7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах

Матеріал вивчається студентами при підготовці та виконанні практичної роботи № 3 з дисципліни «Охорона праці в галузі».

Література: [4; 24, с. 241-262; 37].

8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці

Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно статті 38 Закону України «Про охорону праці» органами державного нагляду є:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд України);

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Основним принципом їх роботи є незалежність від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, не підзвітність їм та не підконтрольність.

Держгірпромнагляд. Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Држгірпромнагляд України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Регулюються статтею 39 Закону України «Про охорону праці», яка встановлює відповідно 6 пунктів щодо прав посадових осіб Держгірпромнагляду, а саме:

• безперешкодно відвідувати підприємства (об’єкти) з метою перевірок;

• одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних досліджень, матеріали звітів і аудиту з відповідних питань тощо;

• видавати обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;

• забороняти, зупиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, дільниць, робочих місць, будівель, приміщень, випуск та експлуатацію машин, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

• надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Рішення державних інспекторів Держгірпромнагляду за необхідності обґрунтовуються експертними висновками технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших органів технічної підтримки, що створюються і діють як незалежні експертні організації, або функціонують у складі органів Держгірпромнагляду.

Як держслужбовці, посадові особи Держгірпромнагляду несуть відповідальність за виконання покладених на них обов’язків згідно із Законом України «Про державну службу». Посадовим особам Держгірпромнагляду держава гарантує соціальний захист.

Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На суб’єктах господарювання всіх ступенів ризику незалежно від галузі, до якої вони відносяться перевіряється:

1. Наявність установчих документів та державна реєстрація.

2. Впровадження та функціонування системи управління охороною праці.

3. Наявність та функціонування служби охорони праці та інших служб технічної підтримки виробництва (якщо це визначено відповідними нормативно-правовими актами з охорони праці).

4. Відповідність проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці вимогам чинних нормативно-правових актів, підготовка кадрів, проходження стажування новоприйнятих на роботу працівників, відповідність освіти керівного складу, професійного добору тощо.

5. Наявність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці (у випадку відсутності профспілкової організації).

6. Відсоток витрат на охорону праці від суми реалізованої продукції (фонду оплати праці).

7. Наявність у колективному договорі комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.

8. Правильність і повнота розслідування нещасних випадків. Ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.

9. Своєчасність усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.

10. Наявність документів дозвільного характеру. Відповідність фактичного стану виробництва умовам дозволу.

11. Проведення ідентифікації та декларування об’єктів підвищеної небезпеки (у разі необхідності).

12. Наявність ПЛАС (ПЛА), відповідність їх розробки та погодження встановленому порядку, наявність відповідної експертизи, проведення навчань та тренувань персоналу.

13. Забезпеченість працівників суб’єктів господарювання засобами індивідуального і колективного захисту та спецодягом.

14. Наявність систем контролю технологічних процесів.

15. Наявність необхідної проектної та технічної документації, розроблених спеціальних заходів, паспортів, технологічних карт, схем, регламентів, маршрутів тощо.

16. Додержання вимог правил безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з безпечного ведення робіт, будівельних норм і правил, правил технічної експлуатації, графіків планово-попереджувальних ремонтів, інших галузевих норм і правил, технологій, тощо.

17. Дотримання передбачених технологічними регламентами та інструкціями безпечних параметрів процесу виробництва.

18. Відповідність технологічного обладнання та трубопроводів правилам безпеки та правильність їх експлуатації.

19. Наявність висновків експертизи про відповідність обладнання, виготовленого за кордоном, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, чинним в Україні.

20. Наявність паспортів (сертифікатів) на обладнання, машини, механізми, устаткування та інструмент.

21. Порядок прийому до експлуатації після монтажу і капітального ремонту технологічного обладнання.

22. Наявність і стан контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматичного попередження та локалізації аварій, а також інших засобів проти аварійного захисту, які забезпечують безпеку виробництва.

23. Відповідність електрообладнання класу приміщення, де воно експлуатується.

24. Наявність блискавкозахисту будівель, споруд та обладнання, а також захисту обладнання, резервуарів та трубопроводів від статичної електрики.

25. Відповідність вимогам безпеки виконання вогневих та газонебезпечних робіт.

Проведення державного нагляду за охороною праці. Державний нагляд — це діяльність уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці проводять:

• державний департамент з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;

• органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;

• головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;

• головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.

Певні функції у сфері контролю за додержанням законодавства про працю мають органи Державної експертизи праці. Державна інспекція умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до чинного законодавства основними завданнями органів державного нагляду є:

• впровадження у життя законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, на захист життя й здоров’я працівників під час роботи шляхом виконання наглядових функцій;

• надання роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та іншої інформації і консультацій щодо найефективніших засобів та заходів, спрямованих на додержання положень законодавства;

• забезпечення компетентної консультативної й експертної підтримки рішень, що приймаються на державному та інших рівнях, з питань охорони праці, безпечності об’єктів підвищеної небезпеки, профілактики техногенних аварій, пожеж та катастроф.

Література: [8; 22, с.78-190, с. 218-220; 23, с. 79-88; 24, с. 60-64].