Рекомендована література:

1. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2000.

2. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2000.

3. Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.

4. Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

5. Прилуцька А.Є., Корабльова В.М. Культурологія. Модульний курс: навч.посібник. Культурологія. Етика. Естетика / Рекомендовано МОН України. –Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 288 с.

6. Бытие человека в культуре – К., 1992.

7. Губман Б.Л. Западная философия культуры ХХ века. Учебное пособие. – Тверь, 1997.

8. Каган М.С. Философия культуры. – С-Пб.,1996.

9. Культура, світогляд, гуманізм. – К., 1989.

10. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1993.

11. Філософія відродження на Україні. – К., 1989.

12. Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості. – К.,1969.

13. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. – М.,1989.

14. Хейзинга, Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня : пер. с нидерл. / Й. Хейзинга. — М., 1992.

15. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. М.: Прогресс, 1992.

16. Шпенглер О. Закат Европы. Т. 1. — М.,1993.

17. Сорокин П. Социодинамика культуры // Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1902.

18. Фрейд 3. Недовольство культурой // Фрейд 3. Психоанализ. Религия. Культура. — М., 1992.

19. Юнг К. Г.Архетип и символ. — М., 1991.

20. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре // Культурология. ХХ век. Антология. – М., 1995.

21. Феофан Прокопович. Натурфілософія або фізика // Людина і довкілля: У 2-х кн. — Кн. 2. — К.: Заповіт, 1995. — С. 119-123.

22. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

23. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: Скорочена версія Томів І-Х Д.Ч. Сомервелла / Пер. з англ. В. Шовкуна, В. Митрофанова, П. Таращука. — К.: Основи, 1995. — Т. 1.

24. Вернадський В. Декілька слів про ноосферу // Людина і довкілля: У 2-х кн. — Кн. 2. — К.: Заповіт, 1995. — С. 426-428.

25. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. — М., 1991.

В С Т У П

Некласична філософія центрується парадигмою полісуб’єкта, смисловий стрижень якої складає бінарна опозиція Я – Інший. Культурний Інший постає в епіцентрі світоглядних побудов європейської людини доби Великих географічних відкриттів, що стає наріжним чинником появи та інституціоналізації окремої наукової дисципліни, присвяченої проблематиці культури. Культурологія як цілісна галузь наукового знання склалася завдяки злиттю двох різноякісних тенденцій: філософської рефлексії культури та емпіричних розвідок (антропологічні дослідження прикладного штибу). У межах самої філософії інтерес до проблем культури оформлюється лише в Новий час, причому культура витлумачується антропологічно – як штучне середовище людського буття. ХХ-ХХІ століття характеризуються бурхливим зростанням інтересу до філософії культури, яка – у контексті постмодернізму – стає евристичною та релевантною альтернативою соціальній філософії, що, зрештою, призводить до розмивання меж цих двох дотичних галузей філософського знання.

Тема присвячена філософському аналізові культури, що передбачає окреслення предметних і методологічних меж філософії культури, опанування культурфілософського категоріального апарату та ключових проблем галузі. Опановуючи дану тему, студенти мають усвідомити специфіку філософії культури та її відмінність, з одного боку, від інших розділів філософського знання, з іншого ­– від соціогуманітарних дисциплін, які досліджують проблеми культури (культурологія, соціологія культури, культурна антропологія тощо).

Сьогодні ми виносимо на обговорення філософський аналіз культури. Цю тему в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:

1. Культура як об'єкт аналізу у філософії та соціогуманітарній царині.

2. Основні парадигми філософії культури.

3. Особистість і культура: модуси взаємодії.