(Слайд 23)

Селі (від араб. сейль - бурхливий потік) - потоки води, піску, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів, які раптово виникають у руслах гірських річок.

(Слайд 24)

Причиною селевих потоків можуть бути зливи, інтенсивне танення гірських снігів і льодовиків, а також землетруси.

Найбільш селенебезпечними районами в Україні є Кримські гори і Карпати, але вони можуть виникати і в інших районах. Так, у Києві 13 березня 1961 року із штучного озера в Бабиному Яру, зруйнувавши дамбу завширшки 20-30 м ринув грязьовий потік. Селевий потік зносив все на своєму шляху: трамваї, дерева, будинки та інші споруди. Рухаючись від Бабиного Яру до стадіону «Спартак», лавина зупинилася, залишивши за декілька хвилин пласт грязі висотою до 2 м.

Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5-4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

Крім руйнувань, селі завалюють камінням і деревами великі площі.

Небезпека селів не лише в їх руйнівній силі, а й у раптовості їхньої появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови - достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлено певні критерії, які мають змогу оцінити вірогідність виникнення селей. Наприклад, для районів з великою вірогідністю селів, викликаних зливами, визначається критична сума осадів за 1-3 доби. У Закарпатті зазначено декілька десятків селевих осередків.

Засоби боротьби із селевими потоками досить різноманітні: будівництво гребель, каскаду загат для руйнування селевого потоку, стінок для закріплення укосів тощо.

Затори і зажери – це нагромадження льоду на річках, та утворення з нього штучних дамб, що приводить до підвищення рівня води та затоплення значної території суші.

(Слайд 25)

Затори найчастіше виникають на річках, що прямують із півдня на північ, оскільки південні ділянки раніше звільняються від льоду, а льодохід, який розпочався на цих ділянках річки, зустрічає на своєму шляху перешкоду у вигляді льодоставу.

Зажери виникають в період замерзання річок або взимку, при наявності незамерзаючих ділянок річки.

3. Метеорологічні стихійні лиха

(слайд 26)

В природних умовах головну небезпеку метеорологічні стихійні лиха можуть спричинити:

– небезпечні метеорологічні опади,

• небезпечні кліматичні умови,

• небезпечна дія вітру.

(слайд 27)

Небезпека метеорологічних опадів

До небезпечних метеорологічних опадів відносяться: зливи, град, сильні снігопади і заметілі.

Ці явища впливають на життєдіяльність людини і сприяють виникненню нових надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Зливи - це випадання великої кількості опадів, що призводить до появи інших небезпечних явищ, таких як селі, зсуви, затоплення територій, повені.

Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розміром від 5 до 55 мм і більше. Град наносить велику шкоду сільському господарству, знищуючи посіви та промислове овочівництво, а також знищуючи скло у будівель та на теплицях.

Сильні снігопади, заметілі – це випадання за короткий час великої кількості снігу, що утворює снігові заноси. При цьому на тривалий час зупиняється рух на автомобільних і залізничних шляхах, та порушується нормальне життя населених пунктів. Інколи снігові замети сягають висоти чотирьохповерхового будинку, що становить велику небезпеку для людей, які знаходяться на відкритій місцевості. Крім того, снігові заметілі утворюють обледеніння мереж енергопостачання і зв’язку, що може привести до їх обриву.