3. Порядок паління, застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт.

У приміщеннях всіх об’єктів ОДЕКУ (Навчально - лабораторний корпус № 1, Навчально - лабораторний корпус № 2, гуртожиток № 1, гуртожиток № 2, Геофізична морська навчально – наукова лабораторія, Метеорологічна навчально – наукова лабораторія, Гідроекологічна навчально – наукова лабораторія, спортивний табір, кафедра фізичної підготовки на території спортивного комплексу) паління заборонено згідно наказу ректора університету.

Відповідальність за пожежну безпеку під час виконання будівельно – монтажних робіт покладається на ректора ОДЕКУ та на керівника структурного підрозділу, на території якого проводяться ці роботи. Особи, відповідальні за пожежну безпеку, зобов’язані:

-забезпечувати контроль за виконанням правил з пожежної безпеки;

-організувати перевірку протипожежного стану будівель, приміщень, де проводяться будівельно – монтажні роботи, провести протипожежний інструктаж з усіма робітниками;

-забезпечувати пожежонебезпену експлуатацію електромереж та електроустановок;

-забезпечувати справне утримання та постійну готовність засобів пожежогасіння, навчати працівників правилам їх застосування.

Вогневі роботи (газозварювальні, електрозварювальні, паяльні) під час виконання будівельно – монтажних робіт необхідно проводити згідно з наказом, який видає особа, відповідальна за протипожежний стан об’єкта.

Ректор ОДЕКУ затверджує наряд – допуск на проведення цих робіт.

4. Можливі причини пожеж та запобіжні заходи щодо них.

Основні причини пожеж: несправність обладнання, іскри електрогазозварювальних робіт та необережне поводження з вогнем, несправність електроустановок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами тощо.

Точніше, до можливих причин виникнення пожежі на об’єктах університету відносяться:

1).Куріння у недозволеному місці об’єкту університету.

2).Перегрузка електромережі.

3).Робота електроприборів (електронагрівальних приладів без нагляду і їх застосування в пожежонебезпечному приміщенні).

4).Некваліфікована експлуатація електромереж захисним улаштуванням (невірний вибір захисних плавких установок і параметрів автоматичних вимикачів).

5).Застосування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин з порушенням правил їх застосування (відсутність вентиляції, близкість відкритого вогню, випарювання хімічних речовин в атмосферу, сховища до межі допустимої концентрації).

6).Залишення комп’ютера, інше електрообладнання увімкненим без нагляду.

7).Порушення норм площі розміщення електрообладнання.

За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння :

-спалах – швидке згоріння горючої суміші без утворення стиснених газів, яке не переходить у стійке горіння;

-займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;

-спалахування - займання, що супроводжується появою полум’я;

-самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання;

-самоспалахування – що супроводжується появою полум’я;

-тління – горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму.

У разі загрози виникнення пожежі треба знати головне правило вимкнення установок та агрегатів. Спочатку вимикати установки нізької напруги, а потім установки високої напруги. Тому що, у випадку вимкнення головного щита, вся будівля залишиться без току, а у вечерні часи зовсім без світла, що буде заперечувати гасінню пожежі, яка трапилася у якомусь підрозділі.

При вимиканні силових установок під нагрузкою може бути велика електрична дуга, яка може вивести з ладу який –небудь вимикач (згоряння, плавлення контактів).

Іншою мовою, треба спочатку зняти нагрузку з понижаючого трансформатора, а потім вимикається сам трансформатор.