Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Тести АВ

.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
69.63 Кб
Скачать

1. Адміністративній відповідальності, як різновиду юридичної відповідальності, притаманні такі ознаки: 1) має зовнішній характер; 2) застосовується лише за вчинення правопорушення; 3) пов'язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів; 4) визначена у нормах права; 5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку; 6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами; 7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом

а) вірно;

б) не вірно.

2. Адміністративна відповідальність ‑ це допоміжний вид правової відповідальності, що настає за адміністративні проступки в різних сферах державного управління

а) вірно;

б) не вірно.

3. Метою застосування адміністративного стягнення є покарання та виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відновлення порушених суспільних відносин, відшкодування шкоди

а) вірно;

б) не вірно.

4. Інститут адміністративної відповідальності є одним з важливих інститутів адміністративного права, який виступає важливим засобом охорони громадського порядку і якому притаманні всі ознаки юридичної відповідальності

а)вірно;

б) не вірно.

5. Адміністративна відповідальність являє собою регламентовані нормами адміністративного права відносини між порушником адміністративно-правової норми та уповноваженим державним органом з приводу скоєного адміністративного правопорушення

а)вірно;

б) не вірно.

6. Адміністративна відповідальність ‑ це різновид правової відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім адміністративних проступків), згідно з якою особи, що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку

а)вірно;

б) не вірно.

7. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

а)вірно;

б) не вірно.

8. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності

а)вірно;

б) не вірно.

9. Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, підлягає адміністративній відповідальності

а)вірно;

б) не вірно.

10. Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності

а)вірно;

б) не вірно.

11. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в усній формі

а)вірно;

б) не вірно.

12. Підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності

а)вірно;

б) не вірно.

13. Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України

а)вірно;

б) не вірно.

14. Несплата штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі 20 відсотків за кожен день прострочення

а) вірно;

б) не вірно.

15. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням

а)вірно;

б) не вірно.

16. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають

а)вірно;

б) не вірно.

17. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку

а)вірно;

б) не вірно.

18. Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування

а)вірно;

б) не вірно.

19. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 60 років та чоловікам, старше 65 років

а)вірно;

б) не вірно.

20. Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)

а)вірно;

б) не вірно.

21. Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)

а)вірно;

б) не вірно.

22. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп

а)вірно;

б) не вірно.

23. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення

а)вірно;

б) не вірно.

24. Посадові особи не підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків

а) вірно;

б) не вірно.

25. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

а) вірно;

б) не вірно.

26. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом шести місяців з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню

а) вірно;

б) не вірно.

27. Матеріальні норми адміністративної відповідальності мають однакову структуру з нормами інших галузей права і які, як правило, мають усі три елементи: гіпотезу, диспозицію, санкцію

а) вірно;

б) не вірно.

28. Як адміністративно-правова санкція штраф характеризується: 1) державним примусом; 2) обмеженням майнових інтересів тих, до кого він застосовується; 3) одночасним (разовим) стягненням

а) вірно;

б) не вірно.

29. Адміністративно-правова конфіскація завжди є спеціальною (має спеціальний характер). Це означає, що конфіскується не все майно і не будь-які предмети. Конфіскація провадиться тільки щодо речей, безпосередньо зв'язаних із проступком і прямо названих у законі (рушниць та інших знарядь полювання, предметів спекуляції тощо)

а) вірно;

б) не вірно.

30. Реквізиція ‑ це вилучення державного майна у власника в державних або громадських інтересах з виплатою власнику вартості реквізованого майна

а) вірно;

б) не вірно.

31. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування порушником виправних робіт покладається: правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку; трудове виховання порушника; повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення

а) вірно;

б) не вірно.

32. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до 10 років

а) вірно;

б) не вірно.

33. Якщо іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, вони залишаються на території держави

а) вірно;

б) не вірно.

34. Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ

а) вірно;

б) не вірно.

35. Строк адміністративного затримання не зараховується до строку адміністративного арешту

а) вірно;

б) не вірно.

36. Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується

а) вірно;

б) не вірно.

37. Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування

а) вірно;

б) не вірно.

38. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується

а) вірно;

б) не вірно.

39. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів

а) вірно;

б) не вірно.

40. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час, проведений у відпустці по вагітності і родах

а) вірно;

б) не вірно.

41. Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем на зберігання в архів у порядку, встановленому законом

а) вірно;

б) не вірно.

42. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом

а) вірно;

б) не вірно.

43. Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах

а) вірно;

б) не вірно.

44. Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього

а) вірно;

б) не вірно.

45. Фактичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративний проступок

а) вірно;

б) не вірно.

46. Процесуальною підставою адміністративної відповідальності є подання компетентного органу про накладення конкретного адміністративного стягнення за конкретний адміністративний проступок на конкретну винну особу

а) вірно;

б) не вірно.

47. Основним нормативним актом про адміністративну відповідальність є Закон України «Про адміністративну відповідальність»

а) вірно;

б) не вірно.

48. У разі вчинення особами віком 16-18 років окремих адміністративних правопорушень вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах

а) вірно;

б) не вірно.

49. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення

а) вірно;

б) не вірно.

50. Особливість адміністративної відповідальності полягає в тому, що адміністративні стягнення накладаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами чи суддями; кримінальне покарання накладається виключно судами

а) вірно;

б) не вірно.

51. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання

а)вірно;

б) не вірно.

52. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати десяти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю

а) вірно;

б) не вірно.

53. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу

а)вірно;

б) не вірно.

54. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене протягом місяця у судовому порядку

а) вірно;

б) не вірно.

55. При стягнені штрафу на місці скоєння адміністративного правопорушення порушникові квитанція не видається

а) вірно;

б) не вірно.

56. Адміністративна відповідальність юридичних осіб здійснюється на загальних принципах адміністративної відповідальності, має ознаки, які притаманні адміністративній відповідальності фізичних осіб

а) вірно;

б) не вірно.

57. Адміністративна відповідальність ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є законність, відповідальність лише за вчинення протиправного діяння, відповідальність лише за наявності вини, невідворотності відповідальності, індивідуалізації відповідальності

а) вірно;

б) не вірно.

58. У сфері дії адміністративного права можна виділити два неоднорідні типи відповідальності ‑ негативну (або ретроспективну) і позитивну (або перспективну). Адміністративна відповідальність належить до першого типу, тобто до негативної (ретроспективної), відповідальності

а) вірно;

б) не вірно.

59. Склад адміністративного проступку становить передбачена нормами права сукупність ознак, за наявності яких відповідне протиправне діяння визначається саме як адміністративний проступок. До цих ознак належать: 1) об'єкт; 2) суб'єкт

а) вірно;

б) не вірно.

60. Предметом адміністративного правопорушення є предмети матеріального світу, з приводу яких виникають суспільні відносини, що охороняються нормами адміністративного права

а) вірно;

б) не вірно.

61. До спеціальних суб’єктів адміністративного правопорушення належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

а) вірно;

б) не вірно.

62. Мотив та мета є факультативними ознаками суб’єктивної сторони

а) вірно;

б) не вірно.

63. Склад адміністративного правопорушення характеризується наявністю трьох ознак: суб’єкта, об’єкта, предмета

а) вірно;

б) не вірно.

64. Такі ознаки як причинний зв'язок та шкідливі наслідки є факультативними ознаками об’єктивної сторони

а) вірно;

б) не вірно.

65. Залежно від ступеня узагальнення, рівня абстрагування, розрізняють загальний, родовий, видовий та безпосередній об’єкти проступків

а) вірно;

б) не вірно.

66. Загальним суб’єктом адміністративного проступку (правопорушення) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку

а) вірно;

б) не вірно.

67. Реквізиція ‑ адміністративно-примусовий захід, який застосовується органами публічної адміністрації у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин; оплатне вилучення

а) вірно;

б) не вірно.

68. Адміністративного стягнення захід примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило, виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у вчиненні адміністративного правопорушення

а) вірно;

б) не вірно.

69. Адміністративні стягнення бувають основні та допоміжні

а) вірно;

б) не вірно.

70. Конфіскація та оплатне вилучення відносяться до додаткових адміністративних стягнень

а) вірно;

б) не вірно.

71. Види адміністративних стягнень чітко передбачені в Кодексі адміністративного судочинства України

а) вірно;

б) не вірно.

72. За характером впливу на особу стягнення поділяються на: особисті, майнові, особисто-майнові

а) вірно;

б) не вірно.

73. До неповнолітніх адміністративні стягнення застосовуються на загальних підставах

а) вірно;

б) не вірно.

74. Штраф – це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановленому законодавством України

а) вірно;

б) не вірно.

75. Видворення може застосовуватися лише до іноземців та осіб без громадянства у разі вчинення ними адміністративного правопорушення, які грубо порушують правопорядок

а) вірно;

б) не вірно.