Термінологічний словник з адмністративного права Тема №1. Поняття адміністративного права та його місце в правовій системі України. – Антоненко в., Бакал а.

1. Методи адміністративного права – це сукупність певних загальних і специфічних способів, що використовуються законодавцем для забезпечення регулюючої дії норм адміністративного права.

Методу адміністративного права притаманні як:

1) загальні методи правового регулювання: імперативний і диспозитивний, які реалізуються шляхом: а) використання приписів; б) встановлення заборон; в) надання дозволів;

2) спеціальні методи, притаманні тільки цій галузі: субординації, координації, реординації, адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та ін.

Основним був і залишається імперативний метод - метод владних приписів,,коли в об’єкта управління немає вибору варіанта поведінки і він повинен діяти лише так, як йому приписано.

2. Диспозитивний метод - характерний тим, що об’єкт управління має певну свободу вибору варіанта поведінки.

3. Метод субординації - встановлює між керованим об’єктом і керуючим суб’єктом режим підпорядкованості, що означає субординацію між ними.

4. Метод координації - закріплення можливостей узгодження управлінських дій між кількома органами одного структурного рівня для досягнення загальної мети.

5. Метод реординації - керовному об’єктові надаються права вимагати від керуючого суб’єкта створення необхідних умов для своєї діяльності (матеріальних, організаційних, фінансових тощо).

6. Джерела адміністративного права - прийняті уповноваженими органами акти правотворчості, які цілком складаються з адміністративно-правових норм чи містять хоча б одну з таких норм.

7. Система джерел адміністративного права складається з таких актів правотворчості.

1. Конституція України.

2. Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України

3. Акти України, що мають силу закону. Це:

1. а) закони України;

2. б) кодекси, а також інші кодифіковані акти;

3. в) Декрети Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі Закону «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання».

4. Постанови Верховної Ради України.

5. Укази та розпорядження Президента України.

6. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України

7. Нормативні накази керівників центральних органів виконавчої влади

8. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій.

9. Рішення органів місцевого самоврядування, що містять адміністративно-правові норми

8. Принципи адміністративного права – це засадні (основні) ідеї, положення, вимоги, що характеризують зміст адміністративного права, відображають закономірності його розвитку і визначають напрями і механізми адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.

Закріплені в Конституції України, конкретизуються і розвиваються в законодавчих та інших нормативно-правових актах. До цих принципів можна віднести:

1. принцип законності – є похідним від принципу верховенства права і не повинен йому суперечити

2. принцип пріоритету прав та свобод людини і громадянина – основним завданням права однозначно визнається забезпечення природних прав та свобод людини і громадянина

3. принцип рівності громадян перед законом - не може бути жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних переконань,соціального походження та іншими ознаками

4. принцип демократизму правотворчості й реалізації права – можливість громадян як безпосередньо, так і через своїх представників, брати участь у формуванні правової політики, в управлінні справами держави

5. принцип взаємної відповідальності держави і людини – вони пов`язані взаємокореспондуючими правами та обов`язками, порушення яких тягне за собою юридичну відповідальність.

6. принцип гуманізму і справедливості у взаємовідносинах між державою і людиною – вимога шанобливого ставлення представників держави до людської гідності.