- •Міністерство освіти і науки України
- •2. Історична доля півдня України: Кочовики
- •Кіммерійці
- •Сармати
- •Авари та болгари
- •Печеніги
- •Половці
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я (VII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.)
- •3. Слов’янські племена
- •Докиївські часи
- •4. Походження назви «Русь»
- •6.Київська Русь(іх-хіІст.)
- •7. Державний Устрій Київської Русі
- •9. Галицько-Волинське князівство (хіі – хіv ст.).
- •13. Кревська унія 1385р
- •23.Визвольна війна українського народу (1648-1676 рр.)
- •24. Козацько-гетьманська держава
- •25. Становище Правобережної України під владою Польщі
- •26. Українське національне відродження XIX ст.
- •1. Політичні й економічні наслідки остаточної втрати Української автономії
- •2. Політизація національного руху в Україні Зародження перших політичних організацій
- •3. Національне відродження в західноукраїнських землях. "Руська трійця"
- •Національно-визвольний рух у другій половині XIX ст.
- •27. Соціально-економічна модернізація України
- •Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської і Західної України
- •Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки
- •28. Україна на початку XX ст. Активізація революційно-визвольної боротьби
- •Україна в революції 1905-1907 рр.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні
- •Україна в роки Першої світової війни (серпень 1914 - листопад 1918 рр.)
- •Культурний розвиток України на поч. XX ст.
- •30.Доба Українсьеої Центральної Ради. Відродження державності(березень 1917- квітень 1918 рр.)
- •32. Утворення зунр (квітень - грудень 1918р.)
- •33. Доба Директорії унр(грудень 1918-1920рр.). Злука унр і зунр:
- •35. Індустріалізаця Ураїни
- •38. Західноукраїнські землі у 20-30-х роках
- •39. Початок другої світової війни
- •40. Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •41. Рух Опору в Україні
- •42.Визволення України від фашистських загарбників(грудень 1942- жовтень 1944рр)
- •43. Тоталітарний режим
- •45. Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •46.Десиденський рух в Україні
- •47. Україна в період перебудови
- •48.Аварія на Чорнобильській аес.
- •49. Утворення незалежної української дежави
- •50. Основні державотворчі події
- •51. Конституційні процеси
- •54.Економічна криза. Проблеми економічного будівництва
- •56. Духовне життя суспільства.
- •57. Відродження релігії і церкви:
- •58.Зовнішня політика України
- •60. Акт проголошення незалежності України.
60. Акт проголошення незалежності України.
Всесоюзні відомства поступово випускали владу із слабнучих рук, втрачали контроль над економікою республіки, загальносоюзна власність на території України стала республіканською, створювалась національна валютна система.
Вмираючий режим спробував взяти реванш: 19 серпня 1991 р. у Москві розпочався заколот: було створено антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС), хоча завдяки русифікованим засобам масової інформації він більш відомий як ГКЧП.
В Україні компартійне керівництво на чолі з Л. Кравчуком закликало до спокою і витримки. Та перебіг подій показав, що тільки опозиція була проти заколотників.
Спроба путчистів здійснити державний переворот прискорила хід подій. Навіть людям, далеким від політики, стало зрозуміло, що ця влада вичерпала свої потенційні творчі можливості і давно вже стала ворожою своєму власному народові. Розпад СРСР як унітарної держави почався з Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991р.
1 грудня 1991 р. сталися події, які визначили надовго долю української державності — понад 90% громадян, що взяли участь у Всеукраїнському референдумі, проголосували за незалежність України; був також обраний Президент республіки—Л. Кравчук.
Основними чинниками, що сприяли незалежності України, були міжнародні, регіональні і національні фактори. До перших належать: поразка соціалістичної світової системи у "холодній війні"; втрата контролю за подіями в країнах соціалізму з боку країн Заходу; спалах міжнародних регіональних конфліктів, які відволікли увагу світового співтовариства від подій у СРСР (згадайте лише виступ М. Горбачова у зв'язку з початком війни у Перській затоці і наростання воєнного конфлікту в Югославії).
Регіональними факторами, що сприяли нам, була політична і економічна криза в СРСР; втрата Москвою контролю за становищем на місцях; майже всі союзні республіки заявили про вихід з СРСР, особливо після невдалого путчу; проімперські дії нових керівників РРФСР, які заявили себе правонаступниками СРСР, прискорили "парад суверенітетів".
Третьою групою факторів, які сприяли процесам державотворення, були національні. Серед них — існування в Україні системи ще радянських органів державного управління, а також бажання київської номенклатури позбутися московської влади. Звичайно ж, дуже важливе значення мала активізація національно-демократичного крила політичних організацій України. А впевненості і рішучості їм додавала індефсрентність силових структур республіки, які зайняли очікуючі позиції. Не останню роль зіграла тут і багатовікова боротьба народу за власну державність. До того ж певна стабільність національного ринку, що мала місце ще й у 1992 p., додавала снаги в будівництві суверенної держави.