- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
(Слайд 44)
Але ні частота подій ні вага наслідку не можуть повністю оцінити дану небезпеку. Тому, за оцінкою небезпеки прийнято вважати РИЗИК (R), який є математичним сподіванням негативного наслідку події nί, що спричиняється за певний проміжок часу ∆t даного виду небезпеки.
Ризик визначається як здобуток частоти подій Ψ на вагу наслідків цих подій М даної небезпеки:
R ί = Ψ* М ί = N/∆t * nί /N = nί /∆t ≤ R ί (доп);
(кількість конкретних наслідків / за рік).
Допустимий рівень ризику R ί (доп) визначає кількість допустимих наслідків nί однотипних подій N, що можуть статися за певний проміжок часу ∆t:
nί = R ί (доп) * N;
(слайд 45)
В Україні прийнятий допустимий рівень смертності Rί(доп)=10-6 смертей за рік. Це означає, що для підприємства з чисельністю працівників N=1000 чоловік, кількість смертельних наслідків може становити:
nί = R ί (доп) * N = 10-6 x 1000 = 0,001 смертей на рік,
тобто один смертельний випадок за 1000 років;
Класифікація видів ризику. Ризики поділяються на:
індивідуальний і колективний;
мотивований і немотивований;
технічний, соціально-економічний і прийнятний;
(слайд 46)
Індивідуальний ризик характеризує рівень небезпеки для конкретного індивідуума при відповідного виду його діяльності.
Колективний ризик визначає рівень небезпеки для двох і більше осіб від дії певного небезпечного і шкідливого чинника.
Мотивований (обґрунтований) ризик – це необхідність дії людини з метою власного порятунку чи надання допомоги потерпілому. В цьому випадку говорять що людина вимушено йде на ризик.
Немотивований (необґрунтований) ризик – це нехтування людиною технікою безпеки заради досягнення економічної вигоди, невикористання засобів захисту і таке інше.
Технічний ризик – це можливість виникнення аварії чи руйнування техніки або споруд, що спричиняє значні матеріальні збитки.
Соціально-економічний ризик – це можливість створення небезпечної ситуації в соціальній сфері захищеності людини (втрата житла, роботи, заробітної платні та інших засобів на існування).
Прийнятний ризик – це нормативно допустимий рівень дії шкідливих і небезпечних чинників, при якому забезпечуються умови відносної безпеки життєдіяльності людини.
За міжнародною домовленістю рівень прийнятного ризику вирішено рахувати в межах 10–7 –10–6 (смертельних випадків люд –, рік – ) а величина 10–6 є максимально прийнятним індивідуальним ризиком.
Рівні ризику залежать один від одного. Наприклад, при збільшені інвестицій на удосконалення обладнання технічний ризик зменшується, але при цьому зростає соціальний ризик. А сумарний ризик має мінімум коли створене співвідношення між інвестиціями в технічну і соціальну сферу. Ці обставини необхідно враховувати під час вибору прийнятного ризику.
Дослідження небезпеки проводиться в три етапи, які передбачають:
виявлення джерел небезпеки та їх оцінка (І етап);
встановлення можливої послідовності розвитку подій (ІІ етап);
оцінку можливих негативних наслідків даної небезпеки (ІІІ етап).
(Слайд 47)
І етап: Виявлення джерел небезпеки та їх оцінка
Основними джерелами виникнення небезпек є:
помилки в діяльності людей;
недоліки в будівництві споруд і в проектуванні техніки;
стихійні природні явища, лиха і тому подібне.
Фундаментальною основою для виявлення джерел небезпеки є:
знання нормативної документації з проблем БЖД;
правильне розуміння дії чинників небезпеки;
належний кругозір і достатня професійна підготовка персоналу.
Оцінка джерел небезпеки ґрунтується:
на детальному аналізу умов довкілля;
на здоровому інженерному глузді;
на свідомому розумінню самого процесу виникнення небезпеки.
За ступінню небезпеки ці джерела поділяються на чотири класи:
І клас – мало небезпечні – які не призводять до людських жертв і до істотних матеріальних збитків. (забився жиклер автомобіля).
ІІ клас – граничні – що завдають матеріальні збитки які підлягають усунення без людських жертв і травм (деформація корпусу авто без людських жертв).
ІІІ клас – критичні – завдають значні матеріальні збитки і потребують негайного рятування людей (пожежа в автомобілі).
IV клас – катастрофічні – що приводять до травм і людських жертв зі значними матеріальними збитками.
ІІ етап – Встановлення можливої послідовності розвитку подій
Цей етап передбачає розробку ланцюга негативних подій і помилок, які можуть мати місце при виникнення даної небезпеки. Розробка такого ланцюга подій базується на основі прямих та зворотних міркувань (індуктивним і дедуктивним способом).
ІІІ етап – Оцінка можливих негативних наслідків даної небезпеки
Цей етап визначає:
кількісну і якісну дію негативних факторів;
шляхи розповсюдження небезпеки;
матеріальні збитки та завдану шкоду здоров’ю і життю людей.
2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.
2.1. Основні причини зростання ризику небезпек
(слайд 48)
Основну роль в безпеці життєдіяльності людини становить її фізіологічна надійність.
Фізіологічна надійність людини – це її здатність протистояти любій небезпеці в будь яких екстремальних умовах. (Тобто, це самозахист людини від небезпек).
(слайд 49)
Будь яка діяльність людини супроводжується двома компонентами
Фізіологічним – це робота її м’язової системи, її сила, витривалість, правильність направлення її рухів, а також розвиток її зору, слуху, нюху і т.д.
Психічним – це її пам’ять, мислення, емоції, вольові зусилля, тощо.
Взаємозв’язок цих компонентів і становить основу самозахисту людини від небезпек.
(слайд 50)
Так, дитина, після народження, зовсім не захищена. У неї не розвинена ні м’язова система, ні зір, ні слух, ні мислення. Тому вона потребує особливої уваги і піклування. Але з роками у неї міцнішають м’язи, підвищується витривалість, поліпшується зір і слух, тренується пам’ять і т.д. Саме це і є механізм її самозахисту, який вивчається такою наукою як психофізіологія людини.
Ця наука вивчає зміни функціонального стану людини, і в залежності від її трудової діяльності рекомендує для неї раціональні режими праці і відпочинку, та визначає певні норми до її безпосередньої безпеки.
Це пов’язано з тим, що людина, для поліпшення свого життя, розробила високоефективні і потужні знаряддя праці і побутової техніки, які також становлять для неї потенційну загрозу. Але статистика свідчить, що головну небезпеку в діяльності людини утворюють не знаряддя праці, і не техніка, а вона сама. Тому повстає питання, чому все ж таки людина, яка наділена інстинктом самозбереження, сама стає винуватцем своїх травм і сама підвищує ризик небезпеки? Відповідь на це питання дає аналіз людського фактору в проблемі безпеки, який виділяє три основні причини зростання ризику небезпек.
Перша причина – це прогресування темпу зростання небезпек над темпом розвитку самозбереження людини.