Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:

1. Радіогепатографія.

2. Сканування печінки та жовчного міхура.

3. Гепатобілісцинтиграфія.

4. Сканування і сцинтиграфія печінки з радіоколоїдами.

Радіогепатографія

Показання: порушення функції гепатобіліарної системи; оцінка загального і печінкового кровообігу, функціональної здатності паренхіми, стану жовчних протоків, а також концентраційної і скорочувальної здатності жовчного міхура.

РФП: при дослідженні функції полігональних клітин печінки використовують бенгальський рожевий, мічений ¹³¹І (БРР-¹³¹І). При дослідженні функції ретикулоендотеліальних клітин застосовують радіоколоїди ¹⁹⁸Аu та ^99мТс.

Апаратура:багатоканальні радіодіагностичні установки УР1-1,КПРДІ-3.

Принцип методики: реєстрація швидкості проходження РФП крізь паренхіму печінки з метою оцінки функції полігональних або ретікулоендотеліальних клітин.

Рис. 4.9. Криві радіоактивності крові(а), печінки(б) та кишок(в) в нормі (дослідження печінки з БРР).

Рис. 4.10. Криві радіоактивності крові(а), печінки(б) та кишок(в) при хронічному гепатиті(І) та цирозі печінки(ІІ) (дослідження печінки з БРР).

Методика дослідження: хворого досліджують в положенні лежачи на спині. Після в/в введення РФП активністю 5 кБк/кг включають самописці. За допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої долі печінки, кишок ми оцінюємо очищення крові від РФП, швидкість секреторно-екскреторних процесів в гепатоцитах та стан сфінктеру Одді. При дослідженні функції ретикулоендотеліальних клітин застосовують радіоколоїди ¹⁹⁸Au та ^99мТс. За допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої долі печінки та селезінки ми оцінюємо очищення крови від РФП, час накопичення препарату в печінці та селезінці.

Сканування печінки та жовчного міхура

Показання: визначення секреторно-екскреторної функції печінки, прохідності жовчних шляхів, накопичувальної та скорочувальної функції жовчного міхура, основних топографо-анатомічних параметрів.

РФП:

1. БР -¹³¹I - 3 МБк в/в. Сканування починають через 30 хвилин після введення.

2. ХІДА - ^99mТс - 0,5 МБк/кг. Сканування починають через 10 - 15 хвилин після введення.

Апаратура: сканери.

Принцип методики: при аналізі сканограми визначають топографію, форму, розміри печінки, накопичення та розподілення РФП.

Методика дослідження: дослідження проводиться вранці натщесерце в положенні лежачи на спині. На сканограмі визначається ділянка збільшеної фіксації РФП, яка відповідає жовчному міхуру. Оцінюють його топографію, форму і розміри. При максимальному накопиченні РФП в жовчному міхурі хворому дають жовчогінний сніданок (2 сирих яєчних жовтки) і через 30 хвилин проводять сканування ділянки жовчного міхура. Скоротливу здатність жовчного міхура визначають шляхом розрахунку площин жовчного міхура до і після жовчогінного сніданку.

Гепатобілісцинтиграфія

Показання: ця методика показана при всіх порушеннях функціонування жовчовидільної системи, холестазі різного генезу, дискінезіях, аномаліях розвитку і др. Одночасно цей метод дозволяє отримати уяву про дезінтоксикаційну функцію печінки.

РФП: БРР-¹³¹I – в даний час застосовується рідко. ХІДА - ^99mTc - дослідження триває 60-90 хвилин - 1 кадр/хвилину (60-90 кадрів).

Апаратура: гамма-камера.

Принцип методики:визначаються візуальні ознаки та кількісні показники зміни рівня радіоактивності над “зонами цікавості”: ділянкою серця, печінки, жовчного міхура та кишківника.

Рис. 4.11. гепатобілісцинтиграфія з ^99мТс - ХІДА.

Методика дослідження: одразу після в/в введення ХІДА - ^99mTc активністю 1 МБк/кг починає візуалізуватися печінка, на 10-12 хвилині з’являються жовчні протоки, а на 13-16 хвилині – жовчний міхур. Максимальна радіоактивність печінки відмічається на 8-15 хвилині. Т1/2 -19-30 хвилин. По мірі виведення РФП з жовчю радіоактивність печінки знижується на 50% за 30 хвилин, а над жовчним міхуром зростає. Тмах. жовчного міхура - 25-40 хвилин. Після надання жовчогінного сніданку на 30 хвилині спорожнення жовчного міхура прискорюється і починає реєструватися радіоактивність над кишками. Через 30 хвилин повинен скоротитися на 35-55%. Якщо жовчний міхур не візуалізується впродовж 2 годин – це відключений жовчний міхур. Вибравши на сцинтиграмах “зони інтересу” будуються комп’ютерні криві, які відображають проходження РФП по системі печінка жовчні протоки - жовчний міхур - кишки.