Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етика. Етика юриста.

Лекційне заняття – 2

Семінарське заняття – 2

Самостійна робота – 4

Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості.

Проблема створення глобальної етики. Екологічна етика. А.Швейцер: етика “благоговіння перед життям”. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності. А Макінтайр: опозиція ліберального індивідуалізму і аристотелівської традиції. Т.Адорно: неокантіанські етичні штудії і неможливість єдиної етичної теорії. Етика вченого.

Доброчинність.

Політико-правова етика. Моральна ціна політичних рішень. Прогнозування, непопулярні політичні рішення і етика відповідальності. Насильство і держава. Психологічне насильство. Доброчинність. Етика і медицина. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін.

Етика юриста.

Змістовний модуль іі. Естетика як філософська наука.

Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми

Лекційне заняття – 2

Семінарське заняття – 4

Самостійна робота – 4

Дана тема є вступною частиною курсу “Естетика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою курсу, його категоріальним апаратом, а також історією становлення науки естетики.

У першому питанні необхідно дати визначення естетики як науки, зокрема розглянути естетику як науку про становлення і розвиток чуттєвої культури людини, проаналізувати багатоманітність предмету естетики, а також прослідкувати історичну динаміку становлення термінології, де важливу роль зіграли давньогрецькі поняття: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естасі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка. Також важливо визначити місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків, розглянути особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології.

При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на давню історію становлення проблематики науки, а також на те, що формування предмета естетики відбувалося в межах спершу міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні. Велика заслуга в становленні проблематики естетичної науки, виробленні понятійного апарату належить старогрецькій філософії, представниками якої були Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель. Саме вони розробили перші естетичні теорії. Особливий внесок в розвиток естетичного знання здійснили мислителі середньовіччя /Августин Блаженний, Фома Аквінський/ та епохи Відродження /Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін/. Отже, особливості естетичної думки епох середньовіччя та Відродження необхідно розкрити в наступних питаннях теми. Рекомендуємо звернути увагу і на специфіку естетичних поглядів Нового часу, зокрема естетику класицизму, яка зіграла важливу роль в соціально-культурному житті тодішньої епохи.

Розкриваючи питання про становлення естетики як самостійної науки, необхідно визначити роль А.-Г.Баумгартена в утвердженні естетики як теорії чуттєвого пізнання. Саме йому належить введення терміна “естетика” в науковий вжиток. В питанні про розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах XVIII – XIX ст. важливо розглянути естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля та К.Маркса.

Особливий інтерес в даній темі представляють естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Проаналізуйте суть концепції психоаналітичної естетики, феноменологічної естетики та екзистенційної естетики.