- •Тема 1. Міжнародна економічна система.
- •Тема 2. Міжнародна економічна діяльність.
- •Тема 3: світовий ринок товарів та послуг
- •Тема 4: світовий фінансовий ринок.
- •Тема 5. Прямі інвестиції та міжнародне виробництво.
- •Тема 6. Міжнародний кредит план
- •Тема 7 : світовий ринок праці.
- •Тема 8 . Міжнародна трудова міграція. План.
- •3. Програми економічної допомоги країнам масової еміграції
- •Тема 9. Світова валютна система.
- •Тема 10. Міжнародна регіональна інтеграція.
- •Тема 11. Глобалізація економічного розвитку. План
Тема 2. Міжнародна економічна діяльність.
ПЛАН
1. Поняття ЗЕД, характеристика основних форм.
2. Фактори розвитку зовнішньоекономічної діяльності та їх характеристика.
3. Державне регулювання ЗЕД в Україні.
4. Недержавне регулювання зовнішньоекономічних операцій на Україні.
5. Режими регулювання ЗЕД України та механізм регулювання міжнародних економічних операцій.
6. Законодавство, яке регулює зовнішньоекономічні відносини на Україні.
В Законі «Про ЗЕД України» подано наступне визначення даного процесу: ЗЕД України – процес розвитку господарських зв»язків між національними суб»єктами суспільного виробництва та їх зарубіжними партнерами як на території України, так і за її межами.
ЗЕД – це сукупність форм прояву міжнародних економічних відносин.
ЗЕД – форми та методи відносин між суб»єктами світового господарства з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та надання послуг.
ЗЕД – процес розвитку господарських зв»язків між країнами світу.
ЗЕД – процес становлення та функціонування господарських зв»язків між суб»єктами міжнародної економіки.
До основних форм ЗЕД відносять:
1. експорт та імпорт товарів, капіталу та робочої сили;
2. надання суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб»єктам господарської діяльності;
3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб»єктами господарської діяльності;
4. навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
5. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;
6. кредитні та розрахункові операції між суб»єктами ЗЕД та іноземними суб»єктами господарської діяльності;
7. спільна підприємницька діяльність між суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб»єктами господарської діяльності;
8. підприємницька діяльність на території України, пов»язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об»єктів власності з боку іноземних суб»єктів господарської діяльності та аналогічна діяльність суб»єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
9. організація та здіснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, котрі здійснюються на комерційній основі, за участю суб»єктів ЗЕД;
10. організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;
11. роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб»єктами господарської діяльності та іноземних фізичних осіб з суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;
12. операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах, міжбанківському валютному ринку;
13. орендні, в тому числі лізингові, операції між суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб»єктамигосподарської діяльності;
14. товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб»єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб»єктами господарської діяльності.
Найпоширеніша форма ЗЕД – міжнародна торгівля виділяє 4 основні види зовнішньоторговельних операцій: експорт; імпорт; реекспорт; реімпорт.
Серед факторів розвитку ЗЕД виділяють:
1. нерівномірність економічного розвитку різних країн світу;
2. відмінності в людських, сировинних та фінансових ресурсах;
3. характер політичних відносин;
4. різний рівень науково-технічного розвитку;
5. особливості географічного положення, природних та кліматичних умов.
До результатів розвитку зовнішньоекономічної діяльності в міжнародній економіці можна віднести:
подальше поглиблення МПП;
економію суспільної праці в країнах, які активно здійснюють міжнародну торгівлю, спільне підприємництво та їх участь в інших формах зовнішньоекономічних зв»язків;
інтенсивний та раціональний обмін результатами праці;
подальше поглиблення політичних, наукових, технічних, культурних та інших зв»язків;
збільшення кількості країн світу, які формують ринкову економіку;
успішне функціонування ТНК та концернів;
розширення кола країн, які досягли повної конвертації їх валют.
Державне регулювання зовнішньоекономічних операцій на Україні здійснюють наступні органи законодавчої та виконавчої влади:
І. Верховна Рада (функції):
ІІ. Президент та Президентська Адміністрація:
ІІІ. Кабінет Міністрів:
ІУ. Національний Банк України:
У. Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції:
УІ. Державна митна служба:
УІІ. Антимонопольний Комітет (АМК)
УІІІ. Місцеві органи влади:
Місцеві органи влади здійснюють наступні функції по регулюванню міжнародних економічних відносин:
1.проводять заходи по реалізації концепцій ЗЕД України на регіональному рівні;
2. розробляють в межах своєї компетенції відповідні нормативно-правові документи;
3. здійснює контроль за виконанням національного законодавства, митного законодавства, антимонопольного законодавства на регіональному рівні;
4. проводять реєстрацію суб»єктів ЗЕД;
5. підписують міжнародні угоди про господарське співробітництво в межах своєї компетенції.
Недержавне регулювання ЗЕД України відрізняється від державного тим, що здійснює опосередкований вплив на регламентацію ЗЕД України.
Основні форми недержавного регулювання зовнішньоекономічних операцій України:
І. міжнародні організації (ООН);
ІІ. міжнародні господарські організації (ОПЕК);
ІІІ. міжнародні акціонерні товариства;
ІУ. міжнародні біржі: 4.1.міжнародні товарні біржі; 4.2. міжнародні валютні біржі; 4.3. міжнародні фондові біржі.
У. міжнародні аукціони;
УІ. міжнародні торги (тендери): 6.1. відкриті торги – можуть брати участь всі бажаючі; 6.2. закриті торги – беруть участь найбільш авторитетні фірми по спеціальних запрошеннях.
УІІ. міжнародні господарські контракти
В Україні застосовується три режими регулювання зовнішньоекономічних операцій:
1. національний режим регулювання ЗЕД – передбачає, що до іноземних суб»єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території нашої держави застосовується відповідне національне законодавство у повному обсязі.
2. режим найбільшого сприяння – передбачає, що для окремих іноземних суб»єктів встановлюють пільги при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території нашої країни.
3. спеціальний режим – застосовується у вільних спеціальних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку нашої країни.
Під поняттям механізму регулювання зовнішньоекономічних операцій України розуміють сукупність програмно-координаційних, вартісних, інституційних, правових форм, методів, принципів, інструментів, важелів, які застосовуються при здійсненні ЗЕД України.
Механізм регулювання ЗЕД України включає наступні складові:
І. Програмно-координаційні принципи, форми та методи регулювання ЗЕД:
1. Концепції розвитку зовнішньоекономічних відносин України
2. Двосторонні довготривалі програми економічного та науково-технічного співробітництва
3. двосторонні довготривалі програми галузевого співробітництва
4. Багатосторонні плани економічного та науково-технічного співробітництва
5. Плани економічного та науково-технічного співробітництва
6. Щорічні протоколи про економічне та науково-технічне співробітництво
ІІ. Вартісні важелі: 1. світові ціни на товари та послуги (моніторинг індикативних цін); 2. валюта (ВКВ); 3. валютний курс (офіційний); 4. валютний коридор; 5. міжнародні розрахунки; 6. міжнародні кредити; 7. міжнародні платежі; 8. субсидії; 9. дотації; 10. держане страхування; 11. економічні санкції.
ІІІ. Організаційно-економічні (інституційні) інструменти: 1. підписання угод про спільне проведення геолого пошукових робіт; 2. спільне проведення проектно-конструкторських та науково-дослідницьких робіт; 3. угода про спільне спорудження господарських об»єктів; 4. угода про СП ( у відповідних галузях); 5. зовнішня торгівля (на рівні зустрічної торгівлі); 6. міжнародна спеціалізація виробництва; 7. міжнародне науково-виробниче об»єднання; 8. міжнародна господарська організація; 9. прямі виробничі зв»язки; 10. міжнародні господарські контракти.
ІУ. Правові форми, методи та принципи – діють на двох рівнях:
1. Інтернаціональний рівень – положення міжнародного економічного права
ІІ. Національний рівень – положення національного законодавства про ЗЕД:
Національне законодавство, яке регулює ЗЕД, поділяється на два види:
Законодавчі акти стратегічного характеру:
А) закони, які регламентують ЗЕД України ( Закон України «Про ЗЕД»)
Б) концепції розвитку ЗЕД України ( Концепція розвитку експортного потенціалу України , ЗЕД України, зовнішньоекономічної політики України);
В) програми довгострокового розвитку ЗЕД України з країнами світу.
Основні положення стратегічних документів діють протягом п»яти та більше років
Нормативні документи тактичного поточного характеру
А) постанови Верховної Ради України, які обмежені в часі («Про порядок регулювання (здійснення) бартерних операцій»,1999; «Про експортне мито на вивіз великої рогатої худоби», 2000);
Б) Укази Президента;
В) Накази Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції;
Г) Декрети Кабінету Міністрів України;
Д) тощо.