
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Самостійна робота № 1
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв'язок
- •Ковалентний неполярний та полярний зв'язок.
- •Іонний зв'язок
- •Металічний зв'язок
- •Водневий зв'язок
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 2
- •Оксиген Електронна будова
- •Хімічні властивості
- •Застосування кисню
- •Застосування озону
- •Сульфур Електронна будова
- •Фізичні властивості
- •У природі
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Добування
- •Застосування сульфатної кислоти
- •Застосування сульфатів
- •Виробництво сульфатів Контактний спосіб
- •Нітроген і фосфор
- •Застосування
- •Солі амонію
- •Добування солей амонію в лабораторії.
- •Промисловий синтез амоніаку
- •Хімічні властивості
- •Нітратна і ортофосфатна кислота Нітратна кислота – hno3
- •Застосування
- •Ортофосфатна кислота - н3ро4
- •Застосування
- •Силіцій (кремній)
- •Хімічні властивості силіцію
- •Оксиди карбону і силіцію
- •Добування карбону (іv) оксиду
- •Карбонатна кислота і карбонати
- •Твердість води
- •Колообіг карбону у природі
- •Силікатна кислота і силікати
- •Генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук
- •Приклади хімічних рівнянь
- •Гідроген
- •Поширення в природі
- •Ізотопи гідрогену
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Використання
- •Галогени (f, Cl, Br, I). Загальна характеристика
- •Хлоридна кислота.
- •Бром. Йод.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 3
- •Алотропні модифікації карбону
- •Будівельні матеріали
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4
- •Корозія металів
- •Захист від корозії
- •Лужні метали
- •Поширення у природі
- •Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужних металів
- •Використання лужних металів та їх сполук
- •Лужноземельні метали
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужноземельних металів
- •Біологічна роль лужних та лужноземельних металів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5
- •Алюміній
- •Найважливіші сполуки алюмінію
- •Застосування
- •Фізичні та хімічні властивості заліза
- •Найважливіші сполуки феруму Сполуки феруму (іі)
- •Сполуки феруму (ііі)
- •Застосування
- •Завдання для самостійної роботи
Використання лужних металів та їх сполук
Серед лужних металів найбільше використовують натрій. Його застосовують для одержання пероксиду натрію, в органічних синтезах, у металотермії для витиснення таких металів, як титан, тантал і цирконій із їх хлоридів, як теплоносій у ядерних реакторах, як осушувач деяких органічних розчинників (бензол).
Із калію одержують КО2, який застосовують як джерело кисню для дихання в атомних системах (підводні човни, космічні кораблі).
Рубідій і цезій використовують для виготовлення фотоелементів
Лужноземельні метали
Елементи підгрупи кальцію – кальцій, стронцій, барій – схожі між собою. На зовнішньому енергетичному рівні усі вони містять два електрони. Відносна електронегативність і стандартні електродні потенціали цих елементів практично однакові. Від кальція до барія незначно зростає хімічна активність. Як і лужні метали, лужноземельні утворюють солеподібні гідриди, їх гідроксиди є сильними основами.
Фізичні та хімічні властивості
Кальцій, стронцій та барій – білі блискучі метали, які окиснюються на повітрі. Усі вони активніші за берилій і магній, з води і розчинів кислот не окисників витискують водень.
Ca + 2H2O = Ca(OH)2 + H2
Ba + 2HCI = BaCI2 + H2
Метали підгрупи кальцію за звичайних умов взаємодіють з киснем і галогенами:
2Са + О2 = 2CaO
2Sr + CI2 = 2SrCI2
З менш активними неметалами (азот, халькогени, водень) вони реагують при незначному нагріванні:
3Ca + N2 = Ca3N2
Ba + S = BaS
Ca + H2 = CaH2
Сполуки лужноземельних металів
Неорганічні сполуки кальцію, стронцію і барію – кристалічні речовини з високою температурою плавлення. Їх оксиди в техніці одержують термічним розкладом відповідних природних карбонатів.
Оксид кальцію СаО ( негашене вапно) одержують випалюванням вапняку:
СаСО3 = СаО + СО2
Оксид кальцію – біла тугоплавка речовина, яка має всі властивості основних оксидів і енергійно реагує з водою:
СаО + Н2О = Са(ОН)2.
Ця реакція має назву «гашення» негашеного вапна.
Гідроксид кальцію Са(ОН)2 (гашене вапно) – сильна основа, помітно розчина у воді. Гашене та негашене вапно використовують у будівництві.
З інших сполук кальцію широке застосування знаходить карбід кальцію СаС2. Технологія його добування ґрунтується на реакції оксиду кальцію з вугіллям:
СаО + 3С = СаС2 + СО
Оксиди та гідроксиди лужноземельних металів взаємодіють з кислотами з утворенням відповідних солей. Серед галогенів лужноземельних металів у фармацевтичній практиці найбільше значення має хлорид кальцію СаСІ2. Хлорид барію використовують для боротьби із шкідниками сільського господарства та як важливий реактив на сульфат – іон у хімічних лабораторіях.
Карбонати лужноземельних металів практично нерозчинні у воді. Найбільше значення серед них має карбонат кальцію СаСО3 . У вигляді крейди його використовують як наповнювач для мінеральних фарб і замазки.
Гідроген карбонати лужноземельних металів добре розчинні у воді. Наявність у питній воді розчинних солей кальцію і магнію зумовлює твердість води. За наявністю у воді гідроген карбонатів кальцію і магнію Са(НСО3)2 і Mg(HCO3)2 твердість води може бути тимчасовою, її називають карбонатною твердістю. При кип’ятінні гідрогенкарбонати розкладаються:
Са(НСО3) ↔ СаСО3 + СО2 + Н2О