3. Класифікація рахунків за призначенням і структурою

За призначенням і структурою рахунки бухгалтерського, обліку групуються залежно від їх обліково-технічних якостей, тобто як саме обліковуються ті або інші засоби, їх джерела та господарські процеси на рахунках, що відображається на дебеті, кредиті рахунка, що характеризує залишок відповідного рахунка. Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує чітку уяву про показники діяльності підприємства.

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структу­рою поділяються на такі групи: рахунки основні, регулюючі, операційні, фінансово-результатні і забалансові.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів та джерел їх утворення. Вони називаються основними тому, що об'єкти, які на них обліковуються, тобто господарські засоби та їх джерела, є основою господарської діяльності, і в своїй су­купності характеризують майнове становище підприємства. Ці рахунки за своїми показниками (залишками) служать основою для складання бухгалтерського балансу. Основні рахунки поділя­ються на: матеріальні, грошові, власного капіталу і розрахункові.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці ра­хунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для уп­равління (наприклад, про первинну і залишкову вартість основ­них засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахун­ки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обґрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що облікову­ються, від цього не втрачає свого значення.

Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регу­люючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділя­ються на: доповнюючі, контрарні і контрарно-доповнюючі.

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Ці рахунки мають велике значення, оскільки забезпечують інформацію про витрати і до­ходи по операційній діяльності та визначення фінансових ре­зультатів від цієї діяльності.

На відміну від матеріального, на операційному рахунку відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у здійсненні того або іншого господарського процесу.

За призначенням і структурою операційні рахунки поділя­ються на групи: збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі, каль­куляційні, номінальні, порівняльні.

4. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його будови і

значення

Важливе значення для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління і контролю, має застосування науко­во обґрунтованого плану рахунків.

Під планом рахунків розуміють систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського , обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" Міністерством фінансів України розроблений і затверджений (наказом від і 30.11.99 № 291) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ).

Рахунки в Плані за економічним змістом згруповані у дев'ять класів: 1 "Необоротні активи", 2 "Запаси", 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи", 4 "Власний капітал і забез­печення зобов'язань", 5 "Довгострокові зобов'язання", 6 "По­точні зобов'язання", 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності".

В окремий клас (нульовий) виділено забалансові рахунки. Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби скла­дання фінансової звітності. Тому в Плані розмежовано балан­сові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1, 2 і З класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Таким чином, показни­ки розділів балансу заповнюються за даними рахунків І—6 класів, а показники Звіту про фінансові результати — за дани­ми рахунків 7 — 9 класів.

До синтетичних рахунків, які потребують більшої деталізації об'єктів, що обліковуються, Планом рахунків передбачені суб­рахунки, які визначають напрямки подальшої деталізації обліку, показують, в якому розрізі треба групувати показники рахунків аналітичного обліку в межах того або іншого синте­тичного рахунка, щоб мати інформацію, необхідну для уп­равління, складання балансу та інших форм звітності.

Кожному синтетичному рахунку і субрахунку, крім назви, присвоєно номер (код), тобто умовне цифрове позначення. Ви­користання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автомати­зованому опрацюванні облікової інформації на обчислюваль­них машинах.

У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це значить, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків в Плані — не більше 99, а кількість субрахунків до відповідних синтетичних рахунків — не більше 9. За кожним класом закріплено певну серію номерів (кодів) рахунків з урахуванням деякого резерву вільних номерів (на випадок, якщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).

Номери (коди) синтетичних рахунків — двозначні. Субра­хункам присвоєно порядкові номери (коди) в межах відповідного синтетичного рахунка. Номер (код) кожного субрахунку складається з номера синтетичного рахунка і порядко­вого номера самого субрахунку. При цьому перша цифра но­мера (коду) субрахунку означає номер класу, друга — номер синтетичного рахунка, третя — номер субрахунку.

Наприклад, код 103 означає: 1 — клас "Необоротні активи", О — номер синтетичного рахунка "Основні засоби", 3 — номер субрахунку "Будівлі і споруди"; код 201 означає: 2 —'• номер класу "Запаси", 0 — номер синтетичного рахунка "Виробничі запаси", 1 — номер субрахунку "Сировина і матеріали" і т.д.

Економічний зміст і призначення окремих класів рахунків:

Рахунки класу 1 "Необоротні активи" призначені для обліку довгострокових інвестицій підприємства в матеріальні, нема­теріальні і фінансові активи. До них належать рахунки: 10 "Ос­новні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 13 "Знос необорот­них активів", 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції" та ін.

Рахунки класу 2 "Запаси" призначені для обліку оборотних матеріальних активів, що знаходяться в різних операційних циклах підприємства (запаси, виробництво, готова продукція). До них належать рахунки: 20 "Виробничі запаси", 22 "Мало­цінні і швидкозношувані предмети", 23 "Виробництво", 26 "Го­това продукція", 28 "Товари" та ін.

Рахунки класу 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" приз-

начені для обліку оборотних фінансових активів (грошо­вих коштів, фінансових інвестицій, коштів у розрахунках), а також витрат майбутніх періодів. До них належать рахунки:

30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 36 "Резерв сумнівних боргів", 39 "Витрати майбутніх періодів" та ін.

Рахунки класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань" за своїм змістом об'єднуються в дві групи ра­хунків. Перша група рахунків (40 — 46) призначена для обліку величини власного капіталу підприємства (рахунки 40 "Статут­ний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілений прибуток (непо­криті збитки)" та ін.). Друга група рахунків (47 — 49) призна­чена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і пла­тежів (рахунки 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження").

Рахунки класу 5 "Довгострокові зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які виникають у підприємства протягом операційного циклу діяльності підприємства (постачання, ви­робництва, реалізації тощо) строком погашення більше 12 мі­сяців після дати балансу. До них належать рахунки: ,50 "Дов­гострокові позики", 51 "Довгострокові векселі видані", 52 "Довгострокові зобов'язання з оренди", 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" та ін.

Рахунки класу 6 "Поточні зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які будуть погашені у звичайному порядку операційної діяльності підприємства протягом'12 місяців від дати балансу. До них належать рахунки: 60 "Короткострокові позики", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 64 "Розрахунки по податках і платежах", 65 "Розрахунки по страхуванню", 66 "Розрахунки по оплаті праці" та ін.

Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" і класу 9 "Витрати діяльності" призначені для складання Звіту про фінансові результати. Тому для кожної статті Звіту передбаче­но окремий рахунок: 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший опе­раційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 90 "Собі­вартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для відображення витрат за елементами: 80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати" та ін. Підприємства можуть одночасно використовувати рахунки класів 8 і 9, що дасть змогу системно одержувати інформацію, необхідну для заповнення відповідного розділу Звіту про

фінансові результати, а потім перегрупувати ці витрати за ви­дами діяльності і центрами відповідальності.

Суб'єкти малого підприємництва можуть не використовува­ти рахунки класу 9 "Витрати діяльності", а обліковувати відповідні витрати тільки за елементами, які одночасно з дохо­дами, відображеними на рахунках класу 7 "Доходи і результа­ти діяльності", списувати безпосередньо на рахунок 79 "Фінан­сові результати".

Рахунки класу 0 "Забалансові рахунки" призначені для обліку активів, які не належать підприємству, а також умовних зобов'язань, одержаних і виданих забезпечень. До них нале­жать рахунки: 01 "Орендовані необоротні активи", 02 "Активи на відповідальному зберіганні", 05 "Гарантії і забезпечення видані", 06 "Гарантії і забезпечення одержані", 08 "Бланки су­ворого обліку" та ін.

Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерством фінансів України розроблено і затверджено інструкцію щодо його застосування. В ній наведе­на характеристика економічного змісту, призначення і структу­ри кожного рахунка, типова кореспонденція рахунків, а також даються вказівки щодо порядку організації аналітичного обліку.

Коротке ознайомлення з групуванням рахунків у введеному Плані рахунків бухгалтерського обліку показує, що в ньому враховано економічний зміст рахунків і їх призначення, вихо­дячи з кругообігу господарських засобів. Поєднання цих ознак надає наукової обґрунтованості групуванню рахунків, напрям­кам організації всієї системи обліку на підприємствах і в організаціях, складанню фінансової звітності.

План рахунків та інструкція щодо його застосування є важ­ливим засобом державного управління бухгалтерським обліком на підприємствах і в організаціях усіх галузей і форм власності, його упорядкування і раціоналізації, забезпечення єдиного по­рядку відображення господарських операцій в системі рахунків, можливість узагальнювати показники обліку при складанні ба­лансу та інших форм звітності. Нова концепція національного Плану рахунків зорієнтована на перспективу розвитку ринко­вої економіки, ефективність використання інформаційних сис­тем з метою забезпечення всіх рівнів управління і зовнішніх споживачів необхідною обліковою інформацією.

Запитання для самоконтролю:

1. Що розуміють під класифікацією рахунків? Яке значення?

2. За якими ознаками класифікують рахунки?

3. На які групи поділяють рахунки за економічних змістом?

4. Які рахунки в бухгалтерському обліку використовують для обліку необоротних активів?

5. Які рахунки в бухгалтерському обліку використовують для обліку оборотних активів?

6. Назвіть джерела формування господарських засобів (активів) підприємства?

7. Які рахунки використовують для обліку джерел власних засобів?

8. Які рахунки використовують для обліку джерел залучених (позикових) коштів?

9. На які групи поділяються рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою?

10. Дайте характеристику основних матеріальних рахунків.

11. Призначення і будова рахунків обліку власного капіталу.

12. Призначення і будова розрахункових рахунків (активних, пасивних, активно-пасивних).

13. Призначення і будова регулюючих доповнюючи рахунків.

14. Призначення і будова регулюючих контрактивних рахунків.

15. Призначення і будова регулюючих контрпасивних рахунків.

16. На які групи поділяються операційні рахунки?

17. Призначення і будова збірно-розподільчих рахунків.

18. Призначення і будова бюджетно-розподільчих рахунків.

19. Призначення і будова калькуляційних рахунків.

20. Призначення і будова порівняльних рахунків.

21. Призначення і будова фінансово-результативних рахунків.

22. Призначення і відмітні особливості забалансових рахунків.

23. Що розуміють під Планом рахунків? Яке його значення?

24. Принципи будови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій.

Література: [5,6,22,23,28,31,32,33,34,35]