Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК З АДМНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
81.09 Кб
Скачать

Тема №7. Форми та методи публічного адміністрування. – Сірош о.

1. Під формою публічного адміністрування слід розуміти зовнішньо виражену дію суб'єктів публічної адміністрації, що здійснюється в рамках їх компетенції для виконання поставлених перед ними завдань та тягне за собою певні наслідки.

2. Публічна адміністрація – це організація і діяльність органів і установ, підпорядкованих політичній владі, які забезпечують виконання закону та здійснюють інші адміністративні функції, публічних інтересів.

3. Публічне адміністрування – це діяльність цих органів надавати адміністративні послуги.

4. Правові форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації – форми діяльності, які безпосередньо викликають правові наслідки, пов'язані із встановленням або застосуванням норм права.

5. Неправові форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації – форми діяльності, безпосередньо не пов'язані із правовими наслідками.

6. Публічне адміністрування –  це метод управління, який з одного боку забезпечує надання суспільству послуг щодо законодавства, з іншого боку – реалізацію обраного типу політики, що втілюють державні службовці, яким було делеговано повноваження під час волевиявлення народу на виборах як в межах країни, так і закордоном у всіх напрямах її прояву.

7. Метод переконання  це вплив на наявні у працівника стимули з використанням логічних та психологічних прийомів з ціллю перетворення завдання у свідомий обов´язок, внутрішню потребу працівника виконувати доручення.

8. Заохочення - метод мотивації, протилежний покаранню.

9. Адміністративний примус - вид державного примусу, що застосовується відповідними державними органами (посадо­вими особами) до фізичних та юридичних осіб з метою запобігання, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності.

Тема №8. Адміністративна реформа в Україні. – Слюсар к., Федько о.

1. Адміністративна реформа - це вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і торкається як її організаційної  структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з  місцевим самоврядуванням.

2. Органи виконавчої влади є ключовими суб'єктами адміністративного права, оскільки їм належать провідне місце і роль у виникненні й функціонуванні суспільних відносин, що є предметом адміністративно-правового регулювання.

3. Орган виконавчої влади є організаційно самостійним елементом державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань і функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією і законами України до системи органів виконавчої влади.

4. Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави, заробітну плату вони одержують за рахунок державних коштів.

5. Посада - це визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

6. Головне управління державної служби України (Головдержслужба) є центральним органом державної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Вона забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою.