1.2 Організаційно - економічні особливості функціонування об’єднань у готельному господарстві

Гостинність - сфера готельного й ресторанного бізнесу є провідним чинником і базою величезної індустрії туризму.

Готель - це щось більше, ніж просто місце для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій.

У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти - незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що дістає прибуток від цієї власності. Операційниа мережа -це група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі.

Готельна мережа як форма організації бізнесу виникла в США наприкінці Другої світової війни, піонерами в цьому минулому компанії Statler group, Hilton й Sheraton.

Об’єднання готелей має дві основних мети:

• забезпечення конкурентноздатності на ринку гостинності за рахунок високої якості обслуговування, що підтримується станом основних фондів (якість споруд, оформлення інтер’єрів, оснащення), кваліфікацією персоналу, безпекою клієнта і його майна;

• забезпечення економічної ефективності діяльності шляхом стабільного завантаження готелів. Мережа дозволяє зменшити витрати на резервування, маркетингові дослідження, рекламу, підготовку кадрів.

Одним з найпоширеніших у всьому світі видів об’єднань є франчайзинг, який дає можливість підприємству об’єднатися з іншим підприємством або цілою мережею підприємств, які впевнено почувають себе на ринку, чиї послуги користуються стабільним попитом, налагоджені певні системи фінансового контролю й виробництва даної послуги.

“Франчайзинг- тривалі в часі взаємини, згідно яким франчайзер надає захищене законним шляхом право займатися певною підприємницькою діяльністю, а також допомога в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації й керування за винагороду від франчайзинга” (визначення Міжнародної асоціації франчайзингових організацій МАФО).

Міністерстві торгівлі США підрахували, що закриття франчайзингових компаній протягом перших п’яти років їхнього існування становить лише 4%. Є офіційні повідомлення про те, що франчайзинг використовується більш ніж в 70-ти країнах світу.

Франчайзинг як метод керування готелями показав оптимальні результати. Звернемося до історії.

До початку 80-х років світова готельна індустрія переживала дійсний бум, що обумовили такі причини:

• Розширення бази клієнтів, що відбулося за рахунок демографічного вибуху й підвищення рівня життя окремих країн Європи й Азії;

• Зростання ролі бізнес-туризму;

• Зростання зацікавленості інвесторів у перспективній області;

• Інфляційні процеси в ряді країн, завдяки яким відбувалося вкладання засобів у нерухомість.

Але згодом більша конкуренція на туристичному ринку й загальний економічний спад завдали значного удару по індустрії гостинності в цілому.

Бажання скоротити витрати, насамперед на рекламу нового готелю, привело до того, що в Європі й Америці виникли готелі, подібні як за назвою, так і по стилю роботи - готельні мережі.

Готельна мережа являє собою об’єднання декількох підприємств готельного бізнесу в загальний бізнес із централізованим, єдиним керівництвом й єдиною торговельною маркою. Перевагами такої організаційної форми є те, що клієнти, які користуються послугами готелів однієї мережі, уже чітко уявляють собі якість розміщення й обслуговування, незалежно від того, у якому місті й у якій країні знаходиться даний готель. Це дає можливість істотно заощаджувати на рекламі й просуванні нових послуг, оскільки підприємство ланцюга автоматично входить у єдину систему бронювання й продажів. “Ранні магнати” готельного бізнесу розробили теоретичні підходи до здійснення підприємницької діяльності на основі постійної “систематизації управління ефективністю”.

Цей підхід надалі розвили Конрад Хілтон і Коммонс Вілсон (засновник Holiday Inns), імена яких, зв'язують із “феноменом готельних мереж”. У своєму першому готелі Хілтон застосував такі принципи як “максимізація простору” й “командний дух”, які надалі зробили готель відомим з погляду високого рівня сервісу й стабільних темпів розвитку. Ці два основних принципи управлінської діяльності використовувалися в кожому готелі мережі.

Основою розвитку Holiday Inns стало поняття “стандартизації готельних послуг”. У результаті були уведені схеми, які гарантують контроль за операціями обслуговування й погодженість дій із клієнтами. Ця концепція була розроблена Вілсоном і принесла успіх.

На початку 1950-х Вілсон почав продавати франшизи, які забезпечували розширення власного готельного бізнесу більше високими темпами. Діюча франшиза Holiday Inns гарантувала застосування чітких стандартів, які поширювалися на все майно, за винятком землі, на якій був побудований готель.

Це було початком функціонування готельних мереж, які ототожнювалися з репутацією універсальності і якості.

Статистика доводить, що на сьогоднішній день кількість продажів послуг підприємств, які є членами готельних мереж, істотно перевищує аналогічний показник для незалежних готелів.

В окремих країнах миру процес інтеграції готелів у ланцюзі здійснюється досить інтенсивними темпами. Наприклад, у США в 1986р. у власності готельних ланцюгів перебувало 60% номерного фонду, а в 2006р. цей показник досяг 90%. Причиною швидкого розвитку мереж є їхня ефективність по багатьом напрямкам (фінанси, маркетинг, менеджмент, обмін інформацією).

З огляду на безперечні переваги готельних мереж як форми організації бізнесу, можна говорити про швидкий процес глобалізації готельного господарства.

Термін “глобальна корпорація” як нова організаційна форма об’єднань підприємств у готельному господарстві з’явився наприкінці 1980-х років, коли на світовому ринку готельних послуг виникла тривога із приводу його монополізації такими ланцюгами як Holiday Inns, Accor, Hilton International.

Таким чином, по кількості готелів, які об’єднані в готельні групи, що лідирує положення займають США (60%), на другому місці Великобританія, де розташовані 15% готельних груп, 10% у Франції, 5% - в Іспанії,5% в Японії й Швейцарії.

Майже всі найбільші готельні компанії є транснаціональними. Найбiльшi американськi транснацiональнi корпорацiї - Хiлтон, Марiотт, Шератон, Редiсон, Холiдейс Iнн.

Європейськi - Аккор (Софiтель, Iбiс, Новотель, Коралiте), Форте-хотел,

Метрополiтен, Клаб Медiтеранее, Голден Тьюлiп.

Американські готельні ланцюги “Холідейс Інн” і “Шератон” володіють готелями відповідно у 50 і 52 країнах, англійський “Траст хауз Форте” - у 23 країнах.

Існують два основних види готельних ланцюгів: інтегровані ланцюги, які створені з однорідних одиниць, та готельні консорціуми, які об’єднують незалежні готелі.

Інтегровані готельні ланцюги керуються безпосередньо або опосередковано через франчайзингову систему або за контрактом на управління. Усі готелі інтегрованого ланцюга мають спільну назву і товарний знак. Найбільші інтегровані ланцюги діють у США – “Хоспіталіті Франшиз Сістемс”, “Холідей Інн Уордвайд”. Французька група “Аккор” посідає четверте місце у світі, британська “Форте” – дев’яте.

Характеристика найбільших готельних ланцюгів світу відображена в додатку А.

Щоб протистояти конкуренції з боку інтегрованих та франчайзингових готельних ланцюгів, незалежні готелі об’єднуються у готельні консорціуми. Концепція готельних консорціумів в останні роки набула популярності, їх кількість значно збільшилася. Збільшення масштабів діяльності, при об’єднанні у консорціум, дозволяє досягати значної економії у витратах на маркетинг, придбання обладнання, створення комп’ютерних мереж бронювання місць тощо. Найбільший готельний консорціум у світі - американський “Бест Вестерн Інтернешнл” об’єднує 3351 готелів з фондом майже 274 тис. номерів. Вартість членства у цьому міжнародному готельному консорціумі становить 1 % обороту після сплати податків.

Іншою формою об’єднання готелів є так звані родини, найбільші з яких налічують сотні готелів у різних місцях світу. Якість готельних послуг у “родинах” контролюють незалежні комісії.

Для більш детального уявленя про функціонування об’єднань пропоную розглянути аналіз діяльності готельної мережі “Прем’єр Готелі” у наступному розділі.