Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести_ОП.docx
Скачиваний:
114
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
424.94 Кб
Скачать
  1. Омметром.

  2. Люксметром.

  3. Анемометром.

  4. Спідометром.

  1. Освітлення, що здійснюється джерелами світло (.шипами /нажарювання або газорозрядними), це:

  1. Суміщене освітлення.

  2. Природне освітлення.

  3. Штучне освітлення.

  4. Комбіноване освітлення.

  1. Одночасне поєднання природного і штучного освітлення - це:

  1. Штучне освітлення.

  2. Природне освітлення.

  3. Суміщене освітлення.

  4. Денне і вечірнє освітлення.

  1. Відношення світлового потоку\ що відбивається від поверхні, IV» світлового потоку, що падас на неї. це:

  1. Коефіцієнт світлопропускання.

  2. Коефіцієнт відбиття поверхні.

  3. Світлова характеристики вікон.

  4. Коефіцієнт подачі світла.

  1. Відношення світлового потоку, що падас на елемент поверхні, ■•/> мощі цього елементу це:

  1. Коефіцієнт світлопропускання.

  2. Коефіцієнт відбиття поверхні.

  3. Освітленість.

  4. Світлова характеристика вікон.

  1. Чим характеризується розряд зорової роботи?

  1. Характеризується світловою характеристикою вікон.

  2. Характеризується коефіцієнтом світлопропускання.

  3. Характеризується розмірами об'єкта розпізнавання.

  4. Характеризуються освітленістю об’єкта розпізнавання.

  1. За якими параметрами визначають .метеорологічні умови виробничих приміщень?

  1. Концентрація кисню у повітрі, температура та швидкість руху повітря.

  2. Напруга та швидкість руху повітря.

  3. Напруженість електромагнітного поля та швидкість руху повітря.

  4. Відносна вологість, швидкісгь руху повітря, теплове випромі-

ПЮВЗІІНЯ.

  1. Умови внутрішнього середовища, які впливають на тепловий обмін працюючих у виробничих приміщеннях, мають назву:

  1. Параметри робочої зони виробничих приміщень.

  2. Метеорологічні умови виробничих приміщень.

  3. Метрологічні вимої н до виробничих приміщень.

  4. Температурні умови виробничих приміщень.

  1. Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс,

із навколишнім середовищем - це;

  1. Акліматизація.

  2. Терморегуляція.

  3. Релаксація.

  4. Адаптація.

  1. Умови, які характеризуються наявністю шкідливих виробничій чинників, що перевиїцують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприят- ливий вплив на організм працюючого та його потомипво. належать до:

  1. Допустимих умов праці.

  2. Шкідливих умов праці.

  3. Небезпечних умов праці.

  1. Умови, що характеризуються такими рівнями чинників вироб­ничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруень, загрозу для життя, належать до:

  1. Допустимих умов праці.

  2. Шкідливих умов прані.

  3. Небезпечних умов праці.

  4. Відповідних умов праці.

  1. Максимальна концентрація иікід,ит>ї речовини у повітрі /чіЛіпоТ іони, яка при щоденній роботі протягом 8 год чи іншої тічшачості (але не більше 40 год на тиждень) не призводить до іииш ічіня працездатності і захворювання у період трудової діяльності т. і г наступний період життя, а також не чинить несприятливий ті пїв на здоров 'я наступних поколінь, має назву:

  1. Надзвичайно небезпечна концентрація.

  2. Високонебезпечна концентрація.

  3. Гранично допустима концентрація.

•і. Оптимальна концентрація.

  1. Гранично допустима концентрація високонебезпечних речовин ні, і ходиться у межах:

  1. 1.1-10,0 мг/м’.

  2. 0,1—1,0 мг/м*.

  3. 2.1-20,0 мг/м’.

  4. 3.1-30,0 мі /м\

  1. Дія контролю стану повітряного середовища, до якого можуть потрапити шкідливі речовини гостроспрямованої дії. застосовується:

  1. Ькснрес-метод реєстрації.

  2. Лабораторний метод реєстрації.

  3. Метод безперервної автоматичної реєстрації.

  4. Практичний метод реєстрації.

  1. Показники мікроклімату виробничих приміщень це:

  1. Температура повітря, барометричний гиск.

  2. Швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання.

  3. Відносна нологість повітря, виробничий пил.

  4. Всі відповіді правильні.

  1. '1а характером охоплення приміщенім розрізняють вентиляцію.

  1. Природну та кондиціоиуванпя.

  2. Витяжну та аварійну.

  3. Загальпообмінну пі місцеву.

  4. Природну та кондиціонування.

  1. За способам подачі у приміщення свіжого повітря і видалених забрудненого системи вентиляції поділяють на:

  1. І Іриродпу, механічну та змішану.

  2. Природну, аварійну та змігнану.

  3. Природну, місцеву та змішану.

  4. Штучну, природну та змішану.

  1. Інфрачервоне випромінювання чинить на організм людини переважно •

  1. Теплову дію. проникаючи на деяку глибину в тканини.

  2. Електромагнітну дію, проникаючи на деяку глибину в тканини.

  3. Дсзінфікуючу дію, проникаючи на деяку глибину в тканини.

  4. Позитивну дію, відновлюючи тканини.

  1. Заході/ захисту від шуму - це:

  1. Звукоізоляція, звукопоглинання, архітектурн о-гі лаііувальні заходи, засоби індивідуального захисту.

  2. Теплоізоляція, світлопоглинаиня. архітектурно-планувальні заходи, засоби індивідуального захисту.

  3. Терморегуляція, водологлинашія, архітектурно-планувальні заходи, засоби індивідуального захисту.

  4. Водоізоляція, будівельно-планувальні заходи, засоби колектив­ного 'захист)'.

  1. Вібрація поділяється на:

  1. Загальну та місцеву.

  2. Штучну і природну.

  3. Механічну та комбіновану.

  4. Сильну і слабку.

  1. Вентиляція класифікується за такими ознаками:

  1. За способом переміщення повітря.

  2. За напрямом потоку повітря.

  3. За місцем дії та призначенням.

  4. Всі відповіді правильні.

Л-/. Иин/юмінювання, взаємодія якого із середовищем приводить .*.» утво/нчіня електричних зарядів (іонів) різних маків, має назву:

  1. Нлскгромагнітнс випромінювання.

  2. Іонізуюче випромінювання.

І. Лазерне випромінювання.

  1. Інфрачервоне випромінювання.

ЛУ Засоби захисту від електромагнітного випромінювання радіо- ..н тоншого діапазону, до яких належать падання додаткової оточуваної -/••ті тки; попередній та періодичний медогляд; допуск до роботи і •>«і/нлами випромінювання електромагнітних полів осіб, вік яких . їй,мовить не метис 18 років, називаються:

  1. Організаційні заходи колективного захисту.

  2. Технічні засоби колективного захисту.

  3. Лікувально-профілактичні заходи колективного захисту.

  1. Колективні та індивідуальні засоби захисту.

ЛЛ Заходи захисту від іонізуючих випромінювань, при яких примі- пня. ік- зберігаються радіоактивні іютопи, ізольовані; відкриті джерела пнн/чнннюваніш знаходять в обмеженій зоні; на контейнерах, устатку- точні. (дверях приміщення та інших об'єктах наноситься попереджу- "•і ііініій знак радіаційної небезпеки, належать до:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]