
- •Міністерство внутрішніх справ України
- •Тема 1. Загальна характеристика цивільного права
- •Тема 2. Цивільні правовідносини
- •Тема 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 5. Об’єкти цивільних прав
- •Тема 6. Особисті немайнові права фізичної особи
- •Тема 7. Правочин
- •Тема 8. Представництво. Довіреність.
- •Тема 9. Строки та терміни в цивільному праві
- •Тема 10. Відповідальність у цивільному праві
- •Тема 11. Право власності
- •Тема 12. Речові права на чуже майно
- •Тема 13. Захист права власності
- •Тема 14. Право інтелектуальної власності
- •Тема 15. Спадкове право
- •Тема 16. Загальні положення про зобов’язання.
- •Тема 17. Загальні положення про договір.
- •Тема 18. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Тема 19. Загальні положення договору купівлі-продажу
- •Тема 20. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Тема 21. Договір поставки
- •Тема 22. Договір контрактації.
- •Тема 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •Тема 24. Договір міни (бартеру)
- •Тема 25. Договір дарування
- •Тема 26. Договір ренти
- •Тема 27. Договір довічного утримання
- •Тема 28. Договір найму (оренди)
- •Тема 29. Договір прокату
- •Тема 30. Найм (оренда) земельної ділянки
- •Тема 31. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- •Тема 32. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Тема 33. Договір лізингу
- •Тема 34. Договір найму (оренди) житла
- •Тема 35. Договір позички
- •Тема 36. Договір підряду
- •Тема 37. Договір побутового підряду
- •Тема 38. Договір будівельного підряду
- •Тема 39. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •Тема 40. Загальні положення договорів про надання послуг
- •Тема 41. Правове регулювання перевезень
- •Тема 42. Договір перевезення вантажу
- •Тема 43. Договір перевезення пасажира
- •Тема 44. Договір транспортного експедирування
- •Тема 45. Договір зберігання
- •Тема 46. Спеціальні види зберігання
- •Тема 47. Договір страхування
- •Тема 48. Договір доручення
- •Тема 49. Договір комісії
- •Тема 50. Договір управління майном
- •Тема 51. Договір позики
- •Тема 52. Кредитний договір
- •Тема53. Договір банківського вкладу
- •Тема 54. Договір банківського рахунка
- •Тема 55. Договір факторингу
- •Тема 56. Розрахунки
- •Тема 57. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Тема 58. Договір комерційної концесії
- •Тема 59. Договір про спільну діяльність
- •Тема 60. Поняття та види недоговірних зобов'язань
- •Тема 61. Зобов'язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди
- •Тема 62. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду
- •Тема63. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •46. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Тема 64. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Тема 65. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •Тема 66. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Тема 67. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Тема 68. Моральна шкода та порядок її відшкодування
46. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
Варто вказати, що неповнолітні особи (особи у віці від 14 до 18 років) визнаються повністю деліктоздатними, а отже такими, що можуть самостійно у повному обсязі нести покладену на них відповідальність. Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов'язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування. їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер.
При опануванні цієї теми студент повинен вказати, що субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, що:
основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред'являється до неповнолітнього;
додаткова вимога пред'являється до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього-лише у разі відсутності у неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди. Ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.
Самостійний дохід неповнолітнього може складатися із заробітної плати при постійній чи тимчасовій роботі, що регулюється положеннями трудового законодавства, доходу від підприємницької діяльності, відсотків від акцій, аліментів, пенсії у разі втрати годувальника.
Власними коштами неповнолітнього можуть бути кошти на вкладах у банки подаровані йому чи отримані у спадок.
Власне майно неповнолітнього - це те майно, власником якого є неповнолітній (куплене ним, подароване чи залишене йому у спадок), в тому числі майно, що перебуває у спільній власності.
Необхідно звернути увагу на те, якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини (ч. 2 ст. 1179 ЦК України).
Протиправній поведінки вказаних осіб (батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітнього функції піклувальника,) полягає у тому, що вони неналежно виконали покладений на них обов'язок виховання та нагляду за неповнолітнім.
Вина батьків (усиновлювачів), піклувальників та закладу, що виконує функції піклувальника, за неналежне виховання та нагляд за неповнолітнім презюмується, тобто вони будуть відповідати за завдану неповнолітнім шкоду якщо не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Необхідно вказати на обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється:
після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття;
коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Необхідно виділити, що шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах (ч. 1 ст. 1180 ЦК України). Підстави набуття повної цивільної дієздатності закріплені ст. 35 ЦК України. Вона може бути надана фізичній особі:
яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;
яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльн1стю"
неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Для набуття повної дієздатності необхідна наявність письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі її відсутності – рішення суду про надання такого права.
Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
Потрібно з’ясувати, що певні особливості має відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами (ст. 1182 ЦК України). Так, шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, то цей заклад відшкодовує завдану шкоду в частці, яка визначається за рішенням суду.