Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Загальне знайомство із змістом та безпосереднє вивчення законів та нормативно-правових актів з охорони праці в галузі здійснюється при підготовці до практичних робіт з курсу «Охорона праці в галузі» та під час їх виконання під керівництвом викладача, а також під час виконання індивідуальної роботи з дисципліни. Студентам необхідно працювати із джерелами, наведеними у списку літератури до відповідних методичних вказівок.
Література: [1-8].
Система управління охороною праці в організації
Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частина плану.
На потенційно небезпечні підприємства та об’єкти (де можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування ураження людей та негативного впливу на довкілля) поширюється нормативний акт НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій» (із змінами та доповненнями Держгірпромнагляду від 01.10.2007 р.).
Цей документ встановлює:
- порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);
- вимоги до їх складання, змісту та форми;
- процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.
Метою ПЛАС є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.
Основні складові ПЛАС – це аналітична частина, в якій міститься аналіз потенційних небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків і оперативна частина, що регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварій. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється.
Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів:
рівень «А» - характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства (цеху, відділення, виробничої дільниці);
рівень «Б» - характеризується переходом аварії за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства;
рівень «В» - характеризується розвитком і переходом аварії за межі підприємства та можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення селітебної зони і довкілля.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в аналітичній частині в процесі аналізу потенційних небезпек, та має розроблятися з урахуванням усіх станів підприємства (об’єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Держгірпромнагляду, з територіальними органами МНС, з територіальними установами державної санепідслужби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування. Затверджується ПЛАС керівником підприємства, а для аварій рівня «В» оперативна частина ПЛАС затверджується ще й органами місцевого самоврядування. За якість розробки і впровадження ПЛАС відповідає власник (керівник) підприємства.
Розробка ПЛАС може здійснюватися власником самостійно, або із залученням спеціалізованих організацій, які мають дозвіл на виконання такої роботи.
ПЛАС переглядається через кожні 5 років. Позачерговий перегляд ПЛАС (повністю або частково) здійснюється за приписом органів Держгірпромнагляду, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, зміні в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об’єктах).
ПЛАС має переглядатися і корегуватися з урахуванням змін житлового будівництва й розвитку в даному районі, вдосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час тренувань та перевірок.
Складання аналітичної частини ПЛАС. Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) проводиться на основі докладного розгляду його стану згідно із вимогами НПАОП 0.00-4.33-99 [21], міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на ньому та на аналогічних підприємствах (об’єктах) (рис. 1).
Визначення
наявності
Небезпечних
речовин (НР):
вибухопожежонебезпечних та шкідливих
Небезпечних
режимів роботи обладнання
(за певними параметрами: тиск, вакуум,
температура, напруга, склад технологічного
середовища)
Небезпечних
об’єктів
(за певними видами небезпек: пожежа;
вибух усередині обладнання, будівлях
або спорудах; розрив або зруйнування
обладнання; викид шкідливих речовин;
сполучення перелічених видів небезпек
)
