Тема 5. Динамічні процеси у водних екосистемах. Антропогенний вплив.

При вивченні теми звернути особливу увагу на поняття про сукцесії, як розвиток водних екосистем у просторово – часовому вимірі. Механізм формування біорізноманіття водних екосистем в залежності від рівня продукційного процесу. Стійкість екосистем до антропогенних навантажень і концепція гранично допустимого впливу.

Література: [1, 2, 6, 7, 9, 10].

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про сукцесії.

2. Механізм формування біорізноманіття водних екосистем.

3. Стійкість водних екосистем.

4. Види антропогенного навантаження.

5. Стійкість екосистем до антропогенних навантажень і концепція гранично допустимого впливу.

Тема 6. Сучасний стан та тенденції екологічної зміни у головних водних екосистемах України

При вивченні теми звернути особливу увагу на особливості структури, функціонування, сучасний екологічний стан Чорного та Азовського морів, використовуючи басейновий підхід. Роль річкових екосистем та водно-болотних угідь. Знати Національну концепцію охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, Міжнародний Стратегічний план дій щодо заходів по спасінню Чорного моря.

Література: [1, 2, 6, 7, 9- 16].

Питання для самоконтролю:

1. Сучасний екологічний стан Чорного та Азовського морів.

2. Басейновий підхід у вирішенні екологічних проблем водойми.

3. Національна концепція охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів.

4. Міжнародний Стратегічний план дій щодо заходів по спасінню Чорного моря.

2.2 Перелік тем і зміст практичних занять

Практична частина складається з 8 тем, що мають на меті практичне закріплення ключових теоретичних знань.

Тема 1. Пристосування гідробіонтів до життя у водному середовищі.

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Пристосування планктонних організмів до існування у водному середовищі.

2. Пристосування активних форм гідробіонтів до існування у водному середовищі.

3. Пристосування бентосних організмів до існування у водному середовищі.

Рекомендована основна література [1 -4]; додаткова література [5]

Тема 2. Основні представники та особливості угруповань фітопланктону.

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Пелагічні організми та форми життя в пелагіалі.

2. Фітопланктон, характеристика угруповань прісноводного та морського.

3. Типи живлення та розмноження мікроводоростей.

4. Методи забору проб фітопланктону.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 3. Основні представники та особливості угруповань нейстону

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Представники нейстону.

2. Гіпонейстон та епінейстон.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 4. Основні представники та особливості угруповань зоопланктону

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Зоопланктон, класифікація за різними типами.

2. Методи забору проб зоопланктону.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 5. Нектон. Основні представники морської та прісноводної іхтіофауни. Методи кількісного обліку пелагіалі.

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Основні класи риб, їх відмінності та пристосування до проживання у водному середовищі.

2. Анадромний та катадромний рухи риб.

3. Прохідні та напівпрохідні риби.

4. Отруйні риби Чорного та Азовського морів.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 6. Бентосна рослинність водойм. Квіткові макрофіти та багатоклітинні водорості

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Основні систематичні відділи водоростей макрофітів та їх специфічні відмінності.

2. Методи кількісного обліку макрофітів.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 7. Основні представники та особливості угруповань перифітону

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Основні представники та особливості гідробіонтів перифітону.

2. Значення перифітону в життєдіяльності водойми.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

Тема 8. Організми зообентосу. Представники літо- та псаммо- контурів. Методи кількісного обліку організмів бенталі.

На практичному занятті будуть розглядатися наступні питання:

1. Класифікація зообентос них організмів за різними типами (систематичний, онтогенетичний, розмірний).

2. Методи кількісного обліку бентосних організмів.

3. Основні представники макрозообентосу, їх біологічні та екологічні особливості.

Рекомендована основна література [1 - 4]; додаткова література [5]

3 ВИКОНАННЯ МІЖСЕСІЙНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Для контролю отриманих знань студенти виконують міжсесійну контрольну роботу (ОМ).

Загальні поради та вимоги: користуючись рекомендованою літературою та інтернет-ресурсом виконується робота кожним студентом індивідуально в письмовій формі. Варіант контрольної роботи обирається згідно таблиці 1. Виконання роботи не відповідно до вказаного варіанту чи компіляція окремих положень та змісту робіт інших студентів є підставою для її не зарахування.

3.1 Варіанти контрольних робіт

Варіант 1

1. Гідробіологія, як наука о гідросфері Землі.

2. Основні біотопичні угрупування гідробіонтів: планктон, нектон, бентос, періфітон, нейстон, плейстон.

Варіант 2

1.Фізико-хімічні властивості води.

2.Роль та місце водних екосистем в біосфері Землі.

Варіант 3

1.Основні поняття гідробіології. Принцип функціонування водних екосистем.

2.Термічні та оптичні показники водного середовища.

Варіант 4

1.Фізико-хімічні властивості води.

2. Основні представники систематичних груп гідробіонтів: водорості, молюски, ракоподібні, гідроіди, риби

Варіант 5

1.Солоність як чинник, визначающий розповсюдження гідробіонтів.

2.Класифікация гідробіонтів за типом живлення. Просторова структура спільноти.

Варіант 6

1.Істрія розвитку гідробіології. Сучасні провідні організації морської та прісноводної гідробіології на Україні.

2.Трофічна структура ценозів. Поняття про трофічний рівень і трофічні угруповання. Продуценти, консументи, редуценти.

Варіант 7

1.Адаптації гідробіонтів на змінювання солоності.

2. Біорізноманіття та методи його оцінки. Показники чисельності та біомаси гідробіонтів.

Варіант 8

1. Первинна продукція морів, океанів та контенентальних водойм (маштаб і розподіл).Методи вивчення первинної продукції.

2. Стійкість водних екосистем. Види антропогенного навантаження.

Варіант 9

1. Детрітні та пасовищні ланцюги живлення. Порівняння водних екосистем за показниками продуктивності.

2. Евтрофікація як основний чинок деградації та зниження біорізноманіття водних екосистем.

Варіант 10

1.Трофніість та сапробність водних екосистем. Участь гідробіонтів у процессах формування якості води.

2.Поняття про сукцесії , як розвиток водних екоситем у просторово-часовому вимірі.

Варіанти контрольних робіт необхідно обрати згідно таблиці 1.

Таблиця 1- Варіанти для виконання міжсесійної контрольної роботи

Номер варіанта	Дві останні цифри номера залікової книжки
1.	1, 34, 67, 00	11, 44, 77	21, 54, 87	31, 64, 97
2.	2, 35, 68	12, 45, 78	22, 55, 88	32, 65, 98
3.	3, 36, 69	13, 46, 79	23, 56, 89	33, 66, 99
4.	4, 37, 70	14, 47, 80	24, 57, 90
5.	5, 38, 71	15, 48, 81	25, 58, 91
6.	6, 39, 72	16, 49, 82	26, 59, 92
7.	7, 40, 73	17, 50, 83	27, 60, 93
8.	8, 41, 74	18, 51, 84	28, 61, 94
9.	9, 42, 75	19, 52, 85	29, 62, 95
10.	10, 43, 76	20, 53, 86	30, 63, 96

Максимальний бал, що може одержати студент за контрольну роботу, складає 50 балів. В оцінку входить якість оформлення (10 балів) та повнота розкриття теми (40 балів).

Зарахована контрольна робота свідчить про те, що студент одержав сумарну оцінку не менше 30 балів, тобто не менше 60% від максимальної суми в 50 балів. Не зарахована контрольна робота свідчить про те, що студент одержав сумарну оцінку меншу за 30 балів, в цьому випадку вона повертається на доробку. Зарахована контрольна робота є допуском до здачі заліку.

4 ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Контроль поточних знань студентів заочної форми навчання виконується на базі модульно-накопичувальної системи організації навчання та організується у відповідності з «Положенням про організацію поточного та підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання ОДЕКУ Затверджено на засіданні Вченої ради ОДЕКУ 26.12.2013р, Наказ № 370-ОД від 31.12.13.). Підсумковим контролем є залік.

Оцінка виконання СРС у міжсесійний період (ОМ), визначається:

шляхом перевірки контрольної роботи, передбаченою програмою дисципліни, при визначенні якої враховується наступне:

• термін представлення контрольної роботи (на протязі семестру, перед початком заліково-екзаменаційної сесії, безпосередньо перед датою контролюючого заходу);

• відповідність змісту та кількості завдань з теоретичної та практичної частин навчальній програмі дисципліни оформлення контрольної роботи згідно ДСТУ.

Кожне завдання (питання) контрольної роботи, яка виконана в міжсесійний період повинно бути оцінено кількісно кожним викладачем в залежності від його складності. Вся контрольна робота повинна бути оцінена за наступною шкалою:

90-100% від максимально можливої кількості балів – бездоганна вичерпна відповідь на всі завдання, оформлення контрольної роботи згідно ДСТУ, контрольна робота здана у встановлені терміни;

74-89,9% – надані відповіді на всі завдання є правильними, але не є повними;

60-73,9% – надані відповіді на 2/3 завдань є правильними, але не повними;

< 60% – надані відповіді тільки на 1/3 завдань або відповіді на поставлені питання є помилковими, контрольна робота не оформлена згідно ДСТУ.

Студенти, які виконали міжсесійну контрольну роботу та отримали за результатами перевірки не менше ніж 60% мають допуск до екзамену, або заліку з дисципліни.

Студенти, які не отримали за контрольну роботу мінімальної кількості балів (> 60%), повинні виконати інший варіант контрольної роботи або виправити помилки попереднього варіанту та отримати відповідну кількість балів для допуску здачі заліку.

Накопичувальний підсумковий контроль в університеті проводиться на основі накопиченої (інтегральної) суми балів, яку отримав студент по підсумках поточного контролю та підсумкового контролю (залік або екзамен).

Накопичена підсумкова оцінка (ПО) засвоєння студентом навчальної дисципліни складається з:

• системи оцінювання самостійної роботи студента у міжсесійний період (ОМ – оцінка міжсесійна);

• системи оцінювання СРС при проведенні аудиторних занять за дисципліною під час заліково-екзаменаційної сесії (ОЗЕ – оцінка сесійна);

• оцінювання заходу підсумкового контролю, який виконується в період заліково-екзаменаційної сесії (ОПК – екзамен).

Накопичувальний підсумковий контроль (ПО) передбачає дві форми оцінювання успішності засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни:

• кількісна оцінка (бал успішності);

• якісна оцінка.

Кількісна оцінка (бал успішності) – це відсоток, який становить інтегральна сума балів, отриманих студентом на контролюючих заходах, по відношенню до максимально можливої суми балів, що встановлена робочою програмою дисципліни.

Якісна оцінка – це оцінка, яка виставляється на підставі кількісної оцінки (бал успішності) за будь-якою якісною шкалою. На цей час в університеті використовуються такі шкали якісних оцінок:

• чотирьохбальна (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) – для форми семестрового (річного) контролю у вигляді семестрового (річного) екзамену;

• двобальна (зараховано, не зараховано) – для форми семестрового (річного) контролю у вигляді семестрового (річного) заліку.

• семибальна шкала оцінювання ECTS – використовується при кредитно-модульній системі організації навчального процесу як для семестрового екзамену, так й для семестрового заліку.

Перехід від кількісної оцінки до якісної оцінки здійснюється відповідно до таблиць:

Інтегральна сума балів	Якісна оцінка з екзамену	Якісна оцінка з заліку
< 60% від максимальної суми	незадовільно	незараховано
60-73,9% від максимальної суми	задовільно	зараховано
74-89,9% від максимальної суми	добре
90-100% від максимальної суми	відмінно

Оцінка за шкалою ECTS виставляється відповідно наведеної таблиці:

Сума балів	Оцінка ЕСТS	Оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90-100	A	відмінно	зараховано
82-89	B	добре
74-81	C
64-73	D	задовільно
60-63	E
35-59	FX	незадовільно	не зараховано

Залік – це форма підсумкового семестрового (річного) заходу, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу (вмінь та навичок) виключно на підставі кількісної оцінки результатів виконання ним видів робіт на аудиторних заняттях, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни та за умови виконання міжсесійної контрольної роботи не менше ніж на 60% та оцінки залікової контрольної роботи. Оцінка успішності виконання студентом цього заходу здійснюється у формі якісної та кількісної шкалах.

Студент вважається допущеним до підсумкового контролю (ОПК) з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав всі види робіт поточного контролю (ОМ+ОЗЕ), передбачені робочою навчальною програмою дисципліни і набрав за накопичувальною системою суму балів не менше 50% від максимально можливої за дисципліну, в т.ч. захистив курсовий проект (роботу, реферат, розрахунково-графічну роботу), якщо він передбачений навчальним планом та програмою дисципліни, своєчасно виконав міжсесійні контрольні роботи, та виконав залікову контрольну роботу не менш 50% від максимально можливої суми балів для дисципліни, яка закінчується заліком.

Накопичена підсумкова оцінка (ПО) засвоєння студентом заочної форми навчання навчальної дисципліни розраховується для дисциплін, що закінчуються заліком та обов’язково включає оцінку залікової контрольної роботи за:

ПО = 0,75×[0,5×(ОЗЕ + ОМ)] + 0,25×ОЗКР

де ОЗЕ – кількісна оцінка (у відсотках від максимально можливої) заходів контролю СРС під час проведення аудиторних занять;

ОМ – кількісна оцінка (у відсотках від максимально можливої) заходів контролю СРС у міжсесійний період;

ОЗКР – оцінка залікової контрольної роботи.

Одержана накопичена підсумкова оцінка виставляється викладачем у відомість обліку успішності.

Системи оцінювання самостійної роботи студента у міжсесійний період (ОМ – оцінка міжсесійна). Вона передбачає перевірку контрольної роботи, яку студент виконує у міжсесійний період.

Максимальний бал, що може одержати студент за контрольну роботу, складає 50 балів. В оцінку входить якість оформлення (10 балів) та повнота розкриття теми (40 балів).

Зарахована контрольна робота свідчить про те, що студент одержав сумарну оцінку не менше 30 балів, тобто не менше 60% від максимальної суми в 50 балів. Не зарахована контрольна робота свідчить про те, що студент одержав сумарну оцінку меншу за 30 балів, в цьому випадку вона повертається на доробку. Зарахована контрольна робота є допуском до здачі заліку.

Системи оцінювання СРС при проведенні аудиторних занять за дисципліною під час заліково-екзаменаційної сесії (ОЗЕ – оцінка сесійна).

Для оцінки ступеня засвоєння основних положень теоретичних та практичних розділів дисципліни передбачається написання тестової контрольної роботи. Загальна оцінка за виконання контрольної роботи складає 40 балів.

Контроль знань на практичних заняттях проводиться у формі усного опитування. Максимальна кількість балів за усне опитування на практичних заняттях-10 балів (5 балів за 1 заняття).

Максимальна кількість балів що може отримати студент у міжсесійний період та під час заліково-екзаменаційну сесію становіть 100 балів.

Оцінювання заходу підсумкового контролю, який виконується в період заліково-екзаменаційної сесії (ОЗКР – залік).

Залікова контрольна робота проводиться у вигляді тестових завдань закритого типу. Завдання складається із двадцяти питань, що містять декілька відповідей, студент повинен вибрати одну відповідь із запропонованих. Відповідь студента за кожну правильну відповідь оцінюється у 5 білів. Загальна кількість балів за відповідь на залікову контрольну роботу складає – 100 балів.

Студенти, які одержали на практичних заняттях сумарну оцінку, що складає менше 50% від максимально можливої (4 бали) –тобто менше -5 балів, або менше 30 балів за міжсесійну контрольну роботу, не допускаються до підсумкового контролю з дисципліні.