Тема 4:Політична еліта та політичне лідерство

1.Основні теорії еліт. Термін еліта введений на початку 20 ст. французьким дослідником Ж. Сорелем та італійським ученим В. Паретто. Ідеї поділу суспільства на вищих та нижчих,аристократію та простолюдинів знаходять своє обґрунтування у творчості Конфуція,Платона, Макіавеллі,Ніцше та ін. Моска у своїй праці «Основи політичної науки» доводив неминучий поділ суспільства на тих , хто керує, і тих, ким керують. Паретто поділяв еліту на два типи: леви та лиси . Левам властивий консерватизм та силові методи управління. Лиси – гнучкі керівники,які є майстрами політичних комбінацій. Міхельс поєднав проблеми виникнення і функціонування пол. еліт з діяльністю політичних партій, керованих меншістю.

2.Сутність, структура, класифікація та функції політичних еліт. Політична еліта - меншість суспільства,яка бере безпосередньо участь у затвердженні і здійсненні рішень пов’язаних з використанням державної влади. Класифікація пол.. еліти:

За місцем а політичній системі:правляча та контереліта.

За способом панування:традиційна та сучасна.

Залежно від основи формування:еліта крові,багатства,інтелектуальної продуктивності.

За функціями та повноваженнями: вища, середня та адміністративна.

Функції політичних еліт:

-стратегічна – полягає в тактиці та стратегії розвитку суспільства, визначенні політичної програми дій;

-комунікативна – передбачає ефективне відбиття в політичних програмах інтересів і потреб різних соц. груп і верств нас.;

-інтегративна – зміцненні стабільності суспільства, в запобіганні конфліктів,гострих протиріч…..

-організаторська – вироблення курсу,втілення пол. рішень в життя шляхом організації,мобілізації мас.

3.Типологія та ф-її політичного лідерства. Ф-її політичного лідерства:

Новаторська – лідер вносить ідеї щодо соціального розвитку суспільства;

Комунікативна – відображення всієї гами потреб і інтересів людей,як в політичних програмах пол. лідерів ,так і в їх практичній діяльності.

Організаторська – вимагає мобілізації народу на втілення політичних програм, рішень в житті…

Інтегративна – направлена на підтримку цілісності і стабільності суспільства, громадського миру і злагоди.

Типи політичного лідерства за Херманном:прапороносець,служитель,торговець та пожежник. Типи за Вебером: традиційний(віра підлеглих у те, що влада є законною),раціонально-легальний(здійснюється через демократичні процедури шляхом надання лідеру повноважень) і харизматичний(віра підданих у винятковий талант, дар, здібності лідера, який покликаний виконувати визначену місію.).

Тема 5: Політична система суспільства

1.Сутність , структура, ф-ії політичної системи. Політична система – впорядкована , складна, багатогранна система державних та недержавних стосунків соціальних інститутів, що виконують певні політичні функції. Структура політичної системи:

Політичні відносини – взаємини суб’єктів політики з приводу завоювання та здійснення влади.

Політична організація суспільства – система інститутів, в межах яких відбувається політичне життя суспільства.

Засоби масової інформації - мережа установ , які займаються збором,обробкою, поширенням інформації пропагуючи вироблені політичні та правові норми.

Політичні принципи та норми – формують політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань політичної системи.

Політична свідомість – сукупність політичних ідей відображених у політичних документах,правових нормах.

Політична культура – уявлення про різні аспекти політичного життя.

Ф-ії політичної системи: координація окремих елементів суспільства;легітимізація;політична соціалізація; артикуляція інтересів; агрегування інтересів. За Алмондом та Пауеллом :політична комунікація;відпрацювання норм і правил;висловлювання інтересів;узагальнення інтересів;застосування правил;контроль за застосуванням правил.

2. Типологія політичних систем. Платон виділяв такі типи:монархія,аристократію,демократію. Марксисти:рабовласницька,феодальна,буржуазна,соціалістична. За характером розподілу:авторитарні та плюралістичні. Алмонд виділяв такі типи політичних систем:

- англо-американський – є чіткий розподіл влад, наявність механізму стримувань і противаг,висока організованість,стабільність.

- континентально-європейський – домінують елементи, притаманні англо-саксонській політичній системі,але тут помітнішим є вплив традицій, структур,які прийшли з до індустріальної епохи.

- до індустріальний і тоталітарний типи характеризуються відсталістю,нестабільністю,низьким рівнем політичної культури.

3.Поняття та типи політичних режимів. Політичний режим – це тип,характер влади в країні,сукупність засобів і методів здійснення політичної влади та відображає характер взаємовідносин громадян і держави.

Арістотель поділяв на :правильні(монархія,аристократія,політея) та неправильні (тиранія,олігархія,демократія),при правильному режимі влада використовується для загального блага, а при неправильному – для задоволення приватних інтересів правлячої групи. Дюверже класифікує політичний режим як «певне поєднання системи партій, способу голосування, однієї чи кількох груп тиску». У сучасних умовах політичні режими частіше за все класифікують на авторитарні, тоталітарні та демократичні.

4. Поняття, основні виміри і форми демократії. Демократія- влада народу,народовладдя,що виходить з ф-ії та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм,ґрунтується на прагненні забезпечити справедливість,рівність і добробут. Дослідники стверджують,що вперше цей термін зустрічається у творчості давньогрецького мислителя Геродота. У залежності від форм участі народ бере участь в управлінні суспільними та державними справами, демократія поділяється на пряму(вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці,обговоренні,прийнятті важливих рішень), плебісцитарну (при плебісцитарній можливості політичного впливу громадян обмежені і зводяться до голосування «за» чи «проти» певного законопроекту чи рішення) ,представницьку(опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників,які покликані виражити їхні інтереси).