9. Міжгалузева модель “витрати-випуск” Леонтьєва: зміст, історія виникнення та роль в макроекономіці

Один з видатних економістів, розробник системи міжгалузевих балансів «витрати — випуск», яка використовується у практиці моделювання національних і світових економік, В. Леонтьєв (1906— 1999) народився в Петербурзі, вчився в Петроградському університеті, працював у Китаї, Германії.

Він задався метою «проанатомувати» систему взаємозв'язків в економіці як єдиного цілого. Інструментом міжгалузевого аналізу служить таблиця балансів, яка ділить господарство на декілька десятків галузей. Таблиця представляє собою математичну модель, що дозволяє уяснити, яка кількість ресурсів використовується для виробництва кінцевої продукції.

Взаємозв'язок секторів аналізується крізь систему порівнянь, параметрами яких служать коефіцієнти виробничих витрат. Продукція одного сектору, наприклад промисловості, розбивається на частини, одна з яких йде на виробництво товарів інших секторів (проміжної продукції), друга — на випуск кінцевої продукції (кінцевого споживання). Модель «витрати — випуск» допомагає уявити, як зміни в одному секторі впливають на виробництво продукції в інших секторах.

Теоретична модель «витрати — випуск» стала основою для побудування багатогалузевої моделі економіки США. Розробка динамічних моделей міжгалузевого балансу використовувалась для аналізу наслідків різних варіантів економічної політики.

Таблиці, побудовані згідно з методом «витрати — випуск», використовуються для порівняння структурних властивостей двох економік або зіставлення структури економіки однієї країни у різні періоди часу.

Відмінною особливістю робіт В. Леонтьєва є тісне поєднання теоретичного аналізу із застосуванням фактичних даних.

Розрахунки за методом затрати—випуск дають змогу оцінювати не лише прямі, а й побічні наслідки певних змін у масштабах, технології та структурі виробництва, споживчому попиті, інвестиційній сфері, зовнішній торгівлі, співвідношенні цін і доходів тощо. Наприклад, велика промислова фірма може спрогнозувати, як вплине на інші галузі економіки розширення випуску її продукції чи встановлення нових цін. Уряд отримує інструментарій для порівняння народногосподарських наслідків різних варіантів інвестиційної та податкової політики, зовнішньої торгівлі, військових витрат тощо. Виконання цих операцій без міжгалузевих балансів збільшує ймовірність серйозних помилок, особливо через неврахування міжгалузевих зв'язків.

Упродовж 50—60-х років В. Леонтьєв постійно поліпшував, ускладнював і спеціалізував створену ним систему аналізу. Поява вдосконалених комп'ютерів дала змогу уникнути деяких спрощень та обмежень, створити динамічний варіант статичної моделі аналізу затрати—випуск. Цей варіант сприяв переходу до складання національних балансів для економік держав загалом.

В. Леонтьєв та його колеги намагалися визначити можливу ступінь впливу на економіку умовного скорочення військових витрат при компенсаційному зростанні виробництва в цивільних галузях.

Метод також є джерелом глибшого розуміння структури торгівлі у відносинах між різними країнами. Так, з його урахуванням Міністерство торгівлі США стало друкувати леонтьевські таблиці кожні п'ять років.

Принципова новизна міжгалузевого балансу В. Леонтьєва полягала у гармонізації розвитку теорії відтворення, методу математичного моделювання, способів систематизації та обробітку економічної інформації. У стихійну ринкову економіку Заходу вносилися елементи прогнозування і програмування.