- •Міністерство освіти і науки України
- •Дисципліна "безпека життєдіяльності" вступ
- •Системний підхід в безпеці життєдіяльності
- •Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •2.2. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •2.3. Природні небезпеки
- •2.4. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •Дисципліна "основи охорони праці" вступ
- •Пам'ятка вивчаючим ооп
- •Системний підхід в охороні праці
- •3.1. Історичні аспекти розвитку охорони праці як науки
- •3.2. Основні поняття в охороні праці, терміни та визначення згідно
- •3.3. Зв’язок ооп з іншими дисциплінами
- •3.4. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ншвф), їх класифікація
- •3.5. Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці (оп)
- •Причини виникнення нещасних випадків ( нв )
- •4.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •4.2. Законодавча база України про охорону праці
- •4.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •4.4. Організація охорони праці на виробництві
- •5.1. Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій
- •5.2. Небезпечні зони, особливості їх експлуатації і засоби захисту
- •5.3. Заходи безпеки при проектуванні технологічних процесів та експлуатації технологічного обладнання харчових підприємств
- •5.4. Вимоги безпеки при експлуатації обладнання під тиском
- •Лекція 6. Електробезпека
- •6.1. Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи
- •6.2. Класифікація та значення чинників, що впливають на важкість ураження електричним струмом
- •6.3. Дія електричного струму на організм людини
- •6.4 . Основні причини і умови ураження людини електричним струмом
- •Такий струм, безумовно, є летальним для людини.
- •6.5. Захист від ураження електричним струмом
- •7.1. Аналіз небезпек життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва. Вибір найбільш небезпечних за умовами наслідків
- •7.2. Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •7.3. Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •7.4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •7.5. Нормативно-правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва
- •Література з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Література з дисципліни «Основи охорони праці» Основна
- •Додаткова
Системний підхід в безпеці життєдіяльності
Вирішення багатовимірних і багатоспрямованих завдань безпеки життєдіяльності можливе тільки при комплексному одночасному врахуванні взаємозв'язків у всіх сферах матеріального і духовного розвитку суспільства, тобто на принципах системності і системного підходу. Структуру і взаємозв’язки найбільш вагомих систем безпеки життєдіяльності можна представити у наступному вигляді (рис.1).
Лекція 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
План лекції
1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
1.4. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів (НШФ)
1.5. Основні положення теорії ризику
1.6. Управління та прогнозування ризиків
Питання для самостійної роботи
1.7. Класифікація джерел небезпеки
1.8. Якісний аналіз небезпек
1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності. Якраз діяльність і вирізняє людину від інших істот. Вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.
Діяльністю займаються всі – діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всього людства.
Зв’язки прямого і зворотного формування системи
Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв’язку зі сталим розвитком людства на базі, що забезпечує його існування, тобто аксіоми про потенційну небезпеку діяльності - кожний вид діяльності є потенційно небезпечний. Ця аксіома справедлива і для бездіяльності, тому що бездіяльна людина ще більше залежить від діяльності іншої людини.
Безпека людини є базовою складовою “сталого людського розвитку” (Sustainable Human Development). Він широко використовується ООН як основна характеристика гуманітарного поступу суспільства. Сталий розвиток людства – це такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й соціального, духовного зростання, що сприяє гуманізації національного менталітету і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду. Основною ознакою, що відрізняє сталий розвиток від усіх інших форм соціального руху і видозміни, є відновлення природного і культурного довкілля, коли не тільки не знищується життєвий потенціал, а й підвищується соціальна відповідальність людей, гуманізуються взаємини, ставлення, реакції. Тому актуальність питань з безпеки життєдіяльності полягає саме у забезпеченні сталого людського гармонійного розвитку людства і природи. Виходячи з концепції сталого розвитку людства безпеку життєдіяльності найбільш повно можна охарактеризувати як багатопрофільну галузь знань про закони природозберігаючого формування техносфери планети та її збалансованого економічного й суспільного розвитку.