Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

Перш за все слід звернути увагу на визначення юридичної особи. Ст. 80 ЦК України визначає юридичну особу як організацію, створену і зареєстровану у встановленому за­коном порядку. Юридична особа наділяється право­здатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Потрібно розкрити ознаки юри­дичної особи, якими є: 1)організаційна єдність, тобто юридична особа виступає як певним чином організований колектив людей, створений з метою досягнення певних цілей; 2)наявність відокремленого майна. Майно юридичної особи як самостійного суб’єкта цивільного обороту є відокремленим від майна засновників та учасників цієї юридичної особи, а також від майна держави та інших суб’єктів цивільних відносин; 3)виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридич­на особа має своє найменування під яким вона виступає в процесі своєї діяльності; 4)здатність нести самостійну майнову відповідальність вті­люється в наступному принципі: учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника) (ч. З ст. 96 ЦК України). Винятки з цього правила можуть бути вста­новлені установчими документами та законом; 5)може бути позивачем та відповідачем у суді.

Інші ознаки юридичної особи, що іноді виділяються в науко­вій літературі (наявність органів управління, рахунку у банку, печатки, можливість виступати в судовому процесі) не є істотними, оскільки випливають з наведених чотирьох ознак.

Необхідно розглянути види юридичних осіб. Відповідно до ст. 81 ЦК України за критерієм створення юридичні особи поділяються на осіб приватного права, що ство­рюються на підставі установчих документів (засновницького договору, статуту), та осіб публічного права, що створюються за розпорядчим актом Президента У країни, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. В свою чергу, юридичні особи приватного права в залежності від того, чи мають право брати участь засновники в управлінні юридичною особою, поділяються на товариства, в діяльності яких засновники мають право брати участь, та установи, в управлінні яких засновники участі не беруть. Потрібно зазначити, що товариства поділяються на підприємницькі і непідприємницькі. Обов’язково слід зупинитися на такому виді підприємницького товариства, як господарське товариство – юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Назване товариство – родове поняття, яке об’єднує п’ять самостійних видів товариств: повне товариство, командитне, товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Потрібно зупинитися на особливостях кожного з видів цих товариств та дати коротку характеристику.

Необхідно також дати характеристику кожного спо­собу створення юридичної особи.

1. Розпорядчий - юридична особа створюється на підставі розпорядження державного органу. Якщо законом передбачено обов’язкове створення юри­дичної особи шляхом волевиявлення виборців - виборів, то така юридична особа також набуває статусу юридич­ної особи публічного права.

2. Дозвільний - таким способом створюються наприклад, об’єднання громадян.

3. Договірний - шляхом укладення договору (це повне то­вариство, командитне та інші).

Окремо слід зупинитися на визначенні таких понять, як філія і представництво, які є окремими підрозділами юридич­ної особи. Вони розташовані поза її місцезнаходженням і не є юридичними особами.

Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, роз­ташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або час­тину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Вони не мають права виступати від свого імені в цивільному обороті, наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Вони можуть вести окремий бухгалтерський облік. їх керівники призначаються юридичною особою і діють на підстав виданої нею довіреності (тобто від імені юридичної особи).

Припинення юридичної особи здійснюється шляхом :

- злиття; приєднання; поділу; перетворення; виділу; ліквідації.

Злиття передбачає припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов’язків новій юри­дичної особі. Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юри­дичної особи і передачу всіх прав і обов’язків іншій. Поділ - на базі однієї юридичної особи виникають дві й більше юридичних осіб. Виділ - на базі однієї юридичної особи створюється ще одна юридична особа, якій виділяється частина майна першої. Перетворення - юридична особа одного виду перетворюєть­ся в іншу організаційно-правову форму. Нова є правонаступником першої. Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій вона перестає існувати, права та обов’язки не перехо­дять до іншої юридичної особи.

Юридичні особи вважаються такими, що припинили своє існування з моменту вилучення їх з Єдиного державного реє­стру підприємств і організацій України. Ліквідацію юридичноїособи здійснює ліквідаційна комісія, яка створюється органом, який прийняв рішення про ліквідацію (ст. ст. 110 - 112 ЦК). Ліквідація може бути проведена у добровільному порядку і за рішенням суду.