- •Київський технікум готельного господарства Циклова комісія загальноюридичних дисциплін Курсова робота
- •1.2.Класифікація та види нормативно правових актів.
- •2.1 Характеристика структурних елементів нормативно-правових актів.
- •2.2.Характеристика індивідуальних юридичних актів
- •Розділ 3.Місце та роль закону в системі нормативно-правових актів.
- •3.1 Поняття та особливості закону.
- •3.2.Стадії прийняття закону
2.1 Характеристика структурних елементів нормативно-правових актів.
Структура нормативно-правового акта може включати такі елементи:
1) вказівка самої форми акта, якою він наділяється;
2) назва органу державної влади, який видав (крім законів) нормативно-правовий акт;
3) реєстраційний номер;
4) найменування (заголовок) нормативно-правового акта;
5) преамбула (у разі необхідності); 6) частина, що постановляє;
7) прикінцеві положення (у разі необхідності);
8) перехідні положення (у разі необхідності);
9) підписи відповідних посадових осіб, дата прийняття;
10) додатки (якщо вони є).
Нормативно-правові акти залежно від виду і обсягу поділяються на:
Преамбула - вступна частина, без статейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обгрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулюються вихідні світоглядні положення.
Пункти,статті-містять вихідні одиниці нормативно-правового акта-нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.
Частини-найбільші підрозділи закону,містяться,як правило,у кодексах.Так, наприклад,Кримінальний кодекс,Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.
Глави-є у великих за обсягом нормативно-правових актах (Кодекси,закони тощо).
Розділи-об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація,коли статті,пункти об'єднуються в розділи,а розділи у глави.
Пункти,статті-містять вихідні одиниці нормативно-правового акта-нормативні розпорядження.Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.
Статті можуть поділятися на частини,а пункти-на абзаци і підпункти.І статтю, і частини, із яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю — «ст.», а частини (абзаци) статей — «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.
Прикінцеві положення -розміщуються в кінці нормативно-правового акта і містять: порядок набрання чинності таким актом або його окремими нормами;перелік нормативно-правових актів,що втрачають чинність;зміни,що вносяться до інших нормативно-правових актів.
Перехідні положення - включаються до нормативно-правового акта у разі, коли:
1) акт виконуватиметься поетапно;
2) нормативно-правові акти, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювали інший порядок реалізації одних і тих самих прав і свобод та виконання обов'язків;
3) нормативно-правові акти, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювали певний статус суб'єктів правовідносин і виникла потреба у підтвердженні набутого раніше статусу;
4) інші нормативно-правові акти або їх окремі положення врегульовують правовідносини, пов'язані з виконанням цього нормативно-правового акта.
Крім того, нормативно-правовий акт у разі необхідності може містити і додаток - який є його невід'ємною частиною та має таку саму юридичну силу, як і відповідний акт. Посилання на додаток повинно міститися у тексті нормативно-правового акта.
У додатку до нормативно-правового акта можуть міститися:
зміни до нормативно-правових актів або перелік нормативно-правових актів, які втрачають чинність у зв'язку з прийняттям (виданням) такого акта;
строк виконання, перелік суб'єктів, об'єктів, форми та зразки документів тощо, а також умови та вимоги, необхідні для виконання нормативно-правового акта;
інші відомості.
Необхідно зазначити,що є певні вимоги щодо позначення складових частин тексту нормативно-правового акта та його термінології. Зокрема:
книги, розділи і глави нормативно-правового акта повинні мати коротку, чітко сформульовану назву, що відображає їх зміст;
книги і розділи нормативно-правового акта нумеруються римськими цифрами;
глави і статті нормативно-правового акта мають наскрізну нумерацію арабськими цифрами;
частини статей у законах, а також пункти у підзаконних актах позначаються арабськими цифрами;
пункти статей позначаються арабськими цифрами з дужками;
підпункти пунктів починаються з абзацу та позначаються арабськими цифрами з дужками;
абзаци починаються з абзацу без позначення цифрою;
термінологія нормативно-правового акта не може відрізнятися від термінології чинних нормативно-правових актів вищої або однакової з ним юридичної сили, якщо це спеціально не обумовлено.