Седиментаційний або метод а.Н.Сабаніна (метод взмучування).

Для виділення фракцій 0,25-0,05 мм,0,05 - 0,01 мм і менше 0,01 мм застосовується седіментаційний метод А.Н.Сабаніна, який засновано на формулі Стокса:

 =2/9gr²_*(- (2)

де:  - швидкість падіння часток породи у воді, см/с; g - прискорення сили терези, см²/с;

r - радіус часток, см;густина часток, г/см³;

густина води, г/см³; коефіцієнт в’язкості води.

Метод передбачає, що швидкість падіння часток гірських порід у воді залежить тільки від їхнього розміру (без урахування форми і мінералогічного складу, температури і мінерализації води і т.д.).

Необхідне устаткування:

1. Терези аналітичні або електричні.

2. Прилад Сабаніна.

3. Бюкси.

4. Скляна паличка (мішалка).

Прилад А.Н.Сабаніна складається з: штатива -3, градуйованого стакана для відмучування -2,

різно колінного сифона - 1 і двох батарейних банок-4

(мал.1)

Мал.1 Прилад а.Н.Сабаніна Порядок виконання аналізу методом а.Н.Сабаніна.

1.Градуйований стакан (2) встановлюють на штативі (3).

У стакан опускають попередньо наповнений водою сифон так, щоб його кінець був встановлений на рівні 2 см від дна стакана. Під інший кінець сифону ставлять батарейну банку (4).

2.Частину породи з діаметром зерен менше 0,25 мм, виділену ситовим методом, переносять у градуйований стакан (2) і доливають воду до рівня 4 см.

3.Суспензію в градуйованому стакані взмучують і дають спокій на 100 с.

4.Після закінчення 100 с стовп рідини з градуйованого стакана, за допомогою сифона, зливають в батарейну банку до рівня 2 см від дна стакана.

За 100с частки діаметром більш 0,01 мм встигнуть пройти стовп води, що знаходиться вище 2 см від дна стакана, а в ньому залишаться частки діаметром менше 0,01 мм, що будуть злиті в батарейну банку, тобто відділені від більш значних.

5.Відмучування в стакані продовжується доти, поки стовп води, що знаходиться вище двох см від дна, після збовтавання через 100 с, не буде цілком прозорим.Так буде здійснене повне відділення часток діаметром менше 0,01 мм.

6.Після відділення часток діаметром менше 0,01 мм, у градуйованому стакані залишаться фракції розміром 0,25-0,05 і 0,05-0,01 мм.

Поділ цих фракцій також роблять відмучуванням у градуйованому стакані, для чого під сифон підставляють іншу батарейну банку, а в стакан доливають чистої води до 8 см.

7.Суспензію в градуйованому стакані збовтують мішалкою і дають спокій на 30 с.

8.Після закінчення 30 с стовп рідини з градуйованого стакана, за допомогою сифона, зливають у батарейну банку до рівня 2 см від дна стакана. За 30 с більш значна фракція (0,25-0,05 мм) встигне осісти на дно стакана, а дрібна фракція (0,05-0,01 мм) залишається вище рівня 2 см від дна і буде злита в батарейну банку.

9.Відмучування в стакані продовжують доти, поки при відстоюванні суспензії протягом 30 с після збовтавання, стовп рідини, що знаходиться вище рівня 2 см від дна стакана вже не містить зважених часток, тобто буде цілком прозорим. Цим закінчується процес відмучування.

В результаті аналізу гірських порід по методу А.Н.Сабаніна одержимо такі фракції: менше 0,01 мм - те, що злито в першу батарейну банку;

0,05 - 0,01 мм - те, що було злито в другу батарейну банку;

0,025 - 0,05 мм - те, що залишалося в осадку в градуйованому стакані після відмучування.

10. Із градуйованого стакана і батарейної банки з утриманням фракції 0,05-0,01 мм частину води обережно зливають. Суспензію поміщають у бюкси і випарюють.

11.Визначають масу фракцій 0,025-0,05 і 0,05-0,01 мм. Масу фракції з діаметром часток менше 0,01 мм одержують вирахуванням із загальної маси (d < 0.25 мм) суми мас фракцій 0,25-0,05 і 0,05-0,01 мм.

Результати гранулометричного аналізу приведені у табличній формі (табл. 1)

Таблиця 1

Гранулометричний склад гірських порід.

Діаметр часток фракцій, мм d	Маса фракцій, р q	Процентний вміст фракцій, % P%	Процентний вміст фракцій по сукупності P%	Середній діаметр часток, мм dcp	Відносна маса фракцій q'= q/q	log dср.
1	2	3	4	5	6	7

Побудова кривих гранулометричного складу.

1.Використовуючи дані графів 1 і 4 табл.1,будують гранулометричну криву в двох ва- ріантах.

Мал.2 а) Мал. 3 б)

а) прості координати P% =f(d_cp) б) напівлогарифмічна крива P% =f(log d_ср.)