4. Методика оцінювання знань студентів з дисципліни

Технологія застосування різних форм контролю знань студентів передбачає проведення попереднього, поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Податкове право».

4.1 Попередній контроль знань студентів

Попередній контроль являє собою діагностику вхідного рівня знань студентів, який дає змогу визначити наявний рівень знань студентів на початку вивчення дисципліни чи на початку вивчення конкретної теми. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му семінарському занятті з метою оцінки залишкових знань студентів, отриманих під час вивчення циклу дисциплін на попередніх курсах. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумку змістовного модуля на початку наступного семінарського заняття. Вхідний контроль знань проводиться у формі письмової роботи з визначення певних понять, категорій чи економічних явищ протягом 10 хвилин на початку заняття.

Вартість вхідного контролю знань студентів зараховується до оцінки за семінарське чи практичне заняття.

4.2 Поточний контроль знань студентів та розрахунок рейтингової оцінки за змістовний модуль

Поточний контроль знань є органічною частиною всього навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу з дисципліни «Податкове право».

Оцінювання знань студентів на основі даних поточного контролю знань відбувається:

1) з допомогою контролю активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни «Податкове право», включаючи відповіді на семінарських та практичних заняттях, написання та захист реферату, участь у науковій роботі факультету та написання наукової роботи, підготовка рецензій з податково-правової тематики, підготовка доповідей, повідомлень та аналітичних матеріалів з податкового права тощо;

2) через виконання завдань для самостійної роботи, включаючи ведення конспекту лекцій, ведення конспекту для підготовки до семінарських і практичних занять, ведення словника термінів з податкового права тощо;

3) через виконання двох модульних контрольних робіт.

Поточний контроль на семінарських та практичних заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:

• вибіркового усного опитування перед початком занять;

• фронтального стандартизованого усного опитування студентів за основними питаннями семінару;

• фронтальної перевірки виконання домашніх завдань; виклику до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування практичних завдань чи ситуацій;

• бліц-опитування, що являє собою або суцільне опитування всіх присутніх студентів групи, або вибіркове опитування частини студентів групи. Запитання з теми (кількох тем), яка готувалася на семінарське заняття, передбачають чітку коротку відповідь (наприклад, дати визначення податків, назвати функції податків, перерахувати загальнодержавні податки тощо). При бліц-опитуванні кожен студент має право відповісти лише один раз;

• інше.

В ході семінарського заняття студент може отримати як позитивну оцінку (3-5 балів), так і негативну оцінку (-2 бали). За відвідування семінарських занять повністю за весь змістовний модуль передбачено +1 бал, за більше половини пропусків – 2 бали.

В ході вивчення дисципліни студент має право підготувати і захистити один реферат на обрану ним особисто тему. Реферат оцінюватиметься за 10 (5 балів за написання і 5 балів за презентацію і захист реферату) бальною шкалою і буде входити до підсумкової рейтингової оцінки за дисципліну як додатковий коефіцієнт.

Також студент має право підготувати та захистити наукову роботу по темі, обраній і затвердженій викладачем. Вартість написання і захисту наукової роботи становитиме 10 балів як додатковий коефіцієнт до підсумкової рейтингової оцінки з дисципліни «Податкове право». Кращі наукові роботи будуть представлені на інститутських конференціях і подані до участі у конкурсі наукових робіт студентів КНУВС, що проводиться навесні щорічно.

Самостійна робота студентів передбачає цілеспрямований пошук ефективних способів вивчення дисципліни «Податкове право», свідоме ставлення та послідовність в роботі, вміння використовувати наявну літературу і нормативну базу, планувати власну роботу. Самостійна робота студента оцінюється за 10 бальною шкалою за кожен змістовний модуль, а оцінка за її виконання сумується до кількості набраних балів за модульну контрольну роботу. Тобто вона є одним із складових елементів модульної контрольної роботи.

Самостійна робота передбачає виконання письмових завдань до кожного змістовного модуля в окремому зошиті, які перевіряються під час написання модульних контрольних робіт.

Модульний контроль з дисципліни «Податкове право» у відповідності до робочої програми передбачає проведення 2 модульних контрольних робіт. Кількість варіантів модульних робіт становить 5. Відмова від написання модульної роботи розцінюється як негативна відповідь (оцінка FX).

При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, відповідно до специфіки податкового права включаються: 15 тестових завдань; виконання самостійної роботи у окремому зошиті.

Враховуючи Положення про організацію навчального процесу КНУВС та єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS, розрахунок вартості модульного контролю з дисципліни «Податкове право» здійснюється наступним чином:

Модульна контрольна робота до змістовного модуля №1.

Максимально можлива кількість балів, яку отримує студент під час написання 1-ої модульної контрольної роботи розраховується за наступною формулою: 100 балів мінус оцінка «5» помножена на кількість аудиторних занять у змістовому модулі за період до модульного контролю та поділена на «2». У нашому випадку вона становить 80 балів ((100 балів – (5 балів помножені на 8 аудиторних заняття поділені на 2 та збільшені до цілого числа, що ділиться на 5)).

Мінімальна позитивна оцінка модульної контроль роботи становить 60 балів, що відповідає оцінці «задовільно» за національною шкалою.

Звідси формуємо таблицю критеріїв оцінювання (табл.1):

Таблиця 1

Критерії оцінювання за модульну контрольну роботу

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
		Оцінка	Пояснення
75-80	Відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
65-74	Добре	В/С	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
60-64	Задовільно	D/Е	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
35-59	Незадовільно	FХ	Незадовільно (з можливістю повторного складання)

Модульна контрольна робота до змістовного модуля №2.

Максимально можлива кількість балів, яку отримує студент під час написання 1-ої модульної контрольної роботи розраховується за наступною формулою: 100 балів мінус оцінка «5» помножена на кількість аудиторних занять у змістовому модулі за період до модульного контролю та поділена на «2». У нашому випадку вона становить 85 балів ((100 балів – (5 балів помножені на 6 аудиторних заняття поділені на 2 та збільшені до цілого числа, що ділиться на 5)).

Мінімальна позитивна оцінка модульної контроль роботи становить 60 балів, що відповідає оцінці «задовільно» за національною шкалою.

Звідси формуємо таблицю критеріїв оцінювання (табл.3):

Таблиця 3

Критерії оцінювання за модульну контрольну роботу

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСТS
		Оцінка	Пояснення
80-85	Відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
70-79	Добре	В/С	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
60-69	Задовільно	D/Е	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
35-59	Незадовільно	FХ	Незадовільно (з можливістю повторного складання)

Змістовний модуль.

Розрахунок підсумкової рейтингової бальної оцінки засвоєння змістовного модуля складається з наступних елементів:

М = Мо + К1 + ... Кn, де

Мо – оцінка в балах за результатами написання контрольної роботи із змістовного модуля. При її (оцінки) визначенні, слід виходити з розрахованої початкової максимальної вартості змістовного модуля в балах, яку можна отримати за результатами рубіжного модульного контролю, тобто за контрольну роботу.

К1 + ... Кn, - додаткові бальні коефіцієнти.

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання до Мо «вартості" коефіцієнтів (К1 + ... Кn), які враховують якість аудиторної роботи, творчої діяльності та віднімання усіх негативних оцінок відповідно (табл.5).

Таблиця 5

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять	К1
«5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно)	+5 +4 +3 -2
Відвідування семінарських та практичних занять	К2
Постійно Більше половини занять пропущено	+1 -2
Термін складання модуля	К3
Поза терміном та повторне складання	-1
Виконання самостійної роботи (до певної теми)	К4
Виконання Не виконання Ведення конспекту: -змістовно -задовільно Відсутність конспекту	+5 0 +5 0 -2

Зразок розрахунку для модульної контрольної роботи №1:

Початкова максимальна вартість модульної контрольної роботи модуля № 1 (Мmax) 80 балів.

Результат модульного тестування студента становить Мо=65 балів;

на семінарських заняттях студент три рази відповів на 5, 4, 3 бали відповідно. Отже К1 = 5+4+3=12 балів;

Студент постійно відвідував заняття, отже К2 =+1 бал;

Коефіцієнт К3 відсутній, оскільки студент вчасно написав модульну контрольну роботу;

К4 – оцінка за самостійну роботу «5» балів, враховуючи «5» балів за змістовний конспект.

М = 65+12+1+5 = 83 бали. Оцінка за змістовний модуль студента «добре», що за шкалою ЕСТS відповідає літерам «В».

У разі отримання за змістовний модуль в сумі більше ніж 100 балів, в журналі академічної групи проставляється 100 балів.

Якщо підсумкова рейтингова бальна оцінка за змістовний модуль становить менше 60 балів, або у разі відсутності студента під час написання (перескладання) модульної контрольної роботи, студент не допускається до складання наступного модульного контролю і має виконати модульну контрольну роботу обов'язково до проведення наступного модульного контролю.

Складання поза терміном або перескладання модульної контрольної роботи відбувається, як правило. Під час планових індивідуальних занять або під час чергування відповідного викладача на кафедрі.

У разі отримання студентом позитивної підсумкової рейтингової оцінки за змістовний модуль (з урахуванням санкцій за незадовільні поточні оцінки та пропуски занять тощо), поточна академічна заборгованість студента, а саме незадовільні поточні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими і не потребують обов'язкового відпрацювання.

Водночас слід врахувати, що студенти мають право на відпрацювання незадовільних оцінок або пропущених занять до дати проведення рубіжного модульного контролю за розкладом занять, з урахуванням при визначені підсумкової рейтингової оцінки із змістового модуля, отриманих при цьому оцінок як поточних. Відпрацювання, як правило, відбувається під час щотижневих чергувань викладачів на кафедрі. Оцінка за відпрацювання пропущених занять або незадовільних оцінок виставляється у тому ж розділі журналу навчальної групи, в якому відмічається сам факт відпрацювання.

Фактична оцінка модульної контрольної роботи (тестування), оцінка за самостійну роботу та підсумкова рейтингова оцінка за змістовий модуль у балах (за 100-бальною шкалою) проставляються у журналах навчальних груп в спеціально передбачених для цього 3-х паралельних колонках (оцінка за модульну контрольну роботу – перша колонка; оцінка за відпрацювання модульної контрольної роботи – друга колонка, підсумкова рейтингова (бальна) оцінка – третя колонка).