5. Карпатський єврорегіон як модель забезпечення сталого розвитку господарства територій країн-учасниць

Співробітництво західних прикордонних областей України з сусідніми європейськими країнами в рамках так званої соціалістичної співдружності як суспільний феномен зародилося у повоєнний період і набуло розвитку у 50-80 рр. ХХ ст. Воно базувалося не лише на соціалістичній орієнтації та ідеологічній близькості країн, а й на багатовіковій історії та традиціях добросусідства народів, що жили і живуть поруч. Безперечно, ці та інші фактори мали вагомий безпосередній чи опосередкований вплив на долі і суспільну свідомість народів-сусідів. Саме тому в сучасних історичних умовах особливого значення набуває наукове вивчення і узагальнення основних подій і явищ, а також процесів транскордонної взаємодії сусідніх територій п'яти країн, що об'єдналися в Міжнародну асоціацію Карпатський єврорегіон. На сьогодні концепція європейської інтеграції України перестає бути предметом політичних дискусій, оскільки підтримується переважною більшістю населення. Разом з тим в реалізації євроінтеграційного курсу України на порядок денний виходять питання напрямів, етапів і термінів його здійснення. Враховуючи всю складність просування України до ситої і заможної, а тому й привабливої Європи, зростає актуальність і науково-практична значимість вивчення як власного, так і міжнародного досвіду наших країн-сусідів, що стали повноправними членами Європейського Союзу, до чого прагнемо й ми.

Міжнародна асоціація Карпатський єврорегіон розглядається не лише як модель забезпечення сталого розвитку господарства територій країн-учасниць, а й дієвий, ефективний інструмент багатогранного і багатовекторного міжнародного співробітництва. Зважаючи на це, а також на відсутність комплексних досліджень різних аспектів діяльності Карпатського єврорегіону, ми ставимо за мету поступово заповнити цю прогалину.

Геополітичні та геоекономічні зміни в центрально-східних країнах Європи на рубежі 80-90-х років минулого століття призвели до руйнування традиційно-історичних контактів у різних сферах буття між сусідніми народами. Однак, це суперечило життєвим інтересам мешканців суміжних територій європейських країн. На відновлення і розвиток прикордонних зв'язків у Центральній і Східній Європі націлювала й спеціальна Декларація з питань транскордонного співробітництва, яку в 1989 р. прийняв Кабінет Міністрів Ради Європи. Вона закликала уряди, громадські організації нових демократій розвивати кращі традиції транскордонного співробітництва, приєднатися до Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами і владами.

Створенню Карпатського єврорегіону 14 лютого 1993 р. передували кілька років інтенсивної підготовчої роботи. Його теоретична модель була розроблена за участі експертів Інституту досліджень «Схід-Захід». Вони керувалися по-перше, усвідомленням того, що чисельні локальні ініціативи транскордонного співробітництва не знаходять підтримки і порозуміння у центральних органах влади; по-друге, недостатньою увагою до цієї проблематики з боку структур Євросоюзу; по-третє, недопущенням постання нової «залізної завіси» між Європою і республіками колишнього СРСР.

У першому номері щомісячного видання Інституту досліджень «Схід-Захід» під назвою «Інформаційний бюлетень Карпатського єврорегіону», який побачив світ у листопаді 1992 р., наголошувалося, що його головна мета полягає у формуванні «духу» цього єврорегіону, а бюлетень сприятиме розумінню кожним польським, словацьким, румунським, угорським чи українським громадянином, який проживає в межах Карпатського єврорегіону, що будучи громадянином своєї країни, він є також частиною більшої міжнародної спільноти.

Якщо на час заснування Карпатського єврорегіону його загальна площа становила 53,2 тис. кв. км. з населенням близько 5 млн. чол., то в 1998 р. ці показники відповідно складали 132,6 тис. кв. км. і майже 14 млн. чол. населення. На сьогодні територія Карпатського єврорегіону дорівнює 161279 кв. км., на яких проживає понад 16 млн. чол.. Це має як позитивні, так і не зовсім позитивні сторони, що вимагають вивчення та узагальнення.

У силу історичних обставин прикордонні області країн-учасниць Карпатського єврорегіону мають певний досвід у багатьох сферах суспільно-економічного життя. На зламі епох весь регіон пережив економічний шок, пов'язаний із переходом від соціалістичного до ринкового господарювання. Саме у цих непростих умовах необхідно було знайти найоптимальніші варіанти залучення регіонів до активної міжнародної діяльності, включення їх в інтеграційні процеси, що розгорнулися на європейському просторі постсоціалістичних країн.

Об'єктивно оцінюючи з позицій сьогодення спільні здобутки і упущення територій країн-учасниць Карпатського єврорегіону за півтора десятиліття функціонування цієї структури, можна стверджувати, що тодішні кроки були правильними і послідовними. Адже вони забезпечили швидке і результативне залучення прикордонних регіонів, які увійшли в асоціацію, до міжрегіональної та транскордонної співпраці, сприяли виробленню механізму її регулювання.