- •1. Актуальність теми. Обґрунтування теми.
- •2. Цілі лекції:
- •3. План та організаційна структура лекції
- •4. Зміст лекційного матеріалу:
- •1. Поняття про науку та її еволюцію.
- •2.Шлях створення наукової теорії.
- •3.Об’єкт, предмет та мета наукового дослідження.
- •4. Основні форми наукового дослідження.
- •1. Вибір проблеми наукової роботи:
- •5. Матеріали щодо активації студентів під час проведення лекції (питання, задачі, проблемні ситуації тощо).
- •6. Загальне матеріальне та методичне забезпечення лекції:
- •7. Матеріали для самопідготовки студентів:
2.Шлях створення наукової теорії.
Науко́ва тео́рія — це система узагальненого знання, пояснення різнобічності подій, ситуацій, що відбуваються у природі чи суспільстві.Поняття «наукова теорія» має різні значення: для протиставлення практиці або гіпотезі як неперевіреному знанню у формі припущення; узагальнення передової практики відображенням її у мисленні і відтворенням реальної дійсності. Теорія безперервно пов’язана з практикою, яка ставить перед пізнанням завдання і вимагає їх вирішення. Тому практика входить органічним елементом до теорії. Кожна теорія має складну структуру. Так, у економічній теорії можна виділити дві частини: формальні обчислення (економіко-математичні моделі, логічні рівняння та ін.) і «змістовну» інтерпретацію (категорії, закони, принципи). Остання пов’язана з філософськими поглядами, світоглядом ученого, з певними методологічними принципами підходу до дійсності.Наукова теорія як форма організації знань забезпечує розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження, тому вона відрізняється від простої реєстрації спостережень і характеризується наявністю таких елементів: загальних законів і сфери їх застосування, де вона пояснює явища, які відбуваються; сфери передбачення невідомих явищ; логіко-математичного апарату виведення наслідку із законів; визначення концептуальної схеми, без якої неможливе пізнання об’єктів цієї теорії.Економічні теорії зумовлені історичними умовами, в яких вони виникають, рівнем виробництва, соціальними умовами, домінуючими у той або інший період, які сприяють або гальмують їх пізнання. Оскільки теорія виникає як узагальнення пізнавальної діяльності і результатів практики, то вона сприяє перетворенню природи і суспільного життя. Критерієм істинності теорії є практика господарської діяльності людей, зміни у природі, суспільстві. Уникнути хибних течій у науці допомагає також вивчення історії розвитку науки як еволюційним, так і революційним шляхом.Знання, понятійний і якісний опис фактів, що ґрунтуються на емпіричних закономірностях, є передумовою формулювання вихідних, основоположних ідей, теорії або групи теорій. Завдяки ним уможливлюється адекватне відображення в мисленні стану природи та людського буття, наукове бачення картини світу як загального об'єктивного образу реальності (сукупності об'єднаних загальними концептуальними ідеями об'єктивних знань, принципів і законів, що функціонують у різних галузях пізнання).Серед багатьох сформованих наукою законів виокремлюють спільні (фундаментальні), загальні та часткові. Спільні закони виявляються в усіх сферах буття (закони і принципи самоорганізації та еволюції). Загальні закони стосуються деякою мірою суміжних наукових галузей. Наприклад, закони збереження, спрямованості процесів, періодичності виявляються в усіх природничих науках і частково в гуманітарних. Часткові закони діють в окремій галузі, наприклад, закон вектора історичного розвитку — в історії, закон генетики — в біології, закони Галілея, Ньютона, Ейнштейна — у фізиці.
Галилеевой группой называется группа всех преобразований галилеева пространства, сохраняющих его структуру. Элементыэтой группы называются галилеевымипреобразованиями. Таким образом, галилеевы преобразования являются аффинными преобразованиями A4, сохраняющими интервалы времени и расстояниямежду одновременными событиями.