![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
Тютюнопаління - найбільш розповсюджена шкідлива звичка, яка призводить до серйозних порушень здоров'я людини. За оцінками ВООЗ, близько третини дорослого населення світу палять (серед них 200 мільйонів - жінки).
(Слайд 26)
Можна говорити про епідемію паління. В Європі палить близько половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві тенденції: зниження паління в розвинених країнах та збільшення у відсталих.
Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас палять 12 мільйонів громадян - це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок. За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Серед киян палять понад 860 тисяч чоловік, що становить 40% усіх мешканців у віці від 12 років і старших. Дорослий курець викурює в середньому 1650 цигарок за рік.
Тютюн - це однолітня рослина родини пасльонових. Його спеціально оброблені листя служать сировиною для тютюнової промисловості. Під час паління відбувається суха перегонка тютюну й паперу під впливом високої температури (3000 С). При цьому виділяється велика кількість різноманітних шкідливих речовин (1200). Серед них похідні майже всіх класів органічних речовин: граничні й ароматичні вуглеводні, етиленові й ацетиленові сполуки, спирти, ефіри, алкалоїди (серед яких нікотин). Наявні також неорганічні сполуки миш'яку, міді, заліза, олова, полонію, серед них і радіоактивного. Крім того, в тютюновому димі є оксид вуглецю, оксид азоту і навіть синильної кислоти.
Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не палінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий час.
Довготривалість життя курців на 7-15 років менша, ніж тих, хто не палить. Підраховано, що 90% випадків смерті від раку легень, 75% від бронхіту та 25% від ішемічної хвороби серця у чоловіків у віці до 65 років пов'язано з тютюнопалінням.
Ферментні системи організму людини борються із шкідливими речовинами, які містяться в тютюновому диму, і зменшують його небезпечність. Чим більше людина палить, тим активнішими стають ці системи. Підвищення активності ферментних систем, які переробляють передусім ароматичні вуглеводні, призводять до посилення утворення в них токсичних продуктів, які спроможні викликати ракові пухлини.
Паління, як показали досліди, зменшує фізичну силу, уповільнює реакції, погіршує пам'ять, знижує статеву потенцію.
У людей, що палять, частіше народжуються неповноцінні діти. Вивчаючи вплив паління на вагітність і плід, учені виявили зростання частоти спонтанних абортів, народження недоношених і мертвих дітей, зниження маси тіла у новонароджених, погіршення розумових здібностей у дітей та народження їх з аномаліями розвитку.
Слід зазначити, що на нащадків здійснює вплив не лише активне, а й пасивне паління, коли вагітна жінка, яка не палить, змушена вдихати тютюновий дим.
Людині, яка палить, необхідно пам'ятати, що паління шкідливо впливає не лише на стан його власного здоров'я, а й на здоров'я людей, які його оточують вдома, на роботі, в громадських місцях.
Зараз тютюнова промисловість для ослаблення дії тютюнового диму на здоров'я людини випускає безліч різноманітних фільтрів та т. зв. «легких» цигарок. Але це лише напівзаходи і вони суттєво не знижують негативної дії тютюнового диму.
Потреба в палінні не дана людині від народження. Вона виробляється у кожної людини індивідуально. Паління існує як соціальний феномен, який входить до звичних елементів способу життя більшості народів світу.
Нікотин звужує судини мозку і зменшує їхню еластичність, ускладнює доступ крові в мозок, що сприяє погіршенню його розвитку, і як наслідок - біль у голові, запаморочення. Нікотин потрапляє до клітин головного мозку і ненадовго підвищує їхню активність. Цьому сприяє короткочасне розширення судин мозку. Але через деякий час цей стан зникає - здійснюється звуження судин мозку і зниження його активності. Тому нікотин можна розглядати як своєрідний наркотик короткочасної дії чи допінг.
Чи можна кинути палити? Переважна більшість людей, що палять, може припинити паління самостійно, без будь-якої лікарської допомоги за рахунок вольових зусиль і самодисципліни.