Osnovy_pedahohiky_vyschoi_shkoly

інтерпретації результатів вимірювання, які не вважаються достовірними без такої статистичної обробки.

У процесі спостереження або вимірювання будь-якого показника одержують ряд чисел, які називають статистичною сукупністю. Сукупність усіх значень, котрі можна добути для вивчення об'єкта, називають генеральною сукупністю, а її частину - вибірковою сукупністю або вибіркою.

Вибірка має відповідати певним правилам. Вона складається за допомогою випадкового добору елементів генеральної сукупності. Одержані кількісні дані записуються у вигляді таблиці з вертикалями (графи, стовпчики) і горизонталями (рядки). Наприклад, по вертикалі фіксується число подій, а по горизонталі - їхня назва (ознаки), що можуть подаватися у балах, оцінках, відсотках тощо.

Перетин вертикальних і горизонтальних значень утворює клітинки для вписування статистичних даних. Якщо у процесі табулювання дані записуються у довільному порядку, вони створюють неупорядкований рядок, якому можна надати рангового порядку (упорядкування статистичних даних за величиною), їх об'єднання в групи (з урахуванням ознак віку, успішності навчання, емоційності реагування та ін.), дає можливість утворити статистичний ряд (ряд розподілу), котрий є необхідним для компактного запису даних.

Числове значення ознаки, за якою групуються дані, називається варіантною, а число випадків, що припадають на кожну групу - частотою.

Рядок розподілу складає початкову форму репрезентації експериментального матеріалу, на основі якої дослідником проводиться його подальша кількісна обробка та графічна ілюстрація гістограмами або полігонами розподілу.

Гістограма - це послідовність стовпчиків, кожний з яких спирається на один розрядний інтервал, а висота його відображає число подій або їх частоту в цьому розряді.

Побудова полігону розподілу нагадує побудову гістограми. Але на відміну від гістограми, в якій стовпчик закінчується горизонтальною лінією на висоті, що відповідає частоті в цьому розряді, в полігоні він закінчується точкою над серединою свого розрядного інтервалу на тій самій висоті. Далі точки з'єднуються відрізками прямих.

Гістограму та полігон розподілу ілюструє мал.1.

41

Мал.1. Ілюстрація гістограми та полігону розподілу.

Властивості сукупності, що вивчаються, характеризуються за певною ознакою трьома середніми величинами: середньою арифметичною, серединною (медіаною), модою.

Найчастіше використовується середня арифметична, що узагальнює кількісні ознаки ряду однорідних показників (сукупності). Середня арифметична, яка виражає одним числом деяку сукупність, неначебто послаблює вплив випадкових індивідуальних відхилень і акцентує певну узагальнену кількісну характеристику, найтиповішу властивість ряду показників, котрі вивчаються.

У педагогічних дослідженнях середня арифметична, як правило, умовно позначається через X . Цей показник обчислюється шляхом додавання всіх одержаних числових значень (які називаються варіантами) і діленням суми на їх число:

x x = x1 x2 ... xn , n n

де ∑- знак підсумовування; х - отримані у дослідженні значення (варіанти); n - число варіант.

Середня арифметична може бути простою незваженою, коли кожний з варіантів варіаційного ряду зустрічається лише один раз. Якщо ж варіанти або інтервали повторюються різну кількість разів, то при цьому середня обчислюється з урахуванням так званої статистичної ваги й називається зваженою середньою арифметичною (статистичною вагою або частотою називають число повторень варіантів або інтервалів).

Середня зважена арифметична величина обчислюється за такою формулою:

42

xxm x1m1 x2 m2 ... xn mn

m m2 .... mnm1

де m - частота або статистична вага варіант.

Під медіаною (Me) розуміють таке значення варіюючої ознаки, яке припадає на середину упорядкованого варіаційного ряду.

Важливою вимогою статистичного аналізу є визначення характеру зв'язку між явищами, що вивчаються, який може бути кількісно виражений коефіцієнтом кореляції.

Кореляційний зв'язок не виявляється в кожному окремому випадку; при певному стані одного явища Інше явище, що знаходиться у зв'язку з ним, може мати різну величину. Наявність кореляційного зв'я- зку виявляється лише статистичним шляхом у процесі дослідження маси випадків однорідної сукупності.

При статистичному вивченні кореляційний зв'язок виявляється як взаємозв'язок у варіаціях двох або більше кількісних ознак, котрі характеризують досліджуване явище. Кореляційна залежність розкривається тільки у середніх величинах на основі деякого числа випадків і відбиває закон множинності причин та наслідків.

Для того, щоб з'ясувати щільність зв'язків між явищами, розраховують емпіричний коефіцієнт кореляції. Шляхом зведення даних двох сукупностей у кореляційну таблицю. Цифри, що розміщені в її клітинках, є частотами: вони показують, скільки разів дана величина одної ознаки повторюється у сполученні з відповідною величиною іншої ознаки (іншого явища). У тих випадках, коли вимірювання відбувається у шкалі відносин чи інтервалів І форма взаємозв'язку явищ є лінійною, використовують коефіцієнт кореляції Пірсона за формулою:

де x та y - середні арифметичні позначення показників x та у;

-х та y - середні квадратичні відхилення;

-n - число вимірів (досліджуваних).

Визначення взаємозв'язку показників, виміряних у шкалі порядку, відбувається з використанням рангового коефіцієнту кореляції Спірмена за формулою:

43

6 d 2

ρ = І - n(n2 I ) ,

де d=dx-dy – різниця рангів даної пари показників Х та У; n - обсяг вибірки (число досліджуваних).

Для оцінки вірогідності результатів кількісних вимірювань педагогічних явищ обчислюються довірчі інтервали статистичних характеристик. З урахуванням наступних задач дослідження – переходом до метричних шкал, формування узагальнених показників – питання і використання багатомірних статистичних моделей і впершу чергу моделей факторного аналізу виступає як основне. Факторному аналізу як одному із методів багатомірного статистичного аналізу присвячені дослідження,1 в яких автори з певних позицій розглядають різні процедури цього методу, їх призначення та умови застосування на практиці. В основі факторного аналізу лежить гіпотеза про те, що змінні, які безпосередньо спостерігаються лише опосередковано відображають сутність вивчаємого явища. Відповідно Терстоуну модель факторного аналізу передбачає існування загальних факторів, що пояснюють варіації оцінок ознаки об'єкту дослідження. При цьому вважається, що всі емпіричні ознаки, котрі спостерігаються є лише лінійними функціями, від факторів котрих значно менше ніж число емпіричних ознак, що спостерігаються. Крім факторного аналізу, використовується компонентний аналіз, як один із методів багатомірного статистичного аналізу, суть якого полягає в описі і оцінці загального фактору.2

Кожний майбутній педагог так само, як і молодий вчений повинен оволодіти методами кількісної характеристики педагогічних явищ, оскільки вони дають можливість глибше пізнати їх природу і ефективніше використовувати у професійній діяльності.

Індивідуальна самостійна робота

Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення:

1.Проаналізувати статті:

Панасенко Е. Гуманізація педагогічної освіти у вищій школі //

Рідна школа. – 2002. - №8-9. – С.3-5.

Рудавський Ю.К. Болонський процес підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України // Матер між нар семінару „Вища

1Окунь Я. Факторний анализ. – М. 1974.

2Харман Г. Современный факторный анализ. – М. 1972.

44

освіта в Україні та Болонський процес – 2004”, Київ, 13-14 травня 2004 року.

Завдання з вивчення першоджерел:

1.Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті.

—К.: Шкільний світ, 2001.

2.Закон „Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про освіту” (розділ II: Вища освіта) //Голос України. - 1996 р. - 25 квітня.

3.Положення про державний вищий навчальний заклад освіти

—Інформ. Збірник Міністерства освіти України. - 1997. - №1.

4.Державна національна програма “Освіта” Україна ХХІ століт-

тя. — К.: Райдуга, 1994 — С. 31-36.

5.Ніколаєнко С. Сучасна законодавча основа в системі майбутніх освітніх та наукових процесів в Україні і Світі // Вища школа, 2003. -

№4-5. –С.3-19.

6.Ничкало Н.Г. Імануїл Кант: думки про педагогіку // Рідна шко-

ла, 1993 — №2.

7.Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник для вищих педагогічних закладів освіти – Київ:

РННЦ “Деніта”, 2000 – 259с.

Завдання з науково-дослідної роботи:

1.Провести мікродослідження.

Методика. Тест на об’єктивність.

За допомогою представленого далі опитувальника оцінюються здібності студентів об’єктивно характеризувати інших людей, їх позитивні, негативні риси та досягнення. Ця якість особливо важлива для майбутнього викладача вищого навчального закладу, якому постійно потрібно оцінювати своїх вихованців, і однією із провідних педагогічних вимог у цьому зв’язку є об’єктивне ставлення до кожного студента, об’єктивна оцінка його якостей, знань і вмінь. Зрозуміло, що абсолютної об’єктивності у міжособових стосунках добитися важко, проте рівень своєї об’єктивності, хоча б частково, оцінити можна, і для цього пропонується наступний опитувальник. В ньому міститься 12 різних життєвих ситуацій, пов’язаних з сприйманням і оцінкою людей, на кожну таку ситуацію можна відреагувати декількома способами. При можливих варіантах таких реакцій, з котрих об’єкт дослідження повинен вибрати, найбільш прийнятні для нього варіанти, приписані кожній ситуації. Кожний із варіантів оцінюється кількістю балів, і на основі суми отриманих балів судиться про те, наскільки ця людина у своїх міжособистісних оцінках об’єктивна.

45

1.На вашу думку, ті, хто завжди особливо ретельно дотримуються прийнятих правил поведінки і ніколи не відступають від культурних манер:

а) ввічливі та приємні у спілкуванні; б) строго виховані;

в) за своєю сутністю не щирі і за всім цим ховають свій дійсний характер.

2.Ви знаєте подружню пару, яка ніколи не свариться. Як ви думаєте, вони:

а) щасливі; б) байдужі один до одного;

в) ховають своє ставлення від сторонніх людей, не довіряють один одному.

3.Припустимо, що ви вперше бачите людину, і вона зразу починає розповідати вам анекдоти. Яка вона:

а) жартівник, остряк; б) відчуває себе невпевнено у вашій компанії і таким чином на-

магається вийти з неприємного для себе положення; в) просто хоче справити на вас хороше враження.

4.Ви розмовляєте з кимось на тему, котра по суті повинна зацікавити вас обох. Ваш співрозмовник супроводжує розмову жестикуляцією. Про що це, по-вашому, свідчить:

а) просто внутрішнє хвилювання; б) про те, що він занадто втомився; в) про те, що він (вона) не щирий.

5.Ви вирішили краще пізнати когось із ваших знайомих. Найкраще це можна зробити:

а) запросивши його в яку-небудь компанію; б) спостерігаючи за ним у будь-якій справі;

в) спостерігаючи, як він поводить себе у конфліктній, емоційно напруженій ситуації.

6.Ви потрапили до ресторану з людиною, яка на вашу думку, дає офіціанту великі чайові. Як ви думаєте, чому вона так вчиняє:

а) хоче справити враження на оточуючих; б) хоче завоювати довіру офіціанта; в) вона – просто добра і щедра людина.

7.Ви знаєте людей, які ніколи не починають розмову першими. Які вони справді, на вашу думку:

а) скритні і небалакучі; б) занадто несміливі;

в) мнимі і бояться, що скажуть щось не так і їх можуть образити.

46

8.Деяких людей, не розмовляючи з ними, можна оцінити за виразом обличчя. Що, на вашу думку, означає низьке чоло у людини:

а) тупість; б) впертість;

в) не можу сказати нічого конкретного.

9.Що ви думаєте про людину, яка розмовляючи, не дивиться іншому прямо в очі:

а) у неї комплекс неповноцінності; б) вона недостатньо щира у тому, про що говорить; в) вона просто неуважна.

10.Ви, мабуть, знаєте таких людей, які, коли щось трапляється неприємне, зразу заявляють про те, що вони все давно знали і передбачали, але нічого не робили, щоб це попередити, тому що не хотіли потрапити у неприємну ситуацію. Які це люди:

а) люди з вольовим характером, витримані; б) люди, у яких нічого немає за душею; в) хвальки.

11.Уявіть себе людиною, яка матеріально забезпечена, проте вона завжди купляє дешеві речі. Чому, на вашу думку, вона так робить:

а) вона скромна, невимоглива; б) вона дуже бережлива; в) вона дуже скупа (скряга).

12.Вам, напевно, коли-небудь приходилося оцінювати людей за їх зовнішнім виглядом. Повні люди, на вашу думку:

а) симпатичніші за інших, так як вони завжди комунікабельні, добрі і веселі;

б) не дуже симпатичні, так як завжди ліниві і апатичні; в) вони - такі ж, як і всі інші, серед них є і хороші, і погані.

Ключ до методики.

В таблиці представлений ключ до кількісної оцінки в балах кожної з відповідей, вибраних об’єктом дослідження. Зліва дано вибрані альтернативи, а зверху – номери оцінюваних ситуацій. У самій же таблиці вказано кількість балів, що даються за кожну з відповідей.

47

Оцінка результатів і висновки.

Для кожного респондента визначається набрана ним сума балів. 40 і більше балів означає, що ця людина легко складає думку про людей і також легко говорить про це тому, кого це стосується. Проте в її судженнях про людей багато суб’єктивності і занадто самовпевненості. Сума балів від 31 до 39 свідчить про те, що дана людина уміє суб’єктивно оцінювати інших і не боїться визнати свої помилки в цій справі. Сума балів від 21 до 30 свідчить про те, що людина не завжди буває впевнена у правильності своєї думки, а іноді буває необ’єктивною, тому що легко міняє свою думку, піддаючись впливу інших. При кількості набраних балів 20 і менше, зазвичай, роблять висновок про те, що ця людина занадто довірлива і здатна судити про інших людей необ’єктивно, поверхово, часто помиляючись.

Індивідуальні завдання на вибір:

а) підготувати виступ, доповідь, реферат з теми; б) написати тези, статтю, есе; в) виступити в науково-практичній конференції.

Консультація.

Міні-модуль №1.

ТЕМА. ПРЕДМЕТ, КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ. ВИЩА ШКОЛА ЯК ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА

Основні поняття: педагогіка, об’єкт, предмет педагогіки, педагогічна система, вища освіта, методологічні, процесуальні, суттєві категорії.

Міжпредметні зв'язки: Загальна педагогіка Розділ: Предмет педагогіки та методи педагогічних досліджень. Філософія. Розділ: Категорії. Соціологія освіти. Розділ: Предмет соціології освіти. Історія педагогіки. Розділ: Сучасні тенденції світової педагогічної науки.

План

1.Предмет педагогіки вищої школи.

2.Основні функції та завдання педагогіки вищої школи.

3.Характеристика основних категорій педагогіки вищої школи.

4.Вища школи як педагогічна система.

48

Рекомендована література

1.Болонський процес: Нормативно-правові документи / Укл. З.І. Тимошенко, І.Г. Оніщенко, А.М. Греков, Ю.А. Гапон, Ю.І. Палеха. –К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 102 с.

2.Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні” //Освіта. – 2001. - №75-58.

3.Всемирная декларация о высшем образовании для ХХІ века: подходы и практические меры // Вестник высшей школы. Alma mater, 1999 – № 3 – С.29-35.

4.Гессен С. И. Основы педагогики: Введение в прикладную философию / Отв. ред. и сост. М.В. Алексеев. — М., 1995.

5.Грішнева О. Розвиток вищої школи в Україні: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення // Вища школа, 2001. - №2-3.

6.Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск: Изд-во БГУ, 1981. – 383с.

7.Коротяєв Б.І., Гришин Є.О., Устенко О.А. Педагогіка вищої школи: Навч.посіб. – Київ, 1990.

8.Кузьмина Н.В. Понятие “педагогическая система” и критерии её оценки: Методы пед. исследования: Учебн. пособие /Под ред. Н.В. Кузьминой — Л.: Изд. Лен. университета, 1980.

9.Левківський К.М. Вища школа України на порозі радикальних змін // Проблеми освіти: Наук.- метод. збірник. Випуск 10. – К., 1997. –

С.3-10.

10.Михайловский В.А. Педагогика высшей школы. :Учеб. пособ. / ХТУ им. А.М. Горького - Х.: Изд-во ун-т ,1991-185с.

11.Основы вузовской педагогики /Под. Ред. Н.В. Кузьминой —

Л., 1978.

12.Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Для студентів-магістрів / Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова.-

К.:НПУ,2000-210с.

13.Стефановская Т.А. Педагогика: наука и искусство. — М: Совершенство., 1998.

49

Блок-схема проведення заняття

мистецтво технологія

Психологія ВШ

ПВШ

Соціологія

Форми проведення заняття.

1.Ділова гра (прес-конференція).

2.Евристична бесіда.

3.Письмова робота.

Блок контролю.

Дати відповідь на питання тесту. Варіант 1.

1. Педагогіка вищої школи – це ...

а) частина філософії; б) синтез знань про природу;

в) комплекс теоретичних і прикладних наук про процеси виховання, навчання, освіту;

50