Рис 1.7. Цілі підприємництва

Змінився і сам підприємець, йому притаманні такі риси як винахідли-вість, схильність до ризику, наполегливість, енергійність, наявність освіти, інтелект, почуття соціальної відповідальності.

3. Форми підприємництва

Всяка підприємницька діяльність здійснюється в рамках визначеної форми підприємства. Залежить частково від особистих інтересів і професії підприємця, але в основному визначається об'єктивними умовами: сферою діяльності, наявністю коштів, достоїнством тих чи інших форм підприємств (ТОВ, АТ), становищем ринку.

Форма підприємництва – це система норм, які визначають внутрішні відносини між партнерами підприємства, з одного боку, і відношення цього підприємства з іншими підприємствами і державними органами.

Існують такі основні форми підприємництва:

• індивідуальні;

• колективні;

• корпоративні.

Юридична особа – підприємство, яке має самостійний баланс, гербову печатку і розрахунковий рахунок, діє на основі статуту і несе відповідальність у випадку банкрутства його майном, яке йому належить.

Основні ознаки, притаманні підприємству (юридичній особі):

• затверджено згідно із законом;

• наявність організаційної єдності (структурної оформленості);

• володіння необхідним майном;

• самостійна майнова відповідальність;

• виступ від власного імені в господарськой діяльності.

Фізична особа - окрема людина.

Підприємства можуть створюватися на основі об'єднання осіб і об'єднання капіталу.

Об'єднання осіб - засноване на особистій участі в справах підприємствах. Члени такого підприємства (товариства) об'єднують не тільки кошти й інші засоби, але і власну діяльність.

Об'єднання капіталів - складання капітальних коштів, але не діяльність вкладників. Керівництво і оперативне керування підприємством здійснюється спеціально створеними органами.

Договірні і статутні підприємства.

Договір, з однієї сторони, визначає взаємовідносини між членами підприємства, а з іншої — між ними і самим товариством (підприємством).

Статутні об'єднання - на основі статуту (що не виключає наявність договору сторін).

Правові форми підприємництва.

Індивідуальне підприємництво (приватне).Здійснюється від свого імені і на свій ризик. До 50-70% складає у бізнесі розвинених країн.

Відповідальність:

• повна;

• необмежена.

У випадку боргу розраховується усім своїм майном (може бути

конфісковано).

Право:

• створити підприємство;

• придбати будь-яе майно або майнове право (користуватися, брати в оренду);

• наймати або звільняти робітників;

• отримати кредит і відкрити рахунок в банку;

• самостійно розподіляти прибуток;

• здійснювати операції з валютою та ін.

Колективні форми підприємництва використовуються як у малому, так і у великомасштабному бізнесі.

Не дивлячись на різноманітність державних законодавств, світова практика свідчить про наявність таких колективних форм ділової активності:

• господарські спілки(товариства);

• акціонерні товариства;

• асоціації, союзи.

Господарська спілка створюється у формі: повної спілки, спілки на довірі(командитна), товариства з обмеженою відповідальністю.

Повною спілкою (товариство з необмеженою відповідальністю, ТНВ) визнається об'єднання двох або більше підприємців. Створюване ними підприємство шляхом складання договору передбачає здійснення спільної підприємницької діяльності і повну (необмежену) відповідальність за майно, яке йому належить, за забов’язаннями.

Основні риси:

• партнери підприємства несуть необмежену відповідальність за обов'язками спілки (майнова відповідальність перед кредиторами є солідарною і необмеженою);

• власність ТНВ є спільною власністю партнерів по підприємству.

Звичайно в цій формі створюються дрібні і середні підприємства.

"ТНВ " діє під фірмовою назвою, в якій вказуються імена товариства.

Строк діяльності "ТНВ" установлюється договором. За статусом "ТНВ" кожний партнер є і керівником, і представником інших партнерів по спілці. У повній спілці кожен партнер має право на керування, усі члени ТНВ мають рівний голос.

Договір "ТНВ" звичайно містить такі положення: імена учасників; фірмову назву; місце знаходження спілки;предмет діяльності "ТНВ"; характер розподілу прибутку; строк функціонування створюваного товариства.

Командитна (змішана) спілка (спілка на довірі).

Спілка на довірі (або командитна, тобто змішана спілка) є об'єднання, в якому відповідно до установчого договору про створення спілки один або декілька його дійсних членів несуть повну (необмежену) відповідальність забов’язань спілки всім майном, яке їм належить, а інші члени-вкладники несуть відповідальність, пов'язану з діяльністю спілки.

Основні риси:

• наявність двох типів учасників: командитистів і повних товаришів;

• командитисти відповідають за обов'язки спілки тільки в межах своїх вкладів, повні товариші — усім майном;

• взаємовідносини учасників командитного товариства (КТ) визначаються договором;

• КТ мають ті ж правові форми, які має повна спілка.

КТ діє під фірмовою назвою, де вказуються імена повних товаришів. Командитисти можуть бути повними товаришами, тоді відповідальність їх стає необмеженою за обов'язками спілки.

Статус власників КТ різноманітний. Кожен повний товариш є керівником і представником інших партнерів, командитисти не можуть бути керівниками і представниками інших партнерів. В КТ тільки повні товариші мають право керувати.