Митне шпори.Відповіді на питання до заліку

розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної

- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; - у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

1. Коментована стаття регламентує тривалість (час) перебування під митним контролем. Відповідно до положень ч. 1 коментованої статті товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампа "Під митним контролем" і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тому максимальний час перебування товарів та транспортних засобів під митним контролем залежить від заявленого митного режиму. Види митного режиму докладніше див. у коментарі до ст. 185 МК. 2. Ч. 2 коментованої статті визначає, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У цьому разі митний контроль починається з моменту прийняття посадовими особами митної служби митної декларації. Визначення поняття «митна декларація» див. у ч. 12 ст. 1 МК. 3. У випадку вивезення за межі митної території України, відповідно до ч.З коментованої статті, митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

4.Відповідно до ч. 4 коментованої статті тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Відповідно до п. 12 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. №1989, загальний час здійснення контролю транспортних засобів і товарів не повинен перевищувати часу стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску, передбаченого розкладом або графіком руху.

5.У ч. 5 коментованої статті визначається, що митний контроль закінчується: - у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; т у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають

(товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки митних органів та інших контролюючих органів стосовно підконтрольних вантажів або якщо у передбачених законодавством випадках зокрема проходження через "зелені коридори", зони спрощеного контролю) надано посадовими особами органу охорони державного кордону і митного органу усний дозвіл на пропуск через державний кордон

Пит..22

Поняття митного оформлення

Відповідно до п. 15 ст. 18 ТК РФ митне оформлення являє собою процедуру розміщення товарів і транспортних засобів під обраний митний режим та завершення дії цього режиму.

Розглядаючи процедуру як певний порядок дій (сукупність заходів), спрямований на досягнення певного результату, митне оформлення можна представити в іншому, більш розгорнутому вигляді як сукупність послідовно здійснюваних заходів, спрямованих на забезпечення переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон РФ.

При цьому дана сукупність заходів являє собою: по-перше, дії осіб, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон РФ по подачі повідомлень (про переміщення товарів і транспортних засобів), документів і відомостей, необхідних для митного оформлення; дії зі сплати митних платежів, а також фактичне подання переміщуваних товарів і транспортних засобів для виробництва митного огляду; по-друге, адекватні дії митних органів з прийому повідомлень (про переміщення), перевірки документів і відомостей, необхідних для митного оформлення, стягнення митних платежів, огляду товарів і транспортних засобів, а також дії щодо прийняття рішень про допустимість застосування заявленого митного режиму, включаючи документальне відображення прийнятого рішення (штамп на декларації типу "випуск дозволено").

Відповідно до ст. 126 ТК РФ митне оформлення проводиться в порядку, який визначається ТК РФ та іншими актами законодавства, в тому числі нормативними актами ГТК Росії.

В якості основних джерел, які регулюють процедуру митного оформлення, можна виділити такі, як ТК РФ (розділ 4), наказ ГТК Росії від 4 квітня 1996 р. № 203 "Про типовому порядку митного оформлення та контролю", наказ ГТК Росії від 25 січня 1999 р. № 38 "Про затвердження Інструкції з митного оформлення та митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон РФ фізичними особами і не призначених для виробничої або іншої комерційної діяльності)". Крім зазначених джерел існує безліч інших наказів, розпоряджень і вказівок ГТК Росії, в більшості своїй що встановлюють особливості митного оформлення або окремих категорій товарів (дорогоцінні камені, метали, іноземна валюта, що діляться і радіоактивні матеріали, електрична енергія та ін) або товарів, що переміщуються певними видами транспорту (повітряний, трубопровідний, морський). Разом з тим це вже спеціальні напрямки вивчення процедури митного оформлення, окремі нюанси яких будуть розглянуті на сторінках цього підручника тільки як приклади.

Пит.23

Однією з умов пропускання товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів. МК у ст. 1 дає легальне визначення декларанта як юридичної чи фізичної особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч.5 ст. МК), та декларування митної вартості — заява особи митному органу за встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим (ч.6 ст. 1 МК). Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через І митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Декларантами товарів і транспортних засобів, що І належать громадянам крім того, можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на І здійснення декларування нотаріально засвідченими дорученнями. Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи 1 він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний:

—здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

—на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

—надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них —- забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша — підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим. Третя функція — контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним. Процедура декларування включає його форми і перелік даних та визначається KM України та іншими актами. Декларування транспортних засобів, товарів і інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв проводиться безпосередньо їх власником, або на підставі укладеного договору іншими підприємствами, які допущені у встановленому порядку митницею до декларування. Предмети, переміщувані через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. У більшості країн декларування здійснюється в двох формах: за вантажною митною декларацією або за товаротранспортними документами. Декларування спричиняє певні правові наслідки. З моменту декларування виникають зобов'язання щодо сплати мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного правопорушення.

За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст.86 МК товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу. При здійсненні декларування важливе значення надається термінам декларування. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропускання на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території — не пізніше ніж за

Пит..24

Порядок митного декларування детально регламентується чинним законодавством. ВМД подається декларантом у митний орган України, у якому проводиться митне оформлення товарів у встановлені строки. Відповідно до ст.87 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропускання на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території — не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені терміни можуть продовжуватися у порядку та на

умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Прийняття ВМД є окремою операцією, яка здійснюється у відділах митного оформлення і контролю спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів до початкуперевірки заявлених у ВМД відомостей. Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Подання митної декларації повинно супроводжуватись наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються службовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням позначок на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути мотивована, а причини відмови письмово повідомлені декларанту. Прийняття ВМД іншими посадовими чи особами в інших місцях не допускається. В момент подачі ВМД товари мають знаходитися у визначеному митним органам України місці для проведення митного оформлення і контролю. Подача декларантом заповненої відповідно до митного режиму ВМД повинна супроводжуватися поданням у митний орган документів, необхідних для її прийняття. Якщо декларант через особливі причини не може подати повну декларацію, митний орган вправі дозволити подачу тимчасової чи неповної митної декларації. У практиці ряду зарубіжних країн така декларація називається попередньою. Подача тимчасової декларації допускається при митному оформленні товарів, які переміщуються трубопровідним транспортом. Варто розрізняти неповну і кратну декларацію. Кратна декларація, як правило, зв'язана з розміщенням товарів і транспортних засобів на склад тимчасового збереження до моменту їхнього розміщення під визначений митний режим. Неповна (тимчасова) декларація відрізняється від звичайної митної декларації тільки обсягом інформації, що заявляється митному органу. При цьому декларант заявляє товари і транспортні засоби під конкретний митний режим. Поряд з тимчасовою (неповною) і періодичною декларацією митним законодавством України передбачена можливість спрощеного порядку декларування. Він застосовується у відносинах з державами — учасниками СНД, а також у випадках, що вимагають оперативного переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. У випадку неприйняття посвідчення заявником протягом шести місяців із дня винесення рішення про визнання, а також у випадках невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня прийняття

Повторна заява про допущення до декларування може бути розглянута лише через рік із дня скасування посвідчення за умови усунення причин чи порушення з дня, коли воно втратило силу. За видачу посвідчення митницею стягується збір у встановленому KM України розмірі. Збір вноситься на рахунок ДМС України. Державна митна служба України забезпечує офіційну публікацію переліку підприємств, допущених до декларування.

Митні органи України, які здійснюють контроль за переміщенням товарів через митний кордон, при їх оформленні зобов'язані проводити верифікацію сертифікатів про походження товарів з України. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється Держмитслужбою на підставі запитів митних органів зарубіжних країн протягом не більше 150 днів з дати одержання запиту чи з ініціативи Державної митної служби. На підставі аналізу запитів митних органів зарубіжних країн може здійснюватися вибіркова перевірка сертифікатів. Перевірку сертифікатів здійснює Управління по верифікації сертифікатів Держмитслужби, із залученням регіональних митниць і Центральної митної

лабораторії. Законом також передбачено, що в разі потреби для проведення перевірки сертифікатів можуть бути притягнуті фахівці й експерти інших підприємств. Існує кілька форм верифікації сертифікатів:

— перевірка сертифіката на дійсність;

— перевірка правильності даних, внесених у сертифікат, у тому числі критерію походження товару.

— проведенням у разі потреби експертизи бланку сертифіката, відбитка печатки і підпису уповноваженої

— встановленням належного застосування правил визначення країни походження, що діють у країні

— порівнянням товару (чи його фотокопії) з товаром, ідентичним тому, на який видавався сертифікат. Чинним законодавством передбачено також можливості змін, доповнення та вилучення митної декларація. Відповідно до ст.92 МК України з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це не суперечить положенням цього Кодексу. Службові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

Пит..24

Обов’язки декларанта

Декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов’язаний:

-здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

-на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

-надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

-сплатити податки і збори.

При визначенні правового статусу декларанта законодавство особливо звертає увагу на те, що, незалежно від того, чи є декларант власником товарів і транспортних засобів та самостійно переміщує їх через митний кордон України,або митним брокером (посередником), який представляє інтереси підприємств і громадян у відносинах з митними органами (ст.26), він виконує всі обов’язки та несе в повному обсязі відповідальність, передбачену Митним кодексом України.

Умовою набуття обов’язків та відповідальності є належним чином підтверджені повноваження декларанта щодо конкретних товарів і транспортних засобів.

До обов’язків декларанта віднесені:

1.Здійснення декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. Зазначений обов’язок передбачає вимогу заявлення декларантом за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій)точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. В даному випадку йдеться про обов’язковість дотримання декларантом встановленої форми декларування із зазначенням вичерпних та точних відомостей про них, передбачених зазначеною формою. Невиконання даного обов’язку декларанта Митним кодексом віднесене до одного з видів порушень митних правил, яке передбачає відповідальність за недекларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України (ст. 340).

2. На вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення.

В даному випадку йдеться про обов’язок декларанта пред’явити товари і транспорті засоби митному органу, але митний орган в даному випадку залишає за собою право не вимагати таке перд’явлення.

3. Надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Митний кодекс визначає термін “митних процедур” як операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Оскільки митний контроль є (відповідно до визначення термінів Митним кодексом України) сукупністю заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення

додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, вимоги даної статті обумовлюють обов'язки декларанта щодо подачі ним митному органу документів та заявлення ним відомостей, в обсягах та в порядку, який визначається законодавчими та нормативно-правовими.

4. Сплатити податки та збори.

Отже, декларантзобов’язаний сплатити всі податки та збори, передбачені законодавством України стосовно переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон Укрїни.

Слід зазначити, що положення даної статті не обумовлюють виконання декларантом своїх обов’язків певним місцем, часом митного контролю, митного оформлення або видом митних процедур, які при цьому застосовуються.

Митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Стаття 177. Здійснення діяльності митного брокера

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування.

Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Стаття 178. Ліцензування діяльності митного брокера

Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Стаття 179. Права та обов'язки митного брокера

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом

Пит..25

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення окремих транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України (далі - Порядок), установлює єдиний порядок митного контролю й митного оформлення транспортних засобів за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що ввозяться з метою вільного використання на митну територію України громадянами, які не мають пільг в оподаткуванні при ввезенні товарів на митну територію України, і є власністю таких громадян.

Дія цього Порядку поширюється також на транспортні засоби за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянамирезидентами, а також на шасі й кузови (коди 8706 і 8707 згідно з УКТЗЕД) для транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705, що ввозяться громадянами в Україну з метою вільного використання, тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами та є власністю таких громадян.

Вимоги цього Порядку не застосовуються за умови документального підтвердження, що транспортні засоби ввозяться:

громадянами з метою вільного використання в разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну;

абзац п'ятий пункту 1.1 виключено

громадянами-резидентами, які отримали такі транспортні засоби як призи та нагороди в порядку, визначеному законодавством;

особами, зазначеними в статтях 59 - 63, 65 - 67 Митного кодексу України.

1.2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку:

громадяни - громадяни-резиденти та громадяни-нерезиденти;

громадяни-резиденти - громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном;

громадяни-нерезиденти - іноземці, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

транспортний засіб (далі - ТЗ) - транспортний засіб, що класифікується за одним із кодів за УКТЗЕД: 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716;

Посвідчення на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ МВС України - документ суворої звітності, що видається митницею власнику ТЗ (уповноваженій ним особі) для реєстрації цього ТЗ у відповідних реєстраційних органах у встановлений законодавством термін на ім'я особи, зазначеної в ньому (далі - Посвідчення);

митниця оформлення - будь-який митний орган України, у пункті пропуску якого через державний кордон України здійснюються ввезення ТЗ, його митний контроль, митне оформлення (у тому числі справляння митних платежів) та пропуск через митний кордон України;

внутрішня митниця - будь-який митний орган України, у якому здійснюються оформлення Посвідчення та його видача;

документи, що підтверджують право власності на ТЗ:

а) придбані (отримані) у фізичних чи юридичних осіб, - нотаріально засвідчені в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу, міни чи дарування;

б) придбані в юридичних осіб чи інших організаціях та установах (або оформлені через юридичних осіб), - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів та інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно зі змістом відповідного бланка, мають зазначатися дата продажу, номери шасі, кузова, двигуна ТЗ, його модель та рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано ТЗ;

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ.

Страхові поліси, оформлені на ТЗ у країні придбання на ім'я власника ТЗ, товаросупровідні та транспортні документи, засвідчені відповідними органами (митними органами, поліцією тощо) й оформлені на ім'я власника ТЗ, можуть розглядатися як додаткові документи, що підтверджують право власності на ТЗ;

митна декларація - документ, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 748 "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів" і в якому містяться відомості про товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються громадянами через митний кордон України;

зона митного контролю - частина пункту пропуску через державний кордон України, у межах якої митний орган здійснює митний контроль;

уніфікована митна квитанція МД-1 (далі - квитанція МД-1) - квитанція, на підставі якої здійснюються прийняття на зберігання митним органом не пропущених через митний кордон України товарів та інших предметів, валюти й цінностей, а також прийняття від громадян сум мита, митних зборів та інших обов'язкових платежів за товари та інші предмети, що переміщуються ними через митний кордон України й підлягають оподаткуванню згідно із законодавством. Форму квитанції МД-1 визначено Інструкцією із заповнення та використання уніфікованої митної квитанції МД-1, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.10.98 N 635 (у редакції наказу Державної митної служби від 10.07.2001 N 468) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.08.2001 за N 671/5862.

1.3.ТЗ, що переміщуються через митний кордон України, підлягають обов'язковому декларуванню. Декларування здійснюється шляхом унесення до митної декларації точних даних про ТЗ, мету їх переміщення через митний кордон України, а також будь-яких відомостей, потрібних для здійснення митного контролю та митного оформлення ТЗ.

1.4.Пред'явлення митниці ТЗ для здійснення його митного контролю та митного оформлення може здійснюватись як власником, так і вповноваженою ним особою за наявності належним чином оформлених документів про надання повноважень.

1.5.ТЗ, що переміщуються через державний кордон України відповідно до цього Порядку, перебувають під митним контролем:

при ввезенні з метою вільного використання - з дати ввезення на митну територію України до моменту оформлення квитанції МД-1, яка підтверджує сплату всіх передбачених митних та інших обов'язкових платежів, та пропуску через митний кордон України або до моменту повернення ТЗ із митної території України в суміжну державу;

при тимчасовому ввезенні громадянами-резидентами - до моменту зворотного вивезення ТЗ із митної території України.

1.6. Сплата при ввезенні ТЗ митних та інших обов'язкових платежів, нарахованих митницею оформлення, здійснюється на підставі квитанції МД-1.

Митні та інші обов'язкові платежі, сплачені при митному оформленні ТЗ, поверненню не підлягають, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

1.7. Власник ТЗ або вповноважена ним особа, які переміщують ТЗ через митний кордон України, зобов'язані пред'явити його митниці оформлення й подати такі документи:

що підтверджують право власності на ТЗ;

реєстраційні та технічні документи на ТЗ, видані в країні придбання чи іншій країні;

інші документи, потрібні для митного оформлення ТЗ, що передбачені чинним законодавством.

1.8. Визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері кузова.

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером кузова за рік виготовлення приймається рік, що значиться в реєстраційних та технічних документах на ТЗ.

При цьому в обох випадках календарною датою виготовлення ТЗ уважається останній день останнього місяця року, що значиться в ідентифікаційному номері кузова ТЗ або в реєстраційних та технічних документах на нього.

Дата початку користування ТЗ, що був у користуванні та ввозиться на митну територію України, визначається відповідно до свідоцтва про його першу реєстрацію в країні першої реєстрації (технічного паспорта) або на підставі дати видачі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта).

У разі відсутності свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого реєстраційним органом країни першої реєстрації, визначення дати початку користування проводиться відповідно до ідентифікаційного номера кузова. При цьому датою початку користування вважається 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері кузова.

За наявності обґрунтованих сумнівів щодо відповідності записів у зазначених документах наявним номерам на кузові, шасі, двигуні, а також року виготовлення ТЗ, дати початку користування ним достовірність цих даних установлюється на підставі відповідного висновку, виданого експертами (спеціалістами), що мають відповідну ліцензію.

1.9. Не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:

номер кузова, шасі чи двигуна якого знищено, підроблено або не відповідає запису в реєстраційних документах;

що ввозиться в Україну громадянами з метою вільного використання, не знятий з обліку у відповідних органах країни придбання або іншої країни;

увезення якого в Україну згідно із законодавством заборонено за віком або на який відсутні документи, що підтверджують право власності;

що ввозиться в Україну з метою вільного використання або тимчасово ввозиться громадяниномрезидентом та за який не сплачено митні та інші обов'язкові платежі.

1.10. ТЗ, не пропущені через митний кордон України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх увезення в Україну, а також несплати встановлених митних та інших обов'язкових платежів (якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати), підлягають вивезенню з території України або переданню на склад митниці оформлення для зберігання відповідно до Митного кодексу України.