2. Прогнозування сценарію виникнення і розвитку можливих аварій

3. Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) у вигляді звіту

або пояснювальної записки

4. Незалежна експертиза виконаного аналізу

Рис. 1 – Блок-схема роботи над аналітичною частиною ПЛАС

Етапи прогнозування сценарію розвитку аварійної ситуації наступні:

1. Оцінка кількості НР, які можуть взяти участь в аварії.

2. Оцінка наслідків впливу уражальних чинників (УЧ).

3. Визначення:

• безпечних зон;

• місць можливих сховищ;

• шляхів евакуації, що не потрапляють під вплив УЧ.

Під час оцінювання можливих наслідків впливу УЧ використовуються методики, які наведені у нормативно-технічній документації та довідковій літературі.

Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) надається у вигляді звіту або пояснювальної записки, в яких повинні міститися:

• використана вихідна інформація або посилання на документи, в яких вона міститься;

• опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;

• результати розрахунків і оцінок.

Складання оперативної частини ПЛАС.Оперативна частина ПЛАС розробляється для узгодження керівництва діями персоналу підприємства та спеціальних підрозділів з метою запобігання виникнення аварійних ситуацій та зведення до мінімуму наслідків аварій, якщо вони відбулися.

Для цього в оперативний частині ПЛАС наводяться:

• перелік посадових осіб, відповідальних за виконання конкретних дій;

• порядок здійснення зв’язку між спецпідрозділами, органами державного нагляду й органами місцевого самоврядування;

• дії персоналу та спецпідрозділів на всіх стадіях розвитку можливих аварій;

• ознаки, за якими керівництво локалізацією аварії переходить з рівня «А» (від начальника виробництва, цеху, дільниці) до рівня «Б» (до керівника підприємства) або рівня «В» (до посадової особи, яка призначена органом місцевого самоврядування).

В оперативній частині ПЛАС на блок-схемі та плані виробництва визначаються прямі та зворотні міжцехові потоки, їх характеристика та параметри, гранична відсічна запірна арматура, які мають безпосереднє значення для локалізації (ліквідації) аварії.

Також вказуються засоби протиаварійного захисту, зв’язку і оповіщення, евакуаційні шляхи, місця сховищ і укриттів.

Визначають список робітників, що залучаються до локалізації аварії із зазначенням місць їх постійної роботи, проживання, контактних телефонів та порядок їх дій на випадок аварії.

Складають інструкцію щодо аварійної зупинки виробництва (цеху, відділення дільниці тощо).

При розробці дій спецпідрозділів, зазначають орієнтовний час їх прибуття та розгортання.

Як план підприємства можна використовувати генплан із необхідними додатками згідно НПАОП 0.00-4.33-99 [21].

Персонал організацій, що залучений до ліквідації аварії та відповідних спецслужб, повинен вивчити ПЛАС і зміни до нього та допускається до робіт тільки після навчання, інструктажу і перевірки знань ПЛАС.

Протягом року з імовірних аварійних ситуацій, що передбачені ПЛАС, повинні проводитись учбово-тренувальні заняття і учбові тривоги за графіком,

затвердженим керівником підприємства (об’єкта) або органом місцевого самоврядування (залежно від рівня аварії).

При незадовільних результатах учбової тривоги вона повинна бути проведена вдруге протягом 10 днів, після детального вивчення допущених помилок.

При проведенні тренувань слід практикувати участь незалежних спостерігачів, оскільки це забезпечує об’єктивну оцінку недоліків або помилок ПЛАС.

Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці, основні складові, функціональна структура. Процес виконання кожного завдання в організації роботи з охорони праці полягає у послідовному здійсненні керівником (відповідальною особою), власником основних функцій (стадій, етапів) менеджменту.

Для отримання суттєвих конкурентних переваг сучасне управління підприємством повинно в своїй діяльності керуватися визнаними міжнародними нормами, правилами, стандартами. Крім зростання рівня управління організацією в цілому, це сприяє підвищенню компетентності працівників (зокрема в питаннях охорони праці), зменшує рівні професійних ризиків, травматизму та профзахворювань.

В теперішній час на підприємствах одночасно діють наступні системи управління, які встановлені міжнародними стандартами:

• ISO 9000 – управління якістю продукції, робіт, послуг;

• ISO 14001 – управління охороною навколишнього середовища;

• OHSAS 18001, OHSAS 18002 – управління в сфері охорони праці;

• SA 8000:2001 – соціальна відповідальність;

• ISO/IEC 27001:2005 - управління інформаційною безпекою.

Крім того, для управління охороною праці можна використовувати такі системи: SCC, ISRS, НАССР та ін.

Доцільно було б інтегрувати ці системи в одну і такі спроби робляться: на підставі псевдо інтеграції, міні інтеграції, часткової інтеграції, повної інтеграції. Тільки повна інтеграція дозволяє значно зменшити кількість процедур, позбутися їх дублювання та впроваджує єдину термінологію. Рекомендується за основу інтеграції взяти ISO 9001:2000 та інтегрувати тільки системи управління, а системи показників для оцінки стану залишити різними:

• для управління якістю – статистичні показники;

• для управління середовищем – аспекти середовища;

• для управління охороною праці – ідентифікація небезпек і оцінка ризику.

Інтегрована система менеджменту в галузі охорони праці – це система управління, яка побудована на основі вимог стандартів OHSAS 18001:1999 та OHSAS 18002 : 2000 (а також МОП-СУОП 2001 / ILO-OSH 2001), як складова частина єдиної системи менеджменту організації, і призначена для реалізації організацією своєї політики і задач в галузі охорони праці та оцінки діяльності організації в цій галузі сторонніми організаціями.

Стандарти OHSAS 18001-99 «Системи управління охороною здоров’я і безпекою персоналу. Вимоги» [32] та OHSAS 18002 : 2000 «Системи менеджменту в галузі охорони праці і попередження професійних захворювань. Настанова по застосуванню OHSAS 18001» [33], а також стандарт Міжнародної організації праці МОП-СУОП 2001 / ILO-OSH 2001 [30] орієнтовані на створення системи управління охороною праці в організації, що у вигляді підсистеми могла б бути об’єднана з іншими підсистемами менеджменту у рамках єдиної інтегрованої системи управління організації. Тому вважається, що ці міжнародні стандарти регламентують інтегровану систему менеджменту в галузі охорони праці.

Створення такої системи менеджменту не є обов’язковим, а пов’язане лише із намірами організації удосконалювати свою діяльність в галузі охорони праці. Впровадження інтегрованої системи менеджменту охорони праці можливе для всіх організацій, незалежно від типу, розмірів, конкретного сектора економіки (галузі промисловості). Головна умова інтеграції – ефективне функціонування системи.

Галузеві та регіональні системи управління охороною праці, мета та принципи функціонування. Галузева система управління охороною праці (СУОПГ) – це сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють скоординовану планомірну діяльність щодо реалізації державної політики в сфері охорони праці, яка спрямована на збереження життя і здоров’я працівників в процесі їхньої трудової діяльності.

СУОПГ поширюється на центральний державний орган галузевого управління, державні регіональні органи галузевого управління, місцеві (муніципальні) органи управління і підприємства, установи і організації, що відносяться до цієї галузі.

Таким чином, СУОПГ повинна бути інтегрованою системою менеджменту, тісно пов’язаною з державною системою управління охороною праці, регіональними та місцевими системами управління охороною праці, а також із СУОП підприємств. Наприклад, СУОП в галузі освіти і науки України визначається на основі «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563.

Метою галузевої системи управління охороною праці на підприємствах, в установах і організаціях галузі незалежно від їхніх форм власності та видів виробничої діяльності є:

• формування безпечних і здорових умов праці;

• ергономізація параметрів виробничого середовища;

• ліквідація небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

• мінімізація психофізичних чинників важкості та напруженості праці.

Об’єктом управління охороною праці в галузі є діяльність керівництва галуззю, структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів з виконання законодавства і нормативних вимог з охорони праці в галузі.

Основними принципами функціонування галузевої системи управління охороною праці є:

• пріоритет життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності;

• гарантії прав працівників на охорону праці, нормативно-правове забезпечення цих прав;

• профілактична спрямованість діяльності СУОПГ на попередження виробничого травматизму та професійних захворювань;

• економічна зацікавленість всіх суб’єктів охорони праці у поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;

• наукова обґрунтованість вимог охорони праці, які викладені в галузевих нормативно-правових актах, а також у правилах пожежної безпеки, санітарних і будівельних нормах і правилах, організаційно-методичних документах, інструкціях з охорони праці;

• співробітництво всіх суб’єктів соціально-трудових відносин у вирішенні питань охорони праці: роботодавців і працівників, державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок та їхніх об’єднань, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці;

• цільове планування заходів з охорони праці і їхнє обов’язкове фінансування на всіх рівнях управління;

• неухильне виконання вимог охорони праці роботодавцями і працівниками і відповідальність за їхнє порушення відповідно до законодавства.

Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції. Регіональна система управління охороною праці (СУОПР) в області (районі, місті, районі у місті, селищі, селі) – це комплекс органів управління адміністративно-територіальною одиницею, який на підставі чинних нормативно-правових актів здійснює цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо виконання встановлених завдань з охорони праці з метою забезпечення здоров’я і працездатності працівників підприємств, установ і організацій на підпорядкованій території.

Метою функціонування СУОПР є охорона життя і здоров’я працівників, забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на підприємствах, в установах і організаціях області, району, міста та ін. незалежно від форм власності та видів виробничої діяльності відповідно додержавної і регіональної політики з охорони праці.

Об’єктом управління охороною праці в регіоні є діяльність роботодавців, працівників, контролюючих і наглядових органів, органів соціального страхування, місцевих держадміністрацій, органів самоврядування, місцевих рад щодо забезпечення на підприємствах вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з охорони праці, виявлення ризиків і запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам.

Управління охороною праці на регіональному рівні здійснюють:

• в області – облдержадміністрація;

• в районі – районні держадміністрації;

• в містах, селищах та селах – виконавчі органи (комітети) відповідних рад.

Основними принципами функціонування СУОПР є:

• впровадження державної політики в сфері охорони праці: забезпечення пріоритету життя і здоров’я працівників підприємств області; повної відповідальності роботодавців за створення здорових та безпечних умов праці; запобігання травматизму, профзахворюванням, аваріям і пожежам; гарантії прав громадян на охорону праці шляхом об’єднання розрізнених заходів з охорони праці в єдину систему цілеспрямованих дій;

• забезпечення нерозривного зв’язку процесу виробничої та іншої діяльності із засобами та заходами щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• додержання виконавчої дисципліни всіма представниками державної влади, трудової та технологічної дисципліни працівниками підприємств;

• координація діяльності всіх суб’єктів управління з метою виконання заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці;

• економічна зацікавленість роботодавців та працівників у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Для роботи з підприємствами, установами і організаціями, які розташовані в межах відповідної території, кожний голова державної адміністрації створює службу охорони праці, як один із структурних підрозділів місцевого органу виконавчої влади.

Загальну координацію роботи служб охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій здійснюють відповідні структури Держгірпромнагляду.

На рівні області та на рівні таких міст, як Київ та Севастополь, служби охорони праці здійснюють методичне керівництво роботою служб охорони праці районних державних адміністрацій та призначує їхніх керівників.

Для впровадження наукових рекомендацій стосовно охорони життя і здоров’я людей на виробництві при службах охорони праці на рівні обласних, міських Київській та Севастопольській державних адміністрацій можуть бути створені наукові ради та комісії.

В своїй діяльності служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органи місцевого самоврядування керуються Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, Держнаглядохоронпраці, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, рішеннями обласної ради і, зокрема положенням про службу охорони праці - НПАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про службу охорони праці». Крім функцій, передбачених цим нормативно-правовим актом, служби охорони праці виконують наступні функції:

1. Вносять на затвердження керівництву державної адміністрації пропозиції щодо забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці.

2. Організують:

• діяльність обласної (міської, районної) ради з питань безпечної життєдіяльності населення. При цьому тісно співпрацюють із іншими підрозділами державної адміністрації та органами місцевого самоврядування, підприємствами і об’єднаннями громадян.

• розробку регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (за участю профспілок), а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;

• створення методичних, учбово-методичних кабінетів охорони праці, навчальних науково-технічних центрів;

• професійну підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів (посадових осіб) з питань безпечної життєдіяльності населення;

• витрачання за призначенням коштів регіонального фонду охорони праці;

• облік стану умов та безпеки праці. Основою для цієї діяльності є «Єдина державна система показників умов і безпеки праці», дані про травматизм та профзахворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

3. Приймають участь у:

• розслідуванні групових та смертельних нещасних випадків;

• розгляді проектів контрактів, які укладаються з керівниками підприємств, що належать до сфери управління державної адміністрації, або які укладаються за погодженням із державною адміністрацією.

4. Отримують дані про підприємства, що проходять державну реєстрацію відповідно до встановленого порядку.

5. Опрацьовують регіональні системи поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та регіональні програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру; організують пропаганду та інформаційне забезпечення з цих питань.

6. Готують пропозиції щодо впровадження у виробництво наукових досягнень щодо профілактики травматизму невиробничого характеру і подають їх на розгляд державної адміністрації.

7. Здійснюють контроль над підприємствами, установами і організаціями щодо виконання ними вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці і, зокрема:

• за реалізацію регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;

• за дотриманням чинного законодавства з питань профілактики травматизму невиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань;

• використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно із законодавством;

• проходженням попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі; проходженням щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

8. Розглядають листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці.

Працівники служб охорони праці мають право безперешкодно, у будь-який час, відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємств, призупиняти роботи виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників, одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці та надсилати керівникам об’єктів, які перевірялися, обов’язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

У разі систематичного недотримання керівником підприємства вимог чинного законодавства з питань охорони праці і безпечної життєдіяльності населення служба охорони праці місцевої державної адміністрації може порушувати клопотання перед головою державної адміністрації про розірвання із ним контракту. Щодо заохочення працівників, котрі беруть активну участь в профілактиці травматизму невиробничого характеру, службою охорони праці місцевої державної адміністрації до її голови також може бути подане відповідне клопотання.

Для здійснення контролю функціонування системи управління охороною праці в регіоні голова обласної держадміністрації (або його заступник) раз на рік заслуховує звіти голів (заступників голів) районних державних адміністрацій. Керівник служби охорони праці обласної державної адміністрації щокварталу проводить нараду з керівниками служб охорони праці районних держадміністрацій та міських виконкомів рад обласного підпорядкування і один раз на півріччя – з керівниками галузевих відділів та управлінь обласної держадміністрації.

Керівники служб охорони праці районних держадміністрацій щомісяця проводять наради з керівниками асоціацій з охорони праці, створених при сільських, селищних, міських виконкомах рад; щокварталу проводять наради з питань охорони праці з керівниками галузевих відділів та управлінь районних держадміністрацій.

Виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад:

• здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці із залученням спеціалістів з охорони праці на підприємствах свого регіону;

• не менш ніж один раз на квартал заслуховують звіти керівників про дієвість СУОП на тих підприємствах, де за цей період сталися смертельні нещасні випадки та аварії.

Голови обласної, районної, міської, селищної і сільської виконавчої влади і органів самоврядування постійно тримають на контролі питання охорони праці і безпеки життєдіяльності населення.

Голови відповідних територіальних одиниць щороку звітують у комісії з безпечної життєдіяльності населення про стан охорони праці в області, районі, місті, селищі, селі. При збільшенні рівня виробничого травматизму в області, районі місті, селищі, селі ставиться питання про перебування керівників на своїх посадах.

Література: [20; 21; 22, с.185-214; 23, с. 207-218].