Висновок
Таким чином, з аудиторської точки зору, оцінка ефективності системи внутрішнього контролю полягає в оцінці аудитором сильних і слабких сторін контролю економічного суб’єкта, що перевіряється.
Система внутрішнього контролю вважається ефективною, якщо вона:
ефективно попереджує про виникнення недостовірної інформації;
ефективно виявляє недостовірність у межах обмеженого часу з моменту, коли така інформація виникла.
Організація системи внутрішнього аудиту здійснюється на підприємстві з метою незалежної перевірки виконання працівниками своїх посадових обов’язків.
Внутрішній аудит — організована на підприємстві служба, що діє в інтересах його керівництва або власників, регламентована внутрішніми документами система контролю з дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, охорони власності та надійності системи внутрішнього контролю.
Структура та штат служби внутрішнього аудиту затверджуються керівником підприємства. Організаційні форми внутрішнього аудиту можуть бути різними, наприклад, відділ внутрішнього контролю, аудит, управління тощо.
У своїй діяльності служба внутрішнього аудиту керується законодавством України, внутрішніми нормативними актами, рішеннями засновників та наказами керівника підприємства.
Мета внутрішнього аудиту — допомогти керівництву та всім працівникам підприємства ефективно виконувати свої функції.
До об’єктів внутрішнього аудиту слід відносити:
ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності на підприємстві;
стан активів та забезпеченість ними підприємства, що перевіряється;
основні показники фінансового стану підприємства;
систему управління підприємством;
якість роботи планово-економічних та технологічних служб;
розміри податків, обов’язкових зборів та платежів;
основні процеси господарської діяльності підприємства;
систему внутрішньогосподарського контролю;
дотримання трудової дисципліни.
Внутрішній аудит у порівнянні із зовнішнім є більш поглибленим і таким, що враховує специфіку підприємства, форми звітності, яка не оприлюднюється і не розглядається зовнішнім аудитором, а саме:
дотримання встановленої політики підприємства;
прогноз обсягу реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, розміру отриманих прибутків;
розробку та контроль за дотриманням планів невідкладних заходів;
дані аналізів кошторисів та витрат;
аналіз ситуацій ризику і запобігання банкрутству;
використання ноу-хау тощо.
Внутрішній аудит підпорядкований тільки керівництву підприємства або його власнику. Тому такий аудит не є незалежним стосовно господарюючого суб’єкта, але його можна назвати незалежним стосовно внутрішніх служб та підрозділів підприємства.
Література
1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 672 с.
2. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: "Каравела"; Львів: "Новий Світ -2000", 2002. - 504 с.
3. Бенедара Н.І. Організація і методика аудиту: Курс лекцій для студ. Спец. «Облік і аудит» напряму 0501 «Економіка і підприємництво» всіх форм навч.- К., НУХТ, 2004. – 82с.
4. Адамс Р. Основы аудита. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. – 398 с.
5. Білуха М. Т. Курс аудиту. — К.: Вища школа, 1998. — 574 с.