2.5 Висновки експертів як джерело доказів у кримінальному процесі

Експертиза займає важливе місце в кримінальному судочинстві. Її функція, як правильно зазначає А.Р. Бєлкін, полягає у вирішенні на підставі спеціальних пізнань і навичок питань, що виникають під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ [39,с. 207–208]

Відповідно до вимог КПК України суд може обґрунтувати вирок лише за доказами, які безпосередньо розглянуті в судовому засіданні. Це також стосується і висновку експерта.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (Ст. 101 КПК України).

Тобто висновок експерта є процесуальним документом, тому після проведення необхідних досліджень експерт складає його в письмовій формі; де зазначає: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, науковий ступінь, звання, посада експерта), на який підставі проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені запитання. Це положення передбачене у КПК України і воно є загальним для дачі висновків експертами.

Більш конкретно висновок експерта визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз від 08.10.98р. (зі змінами), де зазначається, що за своєю структурою висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків експертного дослідження [4].

Звертає на себе увагу те, що судді і слідчі не завжди додержуються положень даної Інструкції. Недодержання рекомендацій, які передбачені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз призводить до прикрих упущень при підготовці матеріалів для експертного дослідження.

Висновок експерта для особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду не є обов’язковим, але незгода з ним повинна мотивуватися у відповідній постанові, ухвалі, вироку.

Також необхідно усувати випадки критичного ставлення до висновку експерта. Він не має наперед встановленої сили, переваги перед іншими доказами і, як всі інші докази, підлягає оцінці за внутрішнім переконанням слідчих, прокурорів, суддів, що групується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Пленум Верховного Суду України в постанові №8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» наголосив, що, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи тощо. [3, с. 4].

Таким чином, висновок експерта відрізняється від усіх інших доказів тим, що він, як правило, базується на даних науки і техніки і виникає в результаті вже зібраного доказового матеріалу по справі; і все ж не є більш цінним джерелом доказів. Більш цінним джерелом доказів служить те, яке містить достовірно встановлені факти, а бути впевненим у достовірності фактів можна лише тоді, тільки після їх належної оцінки.

Висновок експерта оцінюється з точки зору її обґрунтованості і повноти доведеності висновків, тобто в науково-фактичному відношенні, а також з точки його законності, дотримання процесуальних норм при призначенні і проведенні експертизи, тобто в юридичному відношенні.