23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах

Дисциплінарна відповідальність працівників Дисциплінарна відповідальність полягає у обов’язку працівника

відповісти за вчинене ним порушення трудової дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Дисциплінарна відповідальність

341

Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень

342

Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності Матеріальна відповідальність - це обов’язок кожної із сторін трудових

правовідносин (найманого працівника та роботодавця) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом порядку та розмірах.

Матеріальна

відповідальність

Підстава матеріальної відповідальності

Винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов’язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні

Умови матеріальної відповідальності

Наявність прямої дійсної шкоди (така шкода, що виражається у втраті, погіршенні або зниженні цінності майна, необхідності для підприємства провести витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей чи зробити зайві грошові виплати). Ст. 130 КЗпП передбачає відшкодування тільки прямої дійсної

шкоди, а неодержані доходи (упущена вигода) відшкодуванню не підлягають.

Протиправність дій або бездіяльність однієї із сторін трудового договору (невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків)

Причинний зв'язок між протиправним порушенням обов’язку і матеріальною шкодою

Наявність вини працівника, власника або уповноваженого ним органу. Тягар доведення вини лежить на власникові, крім випадків відшкодування шкоди працівниками, які несуть повну матеріальну відповідальність або

отримали матеріальні цінності за разовим дорученням.

343

Відмінності матеріальної відповідальності від майнової відповідальності за цивільним правом

344

Види матеріальної відповідальності

Види матеріальної відповідальності

Обмежена

Полягає в обов’язку працівника, з вини якого було заподіяно шкоду,

відшкодувати власникові пряму дійсну шкоду, але не більше свого середньомісячного заробітку (ст. 132 КЗпП України). Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених в законодавстві.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників

Повна

Відповідальність без обмеження середньомісячним заробітком опускається

лише у випадках, зазначених у законодавстві. Ст.134 КЗпП регламентує випадки, коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству.

Колективна (бригадна)

Є різновидом повної відповідальності. Може запроваджуватися власником (за

погодженням з профспілкою) при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.

345

Випадки повної матеріальної відповідальності

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли (ст.134 КЗпП України)

Між працівником і підприємством, установою, організацією укладено

письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП

України)

Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою

довіреністю або за іншими разовими документами (п.2 ст.134 КЗпП України)

Шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь,

переслідуваних у кримінальному порядку (п3 ст.134 КЗпП України)

Шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані (п.4 ст.134

КЗпП України)

Шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним

зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування (п.5 ст.134 КЗпП

України)

Відповідно до законодавства на працівника покладено повну

матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків (п.6 ст.134 КЗпП України)

Шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків (п.7 ст.134 КЗпП

України)

Службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні

працівника на іншу роботу (п.8 ст.134 КЗпП України)

Керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності,

винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим

підприємством (п.9 ст.134 КЗпП України)

346

Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування

347

Поняття та види трудових спорів Трудові спори – це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів

між працівником і роботодавцем розбіжності з приводу застосування норм трудового законодавства або встановлення чи зміни умов праці.

Види трудових спорів

За суб’єктним критерієм

За предметом спору

За способом розгляду

348

Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів у КТС

КТС є спеціальним органом, який утворюється на кожному підприємстві для розгляду індивідуальних трудових спорів. Обирається Організація загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, та установи, організації всіх форм власності з числом працюючих не менше

компетенція 15 осіб. Порядок обрання, чисельність склад і строк повноважень комісії КТС визначається загальними зборами (конференцією) трудового колективу.

При цьому кількість робітників у складі комісії повинна бути не менше половини її складу (ст.223 КЗпП).

Працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він Строки дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у звернення до спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження КТС будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого

строку КТС може його поновити (ст.225 КЗпП).

КТС зобов’язана розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву та представників власника. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням

Порядок працівника при розгляді спору від його імені може виступати розгляду представник профспілкового органу або інша особа, в тому числі адвокат. трудового У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання КТС спору і розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному прийняття нез’явленні працівника без поважних причин КТС може винести рішення рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах вищезазначеного тримісячного строку.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Копії рішення КТС у триденний строк вручаються працівникові та власникові (ст.226, 227 КЗпП).

У разі незгоди з рішенням КТС працівник або власник можуть оскаржити її рішення до суду в 10-денний строк з дня вручення їм Оскарження виписки з протоколу засідання комісії. Пропуск вказаного строку не є

рішення КТС підставою для відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк та розглянути спір по суті

(ст.228 КЗпП).

Рішення КТС підлягає виконанню власником у триденний строк по закінченню 10 днів, передбачених на його оскарження (ст.229 КЗпП).

Строк та Однак рішення про поновлення на роботі незаконно переведеного на порядок іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню. У разі виконання невиконання власником рішення КТС у встановлений строк, КТС видає рішення КТС працівникові посвідчення, що має силу виконавчого листа (ст.230 КЗпП).

На підставі цього посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.

349

Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах

Компетенція суду щодо розгляду індивідуальних трудових спорів

Відповідно до ст. 124 Конституції України якої правосуддя здійснюється виключно

судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Тобто у будь-якому випадку працівник може звернутися безпосередньо до суду, обминаючи КТС.

Суд якперша інстанція. Безпосередньо усудах розглядаються трудові спори за заявами

(ст.232 КЗпП): 1) працівників підприємств, установ, організацій, де КТС не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи; 3) керівних працівників з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень; 4) власника про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником і виборним органом первинної профспілкової організації підприємства в межах наданих їм прав. Безпосередньо в судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу певних категорій працівників (зокрема, працівників, запрошених на роботу в порядку переведення, молодих спеціалістів, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитинуінваліда, виборнихпрацівниківпіслязакінченнястрокуповноважень).

Суд як друга інстанція. Відповідно до ст. 231 КЗпП, у місцевих судах

розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника, коли вони не згодні з рішенням КТС; 2) прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству.

Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

350