Диплом 5го курса гидропривод / Диплом 5го курса гидропривод / Готовые разделы / 6.3

6.3. Конструктивний протипожежний захист судна

Вимоги до конструктивного пожежного захисту судна. Конвенція СОЛАС -74 і правила регістру регламентують вимоги до конструктивного захисту суден, направлених на:

• Попередження і обмеження виникнення пожеж;

• Обмеження розповсюдження вогню і диму по судну;

• Створення умов безпечної евакуації людей із суднових приміщень і з судна;

• Створення безпечних умов для успішного тушіння пожежі.

Увесь комплекс мір, протипожежного захисту зводиться до наступного:

• Розділ судна головні вертикальні протипожежні зони термічними(водяні завіси) і конструктивними (наявність переборок, палуб, кофердамів) перегородками;

• Відділення жилих приміщень від інших приміщень судна термічними і конструктивними перегородками;

• Обмеження використання горючих матеріалів;

• Виявлення будь-якої пожежі в зоні її виникнення;

• Обмеження розповсюдження і гасіння пожежі в зоні її виникнення;

• Готовність засобів пожежогасіння до швидкого використання;

• Захист шляхів евакуації і доступів боротьби з пожежею.

Відповідно до умов вищевказаних нормативних документів, увесь внутрішній простір судна, включаючи настройки і рубки, повинен бути розділений на головні протипожежні зони шляхом установки перекриття спеціальної конструкції. Ці перекриття можуть бути вертикальними (у вигляді переборок) і горизонтальними ( у вигляді палуб). У якості металевої основи головних огнестійких переборок використовується водонепроникні переборки, а вище головної палуби – вогнестійкі переборки установлюються в одній вертикальній площині з водонепроникними. Горизонтальна протяжність головної вертикальної протипожежної зони не повинна перебільшувати 40м. всередині можлива установка перекриття відповідного класу. Усі перекриття поділяються на три основних типа.

Типи вогнестійких перекриттів.

Тип А, або вогнестійке перекриття, - перекриття, виготовлене із сталі або рівноцінного матеріалу, утворені перегородками і палубами, посилені елементами жорсткості. Перекриття типу А повинні відповідати наступним вимогам:

- Запобігати проникнення диму та полум'я при випробуванні на вогнестійкість протягом 60 хв;

- Не допускати підвищення температури на стороні, протилежній вогневому впливу, більш 139 ° С у порівнянні з початковою.

Час випробування для перекриттів А-60, A-3G, А-15, А-0 - 60,30,15,0 хвилин.

На суднах з горизонтальним способом навантаження, де установка вертикальних перекриттів неможлива, замість вогнестійких перегородок застосовується система водяних завіс, що перешкоджають поширенню вогню.

Тип В, або вогнезатримуючі перекриття, - утворені перегородками, палубами подволоками або зашиваннями; виготовлені з негорючих речовин. Перекриття типу В повинні відповідати наступним вимогам:

- Запобігати проникненню полум'я протягом 30 хв.;

- Не допускати підвищення температури на стороні, протилежній нагріванню, більш 139 ° С, в порівнянні з початковою, і ніде не більше ніж на 225^о С, у порівнянні з початковою при впливі полум'я з будь-якого боку.

Перекриття В-15 і В-0 витримують випробуючи 15 і 0 хвилин.

Тип С - перекриття, виготовлені з негорючих матеріалів, до яких не висуваються вимоги щодо непроникності диму та полум'я і перепаду температур.

Ці матеріали при нагріванні до 750^о С не горять і не виділяють горючих газів у кількості, достатній для самозаймання. Матеріали, що не задовольняють цим вимогам, вважаються горючими.

Двері в протипожежних перегородках повинні само зачинятися, з автоматичним закриттям при підвищенні температури до 70-80 ° С, з демпфуючим пристроєм, який запобігає удари і травми людей. Клас дверей повинен відповідати класу переборки.

Неізольовані металеві труби, що проходять через перекриття класу «А» і «В», виготовляються з матеріалів, що мають температуру плавлення, яка перевищує 950 С - для перекриттів класу «А-0», і 850 ° С - для перекриттів класу «В-0» .

Всі суднобудівні неметалеві матеріали поділяються на негорючі та горючі.

Негорючі матеріали - матеріали, які при нагріванні до 750 ° С не горять і не виділяють горючих газів у кількості, достатній для самозаймання. Всі інші матеріали вважаються горючими.

Нормативними документами застосування горючих матеріалів обмежується (часом дуже істотно), але не виключається зовсім. З естетичних, санітарно-гігієнічних міркувань допускається застосування на судах (особливо на пасажирських) дерева і тканини для обробки житлових і громадських приміщень. Застосування цих матеріалів, проте, лімітовано. Дозволяється мати горючих матеріалів не більше ніж 45 кг на 1 м² площі палуби приміщення, горючість тканин не повинна перевищувати горючості вовняної тканини щільністю 800 г/м², що розглядається як еквівалент горючості. Застосування вати як набивання матраців і подушок не допускається.

Двері в протипожежних перегородках повинні само замикатися і того ж класу, що і переборка. Автоматичне закривання дверей відбувається після підвищення температури до 70-80°С внаслідок розплавлювання плавкою вставки в запорі дверей. У якості плавкої вставки використовується сплав Вуда, що складається з 50% вісмуту, 12,5% кадмію, 25% свинцю і 12,5% цинку. Для уникнення травм і ударів, на дверях повинно бути встановлено динамічно демпфіруючий пристрій, що знижує швидкість закриття та відкриття у початковій і кінцевій фазах. У нижньому кутку дверей, встановлених на вогнестійких перегородках (крім дверей головних вогнестійких перегородок), робиться закриваючийся отвір для протягування пожежних рукавів.

Двері, що ведуть у житлові і службові приміщення, повинні відкриватися усередину приміщення (а не в коридор) і мати знизу слабо закріплену фільонку, яку можна вибити ногою при неможливості відкрити двері. Двері суспільних місць відкриваються назовні. З головної протипожежної зони повинно бути не менше двох виходів на відкриту палубу. З машинного приміщення, тунелю гребного валу, громадських місць (місткістю більше 30 чол.) Повинно бути не менше двох виходів у різних кінцях приміщення. Шляхи евакуації людей захищаються вогнестійкими або вогнезахисними вигородками.