- •1. Поняття адміністративно-процесуального права, його зміст та загальні риси.
- •2. Поняття доказів та їх оцінка при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •3. Предмет і метод адміністративно-процесуального права.
- •4. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •5. Адміністративно-процесуальні норми та адміністративно-процесуальні відносини.
- •7. Суб’єкти та учасники адміністративного процесу.
- •8. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
- •10. Оскарження і опротестування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
- •11. Основні напрямки розвитку адміністративно-процесуального права на сучасному етапі.
- •12. Суть, мета, порядок організації адміністративно-юрисдикційної діяльності.
- •16. Види адміністративних стягнень, які накладаються органами внутрішніх справ.
- •18. Поняття, особливості та види дисциплінарних проваджень.
- •19. Структура адміністративного процесу.
- •20. Порядок здійснення дисциплінарного провадження в системі мвс України.
- •21. Поняття та види проваджень в адміністративному процесі.
- •22. Види дисциплінарних стягнень та їх характеристика.
- •23. Нормотворчі, установчі, правозастосовчі провадження в адміністративному процесі.
- •24. Стадійність в провадженнях адміністративного процесу.
- •25. Поняття та види заходів заохочення в державному управління.
- •26. Поняття стадій та їх характеристика.
- •28. Критерії класифікації проваджень на види.
- •29. Поняття та види заходів адміністративного примусу.
- •30. Різновиди проваджень в адміністративному процесі в наукових працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених адміністративістів.
- •31. Порядок застосування заходів адміністративного примусу в діяльності міліції.
- •32. Поняття та зміст провадження по пропозиціях, скаргах, заявах громадян.
- •34. Стадії розгляду скарг, пропозицій, та інших звернень громадян.
- •35. Атестаційне провадження: поняття, зміст та процесуальний порядок здійснення.
- •36. Органи, що розглядають справи по скаргах, їх повноваження, рішення, що виносяться за результатами розгляду скарг та строки розгляду скарг.
- •37. Сутність, мета та підстави застосування міліцією адміністративно-запобіжних заходів.
- •38. Правове регулювання та порядок розгляду та вирішення справ за зверненнями громадян в органах внутрішніх справ.
- •39. Види адміністративно-запобіжних заходів, які застосовуються міліцією, підстави та порядок їх застосування.
- •40. Порядок оскарження результатів розгляду звернень громадян, що здійснювався органами внутрішніх справ.
- •41. Поняття та зміст контролю у сфері державного управління.
- •42. Поняття, завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •43. Види контролю в діяльності овс України.
- •44. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, їх основні права та обов'язки.
- •46. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •47. Поняття та зміст нагляду у сфері державного управління.
- •48. Порядок, мета та підстави адміністративного затримання та доставлення правопорушника.
- •52. Види реєстраційно-дозвільних проваджень.
- •53. Порядок здійснення провадження по видачі свідоцтв на право заняття нотаріальною діяльністю.
- •54. Порядок здійснення провадження по наданню дозволу на керування транспортними засобами.
- •57. Адміністративне судочинство в зарубіжних країн.
- •58. Провадження по реєстрації автомототранспортних засобів та провадження по здійсненню технічного огляду транспортних засобів.
- •62. Поняття виконавчого провадження.
- •63. Поняття адміністративної юстиції та ї зв’язок з адміністративним процесом.
- •66. Правовий статус державної виконавчої служби.
- •67. Система та структура адміністративних судів в Україні.
- •69. Підсудність та компетенція адміністративних судів в Україні.
- •6. Порядок складання та зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
- •51. Контрольні повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та порядок їх реалізації.
- •9. Органи внутрішніх справ, як суб’єкти адміністративного процесу
43. Види контролю в діяльності овс України.
Види контролю в управлінській діяльності органів внутрішніх справ також можуть бути дуже різні. Вони визначаються критеріями, які покладені в основу їх класифікації.
Залежно від кола контрольованих видів діяльності розрізняють загальний та спеціальний контроль.
При загальному контролі здійснюється перевірка органів внутрішніх справ по всіх напрямах та сферах їх діяльності. Такий контроль здійснюється, як правило, у формі інспекторських перевірок.
Під час спеціального контролю здійснюються перевірки, спрямовані на вивчення якогось конкретного питання або ділянки роботи (наприклад, перевірка повноти обліку скарг, заяв та повідомлень про злочини).
Залежно від стадій розгляду контрольного питання контроль може бути попереднім, поточним і подальшим.
Під попереднім (превентивним) розуміється контроль за правильністю та доцільністю підготовки управлінського рішення. Він .має профілактичне значення, оскільки при цьому ставиться мета попередити прийняття підконтрольним органом неправильних і недостатньо обгрунтованих рішень. У той же час попередньому контролю притаманні й хиби: він може призвести до надлишкової опіки та підміни керівників і співробітників підконтрольних органів, до зниження їхньої ініціативи та активності, здатен викликати необхідність у додаткових погодженнях, що, у свою чергу, породжує зволікання в прийнятті рішень.
Поточний (активний) контроль проводиться на етапі реалізації управлінського рішення і не тільки під час відповідної стадії контролю та обліку, але й паралельно з іншими стадіями, наприклад, з добором, розстановкою та інструктажем виконавців, забезпеченням діяльності виконавців, організацією взаємодії між виконавцями. Поточний контроль відіграє велику організуючу роль. Він допомагає виявляти досягнення та прорахунки в процесі реалізації рішення, добиватися його повного'та своєчасного виконання. Поточним є, наприклад, періодичний контроль за процесом виконання заходів плану роботи органу чи структурного підрозділу, контроль начальника за виконанням власних рішень, а також наказів, вказівок, планів МВС України та ін.
Подальший (пасивний) контроль включає перевірку реалізованих управлінських рішень. У результаті цього контролю аналізуються допущені помилки, виявляються їхні причини, а також узагальнюється, поширюється позитивний досвід службової діяльності кращих підрозділів та органів внутрішніх справ.
Контрольні повноваження перевіряючих визначають ступінь доступу до інформації про управлінську діяльність органів внутрішніх справ і залежать від становища контролюючих органів у загальній системі державних органів. Тому за характером взаємовідносин. що складаються між підконтрольними та контролюючим органами, контроль може бути зовнішній та внутрішній.
Під зовнішнім контролем заведено розуміти контроль, який здійснюється органом, що не входить у систему контрольованого апарату. Коло державних органів, які уповноважені здійснювати контроль за діяльністю органів внутрішніх справ, суворо обмежений. Цей вид контролю відносно органів внутрішніх справ можуть, наприклад, здійснювати представницькі органи відповідного рівня, прокуратура, суд, відповідні державні фінансові органи і деякі ін.
Незважаючи на безумовну важливість та значущість для органів внутрішніх справ зовнішнього контролю, основним видом контролю, в якому найбільш повно реалізується контрольна функція є внутрішній, або внутрівідомчий контроль, котрий проводиться відповідними апаратами даного відомства виключно щодо підрозділів та органів даного відомства.