, клінічного, лабораторного та рентгенологічного обстеження хворого і формулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації.

5. Визначати режими лікування хворих із дисемінованим туберкульозом за категорією.

6.Визначити зміни у спинномозковій рідині у хворих на туберкульоз ЦНС та мозкових оболонок на підставі бактеріоскопічного, бактеріологічного і біохімичного методів дослідження.