35. Атестаційне провадження: поняття, зміст та процесуальний порядок здійснення.

Правовими засадами проведення атестаційного провадження щодо дер­жавних службовців є Положення про порядок проведення атестації дер­жавних службовців органів виконавчої влади (далі – Положення)4 та Ти­пове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого само­врядування (далі – типове Положення)5.

Найчастіше в адміністративно-правовій науці атестація визначається як державна перевірка діло­вої кваліфікації службовця з метою підвищення ефективності його діяль­ності та відповідальності за доручену справу, в ході якої оцінюються ре­зультати роботи, ділові та професійні якості, виявлені під час виконан­ня службових обов’язків, та відповідність займаній посаді, а також вирі­шується питання про присвоєння йому категорії та рангу. Такий підхід можна вважати визначенням атестації у вузькому розумінні. Широке розуміння атестації передбача розв’язання наступних завдань: дотримання на практиці принципів державної служби; забезпечення законності в си­стемі функціонування державної служби; формування професійного кад­рового персоналу; застосування до державних службовців заходів відпо­відальності тощо.

В атестаційному провадженні можна виділити наступні стадії:

•  підготовка справи про атестацію державного службовця;

•  розгляд атестаційної справи;

•  прийняття рішення щодо атестації державного службовця;

•  оскарження прийнятого рішення;

•  виконання прийнятого рішення.

Підготовка справи про атестацію - здійснюється збирання, вивчення, аналіз та узагальнення інформації про державного службовця, який атестується.

Розгляд атестаційної справи. Учасниками розгля­ду справи про атестацію державного службовця виступають: атестаційна комісія і державний службовець, який підлягає атестації.

Прийняття рішення щодо атестації державного службовця. На підставі всебічного аналізу виконання основних обов’язків, склад­ності виконуваної роботи та її результативності комісія приймає рішення.

Оскарження прийнятого рішення. Згідно з Положенням, рішення керівника, прий­няте за результатами атестації, може бути оскаржене державним службовцем у суді.

Стадія виконання прий­нятого рішення. За результатами атестації керівник державного органу ви­дає відповідний наказ або розпорядження.

36. Органи, що розглядають справи по скаргах, їх повноваження, рішення, що виносяться за результатами розгляду скарг та строки розгляду скарг.

Скарга подається до:

1) Вищестоящого органу із системи того ж міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

2) До органу з системи іншого міністерства, який спеціально уповноважений згідно зі своїми напрямками діяльності розглядати подібні категорії правових вимог. До прикладу, рішення Національної комісії із регулювання електроенергії про відмову у видачі ліцензії на виробництво електроенергії може бути оскаржене до Антимонопольного комітету України.

3) До органів, які не є вищестоящими, однак, виконують аналогічні функції на вищому територіальному рівні. Рішення районних, міських районних у місті комісій з питань виплати грошової компенсації, повернення будівель та іншого майна або відшкодування їх вартості можуть бути оскаржені зацікавленими особами до обласних, Севастопольської міської та в Автономній Республіці Крим комісій.

Підвідомчість скарг визначається згідно із загальною підвідомчістю будь-яких звернень, але є спеціальні правила, які пов'язані з особливостями сфери управління. До прикладу, скарги на акти органів податкової служби розглядаються проводом за місцем взяття на облік платника податків .

Рішення за результатами розгляду скарги.

Провід перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень, і приймає одне з рішень щодо:

1) залишення рішення, яке оскаржується, без змін, а скарги без задоволення;

2) скасування  рішення,  яке   оскаржується,   з   одночасним винесенням нового рішення або без нього;

3) внесення до рішення, в частині,  що не відповідає чинному законодавству, змін. При цьому провід у провадженні по скарзі дає вказівки проводу, що прийняв первісне рішення, вчинити відповідні дії;

4)  припинення   незаконної  дії (бездіяльності) посадових осіб органу;

5) скасування акта;

6) скасування рішення і направлення справи на новий розгляд. Підставами для цього є неправильна фіксація процесуальних дій, порушення порядку вирішення справи, порушення процесуальних строків.  Це є порушення  порядку провадження. А матеріально-правовими підставами направлення справи на новий розгляд є відсутність оцінки проводом, що прийняв оскаржуване рішення, всіх обставин, які були заявлені у зверненні. Провід у провадженні за скаргою не займається встановленням обставин, які не були виявлені чи розглянуті, чи по яких не було винесене рішення, при розгляді звернення". Але провід у провадженні по апеляції уповноважений на це;

7) закриття провадження по справі. Та загального правила не існує, навіть по якійсь одній категорії справ (по юрисдикційних справах, до прикладу). Законодавство не передбачає прийняття рішення про закриття провадження по справі при оскарженні рішення про накладення стягнення за порушення законодавства про рекламу. За загальним правилом, прийняття добровільного поновлення публічного правопорядку є підставою для рішення про закриття провадження. Хоча не виключено, що рішення про прийняття поновлення публічного правопорядку може бути самостійним різновидом рішення за скаргою.