МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
Кафедра податків
і фіскальної політики
ІНДЗ
на тему:
« Ухилення від сплати податків: проблеми виявлення »
Виконала:
студентка групи ФО-21
Сташків Г.С.
Перевірила:
к. е. н. Заклекта О. С.
ТЕРНОПІЛЬ-2010
ПЛАН:
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
Поняття та способи ухилення від сплати податків…………………………………4
Вплив ухилення від оподаткування на розвиток економіки України……………11
Оцінка діяльності державної податкової служби України у сфері
виявлення податкових правопорушень………………………………………………….16
4. Шляхи подолання ухилення від сплати податків………………………………….19
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….22
Список використаних джерел……………………………………………………….24
ВСТУП
Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, відчутно впливає на доходи фізичних осіб. Немає потреби зайвий раз нагадувати про важливість дотримання податкового законодавства для формування бюджету. Фіскальна політика повинна забезпечувати успішне проведення податкової політики держави.
В наш час багато платників податків ухиляються від своїх обов′язків, що веде до зменшення державного бюджету. Виявити громадян, що ухиляються від сплати податків є складно, але необхідно. Вирішення даної проблеми є важливим для нормального розвитку держави та її економіки.
Саму систему податків досліджував ще Адам Сміт. Над проблемою ухилення від сплати податків працювали такі науковці: Вишневський, В′єткін, Гордієн, Еммінґер, Матвієнко, Штігліц, Е. Сонолова.
Мета наукової роботи: дослідити ухилення від сплати податків, проблему їх виявлення та вплив на економіку України.
Виходячи із обраної мети в роботі поставлені наступні завдання: вивчити поняття та способи ухилення від сплати податків; дослідити вплив ухилення від оподаткування на розвиток економіки України; оцінити діяльність державної податкової служби України у сфері виявлення податкових правопорушень; виявити шляхи подолання проблеми ухилення від сплати податків.
Об'єкт дослідження: ухилення від сплати податків як сукупність протиправних дійпо зменшенню податкових зобов′язань.
Предмет дослідження: способи ухилення від сплати податків, виявлення ухилень та податкова відповідальність.
Для дослідження теоретичного матеріалу були використані історичний та діалектичний методи, для вивчення сучасного стану – статистичні методи.
Теоретичною базою дослідження є підручники і посібники, нормативно-правові акти з проблем ухилення від сплати податків та їх виявлення і відповідальність за правопорушення.
Фактологічну базу дослідження склали дані державного комітету статистики України за період 2006 – 2009 років.
1. Поняття та способи ухилення від сплати податків
Ухилення від сплати податків — використання незаконних прийомів зменшення розміру податкового зобов'язання.
Ухилення від сплати податків здійснюється платником податків, як правило, шляхом скорочення доходу чи іншого предмету оподаткування, неподання чи не повного подання документів, необхідних для обчислення податку чи подання не достовірних документів, незаконного отримання податкових пільг та інших преференцій, здійснення інших дій, що суперечать закону. Незаконне зменшення суми податків може бути наслідком заниження податкової бази з того чи іншого податку (податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб…). В даному випадку сума нарахованого податку буде нижчою ніж повинна бути насправді. В кінцевому результаті платник податків подає до податкової інспекції декларацію з завідомо неправдивими даними. За такі дії передбачена податкова, адміністративна, кримінальна відповідальність
Головною відмінністю податкової оптимізації від ухилення від сплати податків є використання платником податків дозволених чи незаборонених законодавством способів зменшення суми податкових платежів, не порушуючи при цьому законодавство. У зв’язку з цим, такі дії платника податку не є податковим правопорушенням чи злочином, і, відповідно, не тягнуть за собою несприятливих наслідків для платника податку, таких як донарахування податків, а також накладення фінансових санкцій та нарахування пені.
Обхід податкового закону — дії, за допомогою яких особа так організує свої справи, що її обов’язок сплачувати податки стає меншим, ніж той, який би існував без такої організації. Тобто, будь-яка спроба законними шляхами знизити податкове зобов’язання, яке інакше виникло б, користуючись перевагами норм чи відсутністю норм закону.
Обхід податкового закону є різновидом податкової оптимізації.
Охід податкового закону означає: несплату податку, сплату податку в меншому розмірі чи сплата податку пізніше ніж це повинно бути; отримання відшкодування або збільшення відшкодування сплаченого податку, або отримання відшкодуванні раніше, ніж це повинно бути; отримання платежу чи збільшення платежу шляхом податкового кредиту або отримання такого платежу раніше, ніж це повинно бути. Виділяють податкову оптимізацію та обхід податкового доходу.
Податкова оптимізація — це зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.
Податкова оптимізація проявляється у виборі платником податків найбільш вигідних правових форм здійснення діяльності з метою обчислення оптимальної суми податків в конкретних умовах господарювання у відповідності з діючим законодавством. Під правовими формами розуміються передбачені законодавством варіанти поведінки: вибір організаційно-правової форми здійснення діяльності, податкового режиму, облікової політики, виду і умов цивільно-правових договорів, використання пільг . Пошук оптимальних управлінських рішень, спрямованих на мінімізацію зобов'язань щодо обов'язкових платежів у межах закону, є характерним напрямом податкової політики суб'єкта господарювання в умовах ринкових відносин.
Головною відмінністю податкової оптимізації від ухилення від сплати податків є використання платником податків дозволених чи незаборонених законодавством способів зменшення суми податкових платежів, не порушуючи при цьому законодавство. У зв'язку з цим, такі дії платника податку не є податковим правопорушенням чи злочином, і, відповідно, не тягнуть за собою несприятливих наслідків для платника податку, таких як донарахування податків, а також накладення фінансових санкцій та нарахування пені.
В діючому податковому законодавстві не закріплено критеріїв, які б дозволили провести чітке розмежування між законним зменшенням податків (податковою оптимізацією) та ухиленням від сплати податків. У зв'язку з цим, актуальною є проблема так званих «сірих схем», коли платник податків формально не порушуючи жодну статтю податкового законодавства, але застосовуючи певні схеми, суттєво зменшує свої податкові зобов'язання порівняно з іншими платниками податків, які такі схеми не використовують. Наприклад, зменшення відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування шляхом так званого зворотного аутстафінгу, при якому підприємство виводить персонал в інші організації, переведені на спрощену систему оподаткування, а потім бере його в оренду.
Час від часу законодавець приймає відповідні поправки до податкових законів, якими закриває «прогалини» в податковому законодавстві, що дають можливість зменшувати розмір податкових відрахувань платникам податків, які ухиляються від сплати податків. Такі поправки здебільшого приймаються за результатами практичної діяльності податкових та інших контролюючих органів внаслідок виявлених ними випадків легального уникнення від сплати податків, що відбувається через нечіткість та недосконалість податкових законів.
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене, наприклад, шляхом:
- неподання документів, пов'язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);
- приховування об'єктів оподаткування;
- заниження цих об'єктів;
- заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів;
- приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування;
- подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.
Неподання документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів, полягає в умисному неподанні до органів державної податкової служби в установлений строк декларацій про прибуток суб'єктів господарської діяльності чи фізичних осіб, про сплату інших обов'язкових платежів тощо. Неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.
Під приховуванням об'єктів оподаткування треба розуміти не відображення у звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких із цих об'єктів - доходу (прибутку), доданої вартості робіт, продукції, послуг тощо.
Заниженням об'єктів оподаткування є умисне неправильне обчислення бази оподаткування, зменшення його бази шляхом не відображення у поданих до податкових органів деклараціях чи інших звітних документах повного обсягу об'єктів оподаткування тощо, внаслідок чого податки, збори, інші обов'язкові платежі сплачуються платником не в повному обсязі. Зокрема, заниження оподатковуваного прибутку може полягати в частковому чи повному не включенні до нього коштів, одержаних від виконання певних робіт, надання послуг.
Під заниженням сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів слід розуміти умисне неправильне обчислення (у тому числі шляхом умисного заниження податкової ставки) тих їх сум, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів при правильному відображенні об'єктів оподаткування (без заниження чи приховування останніх).
Суть податкових злочинів полягає в неправомірному приховуванні прибутків (доходів)від оподаткування. Такі злочини дають можливість отримати різноманітні майнові вигоди по вiдношенню до тих, хто податки сплачує повністю, і скоюються керівниками підприємств і фірм різноманітних форм власності – державної, акціонерної, приватної. Основними способами дій при приховуванні прибутків від оподаткування виступають:
1. завищення в первинних документах даних про матеріальні затрати: внесення в затрати матеріалів замовника; складання підробних документів по списанню матеріалів на виробництво; внесення в авансові звіти фіктивних командировочних витрат; включення підставних осіб в платіжні відомості на отримання заробітної плати; часткова зміна (матеріальний підлог, дописки суми в сторону збільшення) в відомостях на отримання заробітної плати; завищення в накладних документах цін на прийнятий товар.
2. завищення в документах обліку даних про матеріальні затрати: включення пропонуючих витрат в витрати звітного періоду; включення в вартість малоцінних і предметів, які швидко зношуються вартості основних засобів;
3. завищення в звіті про фінансові результати даних про матеріальні затрати;
4. заниження в первинних документах даних про виручку: заниження кількості куплених товарів; заниження ціни реалізації товарів; оплата товаром (“чорний бартер”);
5. заниження в документах обліку відомостей про виручку: утримання нереальних торгових місць; зменшення величини доходів за здачу в оренду основних засобів виробництва; покупка і реалізація товарно-матеріальних цінностей за готівковий розрахунок (“чорний вал”).
6. заниження в звітних документах відомостей про виручку: занижене відображення виручки в головній книзі і балансі; занижене відображення виручки в звіті про фінансові результати
7. заниження оподаткованого прибутку: створення незареєстрованого підприємства (наприклад, на базі ліквідованого); завищення витрат на оплату праці; завищення чисельності працюючих; безпідставне (незаконне) отримання податкових пільг;
8. приховування прибутку за зговором з керівниками інших підприємств, які користуються пільгами по оподаткуванню: фіктивна здача в оренду основних засобів підприємствам, які користуються податковими пільгами; перечислення прибутку на підприємство, яке має податкові пільги.
Способи ухилення від сплати обов'язкових платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як несплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і від самого платника.
Заниження об'єктів оподаткування – це декларування суми прибутку меншої, ніж та, яку було отримано на справді. Заниження прибутку, яке може виражатись у частковому чи повному не включенні в суму оподаткованого прибутку (доходу) коштів, отриманих від виконання робіт , надання послуг тощо.
Наприклад, підприємство за виконану роботу отримує оплату частково в безготівковому порядку, а частково – готівкою, але отриману готівку не оприбутковує, тим самим зменшуючи розмір валового доходу, який підлягає оподаткуванню.
Заниження прибутку може здійснюватись шляхом завищення розмірів сум, на які зменшується оподаткований балансовий прибуток, наприклад, шляхом завищення вартості матеріальних затрат, які відносяться до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), завищення витрат на службові відрядження, представницькі цілі, сторожову охорону, тримання і обслуговування технічних засобів управління тощо.
Приховування об'єктів оподаткування – це не відображення у відповідних звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких об'єктів оподаткування, зменшення бази, що підлягає оподаткуванню, неправильне її обчислення, заниження податкової ставки тощо.
Наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності приховав факти наявності у нього транспортних засобів чи інших самохідних машин і механізмів і тим самим ухилився від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів щодо легкових автомобілів.
Приховування об'єктів оподаткування може поєднуватись із посадовим підлогом. Наприклад, посадова особа подала неправдиві відомості про те, що на підприємстві працює стільки то працівників, які відносяться до категорії 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що було підставою для звільнення від сплати внесків від витрат на оплату праці цих працівників до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення згідно зі ст.23 Закону “Про державний бюджет України на 1995р.”
Згідно із ст. 1482 (редакція Закону від 28 січня 1994р. №3889-12) способами ухилення від сплати податків є: неподання податкових декларацій та розрахунків; приховування (заниження) об'єктів оподаткування.
Неподання податкової декларації та розрахунків виражається в неподанні до податкової інспекції у встановлений строк декларації про доходи суб'єкта підприємницької діяльності , а також декларації про сплату інших податків з метою ухилення від сплати податків. Неподання податкової декларації є одночасно і приховуванням об'єкта оподаткування.
Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов'язкових платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів. Так, відповідно до ст.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку, котрі не подали або не вчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів відповідними нормативними актами визначено термін сплати їх. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.