Висновки
Іслам сьогодні вважається світовою релігією через те, що він „перекрокував” державні кордони та став панівним віровченням в різних країнах. Незважаючи на те, що іслам порівняно з християнством і буддизмом, є молодою релігією, поширення його вчення здійснюється серед різних народів. Прихильники ісламу визнають його „найправильнішою” вірою та вірять у те, що Бог надав іслам, щоб замінити ним попередні спроби людям розуміння своєї сутності.
Мусульманський світогляд має багато спільних рис з християнською та іншими релігіями. Особливо важливим є те, що в ньому визнаються ті ж етичні норми, які проповідуються в антагоністичних йому релігійних течіях. Поняття добра, справедливості, відданості, вірності не є чужими і для ісламу. Це зближує цю релігію з іншими віруваннями, змушує замислитися про сутність релігії взагалі, взаємозв’язок її різних напрямів.
Іслам має тісний зв'язок з християнством і іудаїзмом. В ньому використовується подібна термінологія, визнаються одні і ті ж релігійні персонажі. Головний Бог, за переконанням мусульман, є той же самий, що і у християн, і у іудеїв, але він в їх релігії віддає свою прихильність тільки тим, хто повірив в нього через свого посланця – Магомета.
Виходячи з подібностей всіх цих релігій, становиться зрозумілим, чому і ісламські, і християнські, і іудейські головні святині знаходяться в одному регіоні земної кулі, мало того, що в одному регіоні, – навіть в одному місті – Єрусалимі. Сучасна політичне та воєнне протистояння в цьому районі уособлює собою протиборство цих течій за право називатися „найправильнішим” вченням.
Література
Абу Аля Ал-Маудуді. Принципи Ісламу. – Львів, Логос, 1995. – 112с.
Горбаченко Т.Г., Лубський В.І., Нілова І.Д. Релігія і культура: Курс лекцій. – К., КДІК, 1996. – 236с.
Зінько Соломія Ю. Іслам у сучасній світовій політиці. – Львів, Простір-М, 2005. – 275с.
Кимелев Ю.А. Философия религии: Сист. очерк. – М., Nota Bene, 1998. – 424 с.
Культура и нравственность в исламе / Духовное управление мусульман Украины. – К., Аль-Иршад, 2000. – 40с.
Лубський В. І., Бурлак С. М., Вороновська Л. Г., Горбаченко Т. Г., Козленко В. М. Релігієзнавство: Підручник. – К., Академія, 2000. – 408с.
Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современные религии: Курс лекций. – М., Центр, 1999. – 237с.
Релігієзнавчий словник / НАН України; Інститут філософії. Відділення релігієзнавства. – К., Четверта хвиля, 1996. – 392с.
Черній А.М. Релігієзнавство. – К., Академвидав, 2003. – 352с.
Эрнст Карл В. Суфизм. – М., Фаир-Пресс, 2002. – 311с.
1Черній А.М. Релігієзнавство, К., Академвидав, 2003. – С. 117.
1Релігієзнавчий словник / НАН України; Інститут філософії. Відділення релігієзнавства, К.,Четверта хвиля, 1996.С. 142.
1Абу Аля Ал-Маудуді. Принципи Ісламу, Львів, Логос, 1995.– С. 14.
1Эрнст Карл В. Суфизм, М.,Фаир-Пресс, 2002.–С. 65.