
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Самостійна робота № 1
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв'язок
- •Ковалентний неполярний та полярний зв'язок.
- •Іонний зв'язок
- •Металічний зв'язок
- •Водневий зв'язок
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 2
- •Оксиген Електронна будова
- •Хімічні властивості
- •Застосування кисню
- •Застосування озону
- •Сульфур Електронна будова
- •Фізичні властивості
- •У природі
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Добування
- •Застосування сульфатної кислоти
- •Застосування сульфатів
- •Виробництво сульфатів Контактний спосіб
- •Нітроген і фосфор
- •Застосування
- •Солі амонію
- •Добування солей амонію в лабораторії.
- •Промисловий синтез амоніаку
- •Хімічні властивості
- •Нітратна і ортофосфатна кислота Нітратна кислота – hno3
- •Застосування
- •Ортофосфатна кислота - н3ро4
- •Застосування
- •Силіцій (кремній)
- •Хімічні властивості силіцію
- •Оксиди карбону і силіцію
- •Добування карбону (іv) оксиду
- •Карбонатна кислота і карбонати
- •Твердість води
- •Колообіг карбону у природі
- •Силікатна кислота і силікати
- •Генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук
- •Приклади хімічних рівнянь
- •Гідроген
- •Поширення в природі
- •Ізотопи гідрогену
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Використання
- •Галогени (f, Cl, Br, I). Загальна характеристика
- •Хлоридна кислота.
- •Бром. Йод.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 3
- •Алотропні модифікації карбону
- •Будівельні матеріали
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4
- •Корозія металів
- •Захист від корозії
- •Лужні метали
- •Поширення у природі
- •Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужних металів
- •Використання лужних металів та їх сполук
- •Лужноземельні метали
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужноземельних металів
- •Біологічна роль лужних та лужноземельних металів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5
- •Алюміній
- •Найважливіші сполуки алюмінію
- •Застосування
- •Фізичні та хімічні властивості заліза
- •Найважливіші сполуки феруму Сполуки феруму (іі)
- •Сполуки феруму (ііі)
- •Застосування
- •Завдання для самостійної роботи
Ізотопи гідрогену
Гідроген має три ізотопи, тобто існує три види атомів, які мають однаковий заряд ядра (+1) і різну масу. Легкий ізотоп гідрогену 11Н – протій містить в ядрі протон. Його вміст у природі серед інших ізотопів складає 99,98 %. Ізотоп 12 D називають дейтерієм. До складу ядра важкого ізотопу дейтерію, крім протона, входить нейтрон. Частка дейтерію в природних ізотопах гідрогену складає 0,02%. Ізотоп 11Т називають тритієм. До складу ядра тритію, окрім протона, входить два нейтрона. Він безперервно утворюється у верхніх шарах атмосфери при ядерних реакціях, під дією космічних променів. Радіоактивний ізотоп тритій має період напіврозкладу 12,4 року.
Одержання
У лабораторних умовах водень одержують різними шляхами:
1. Взаємодією металу (найчастіше цинку) з хлоридної кислотою чи розведеною сульфатною кислотою
Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2↑
2. Взаємодією амфотерних металів з водними розчинами лугів
2AI + 6NaOH + 6H2O = 2Na3AI(OH)6 + 3H2↑
У промисловості водень одержують:
- як побічний продукт при виробництві хлору і гідроксидів лужних металів електролізом розчинів їх хлоридів;
- паровою конверсією метану чи легких вуглеводнів нафти над нікелем каталізатором при температурі 800 -850 оС.
СН4 + Н2О ↔ СО + 3Н2
Фізичні властивості
За звичайних умов молекулярний водень – безбарвний газ, без запаху і смаку. З усіх відомих газів він найлегший: 1 14,32 рази легший за повітря.
Водень - газ, який важко скраплюється. Лише при температурі – 240 оС і під тиском водень перетворюється на безбарвну рідину. Гідроген добре розчиняється у багатьох металах: нікелі, платині, паладії та ін.
Хімічні властивості
За звичайних умов гідроген взаємодіє з активним неметалом – фтором і при освітленні – з хлором:
H2 + F2 = 2HF
H2
+ CI2
2HCI
Суміш водню з киснем при підпалюванні або опромінюванні ультрафіолетовими променями вибухає:
2Н2 + О2 = 2Н2О
Наведена суміш називають гримучим газом.
При нагріванні водень відновлює оксиди багатьох металів:
PbO + H2 = Pb + H2O
MoO3 + 3H2 = Mo + 3H2O
Пропускання гідрогену над нагрітими металами приводить до утворення гідридів. Найлегше ця реакція перебігає з лужними та лужноземельними металами:
2Na + H2 = 2NaH
Ca + H2 = CaH2
Використання
Водень у великих кількостях використовують в хімічній промисловості для одержання амоніаку, хлориду гідрогену, метилового спирту та інших речовин. Реакцією гідрогенізації олій у харчовій промисловості одержують маргарин.
Як джерело водню використовують прості та комплексні гідриди. У зв’язку з цим, що при згоранні водню утворюється лише вода і атмосфера залишається чистою, водень вважають екологічно чистим паливом.
Воднево-кисневе полум’я має температуру близько 2800 оС. Його використовують для плавлення тугоплавких металів у автогенному зварюванні. Гідроген як відновник використовують у фармацевтичному і токсикологічному аналізі.
Галогени (f, Cl, Br, I). Загальна характеристика
До групи VIIAгрупи періодичної системи відносяться Флуор F, Хлор Cl, Бром Br, Йод І та Астат At, який не має стабільних ізотопів. Елементи назвали галогенами, що з грецької перекладається як «ті, що народжують солі». Таку назву вони отримали за властивість безпосередньо сполучатися з металами, утворюючи солі: флуориди, хлориди, броміди та йодиди.
Усі галогени існують у вигляді двоатомних молекул Е2 (нульовий ступінь окиснення), мають молекулярну кристалічну решітку, за звичайних умов фтор і хлор – це гази, йод легко переходить у газоподібний стан (сублімація йоду). У нижчому ступені окиснення галогени легко утворюють солі. У хімічних сполуках усі галогени (крім Флоуру) виявляють весь набір непарних позитивних ступенів окиснення, наприклад ClO2, Cl2O6, але ці сполуки термодинамічно нестійкі та нехарактерні.
Флуор.
Електронна конфігурація атома Флоуру 1s22s22p5.
Фтор достатньо поширений у природі. Його вмісту в земній корі складає 2,8 ∙ 10-2%. Найважливіші мінерали Флоуру: флююрит CaF2, кріоліт Na3AlF6 та флуорапатит Ca3(PO4)2 ∙ CaF2.
Фтор – газ світло-жовтого кольору з різким специфічним запахом, кипить при t – 187,7 oC, плавиться при t – 220,6 oC. Молекула фтору складається з двох атомів, сполучених σ р-р зв’язком.
У реакціях фтор виступає дуже активним окисником, окислюючи навіть таку інертну сполуку, як вода:
2H2O + 2F2 = 4HF + O2.
З воднем фтор взаємодіє з вибухом навіть на холоді з утворенням флуориду гідрогену:
H2 + F2 = 2HF.
Флуориди гідрогену у промисловості одержують за реакцією витіснення його з CaF2 концентрованого H2SO4:
CaF2 + H2SO4(к) = CaSO4 + 2HF↑.
Флоурид гідрогену при температурі вище 19,5 оС – безбарвний задушливий газ, а нижче цієї температури – безбарвна рідина.
Усі флуориди, крім флуоридів натрію, калію, рубідію, цезію та амонію малорозчинні у воді. Слід відмітити, що AgF, на відміну від інших галогені дів аргентуму, у воді розчиняється добре.
Флуориди неметалів та вищі флуориди металів одержують реакцією фторування простих речовин:
2Au + 3F2 = 2AuF3,
2Bi + 5F2 = 2BiF5,
P4 + 10F2 = 4PF5.
Хлор.
Другий типовий елемент VIIA групи – Хлор. Він має менші неметалічні властивості, ніж Флуор. Це пояснюється збільшенням його атомного радіуса, зменшенням енергії іонізації та відносної електронегативності.
У природі Хлору міститься вдвічі більше, ніж Флуору. Зустрічається він головним чином у вигляді хлоридів, оскільки для галогенів найбільш стійкий мінімальний ступінь окиснення. Найважливіші хлоровмісні мінерали: NaCl – кам’яна сіл, NaCl ∙ KCl – сильвініт, KCl ∙ MgCl2 ∙ 6H2O – карналіт. Велика кількість хлору міститься у морській воді.
Хлор – зеленувато-жовтий отруйний газ із різким задушливим запахом, у 2,5 раза важчий за повітря, скраплюється при 0 оС та під невеликим тиском (близько 400 кПа) у рідину жовтогарячого кольору.
У хімічному відношенні хлор дуже активний неметал. Він безпосередньо сполучається майже з усіма металами. Наприклад, нагрітий натрій згоряє в атмосфері хлору з утворенням хлориду:
2Na + Cl2 = 2NaCl.
Якщо метал виявляє декілька ступенів окиснення, то він окиснюється хлором до максимального ступеня, наприклад:
2Fe + 3Cl2 = 2FeCl3.
Хлор взаємодіє також з багатьма неметалами. Так, водень горить у хлорі, утворюючи хлороводень:
H2
+ Cl2
2HCl.
Реакція перебігає бурхливо, але для її початку необхідно освітлювати реакційну суміш, що пов’язано з ланцюговим механізмом цієї реакції.