- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
(Слайд 77)
Інтелект дає змогу забезпечити реалiзацiю здатностi людини до оцінки ситуацiї, прийняття рішення та вiдповiдної поведінки. Інтелект має особливе значення в нестандартних ситуаціях.
Процес інтелектуального розвитку людини безперервно пов'язаний iз періодами розвитку її психіки впродовж усього життя.
До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, критичність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригiнальнiсть, допитливість.
Життєдiяльнiсть людини та будь-яка дiяльнiсть, зокрема, неможлива без вiдповiдальностi її суб'єкта.
Вiдповiдальнiсть - це поняття, яке вiдображає об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин мiж особистicтю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємних вимог. Вiдповiдальнiсть визначає ставлення людини до обов'язку i до наслiдкiв своєї поведінки.
Тягар вiдповiдальностi часто зумовлює постійну тривогу i стурбованість та нaвiть неврологiчнi прояви. Вiдповiдальна повдiнка виявляєься у вчинках, дiях, позицiях, рiшеннях, нaмipax, планах людини. Є люди, якi бiльшою мiрою беруть відповідальність за події, що відбуваються у їхньому житті, на себе. Iнші мають схильність приписувати вiдповiдальнiсть за все зовнiшнiм чинникам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, у своїй долі. Люди першого типу вважають себе вiдповiдальними за свою безпеку, здоров'я, а якщо вони xвopi, то звинувачують себе i вважають, що їхнє одужання багато в чому залежить від власних дiй. Люди другого типу вважають, що здоров'я i хвороби - це результат випадковий, i сподіваються, що одужання настане внаслідок дій інших людей.
У різних видах дiяльностi та ситуаціях людина проявляє вiдповiднi психiчнi властивостi - базовi риси.
Серед базових рис - одні бажанi, а iншi - не дуже. Але однi риси переважають в однiй дiяльностi, iншi - в iншiй.
Певнi риси людини суттєво впливають на її життєдiяльнiсть. Саме тому бажано, щоб обрана сфера дiяльностi мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наявними рисами особистості.
Знання власних рис - це не лише шлях до ефективної діяльності, а й можливість уникнути не6езпек або зменшити їхню дію на організм людини, зберегти здоров'я.
Характер - це сукупність певних сталих рис особистостi, що формуються i проявляються в її дiяльностi i спiлкуваннi та зумовлюють типові для неї способи поведінки.
(Слайд 78)
Щоб стати рисою характеру людини, риса повинна бути: досить виразною, тicнo пов'язаною в одне цiле з iншими рисами, систематично виявлятися в різних видах дiяльностi, ситуаціях, обставинах.
Існує декілька пiдходiв класифiкацiї характеру людини, але найважливiшою є класифiкацiя за її ставленням до певних аспектiв дiяльностi:
- до працi - працелюбство, стараннicть, вiдповiдальнiсть, iнiцiативнiсть, наполегливість, схильність до творчості, або протилежні - пасивність, безвiдповiдальнiсть, лiнощi тощо;
- до iнших людей, колективу, суспiльства - товариськicть, чуйність, уважність, колективізм - i замкненicть, презирство, iндивiдуалiзм;
- до самого себе - самоповага, гордість, самокритичність самолю6ство, самовпевненість, егоїзм;
- до речей - акуратність, бережливість, щедрість - неохайність, недбалість, скупість.
Отже, ланцюги дiй (поведiнка) та звичок формують характер, а той, у свою чергу, визначає результативність i ефективність життєдiяльностi людини та її безпеки.
Якості людини - це тi її властивості, які виявляються по-рiзному залежно вiд умов, ситуацій. Якості людини значною мірою впливають на життєдiяльнiсть людини. До якостей людини належать здiбностi, пам'ять, характер, мислення тощо.