3.Методологічні засади політології:

- Інституціональний метод, який передбачає, що в центрі дослідження повинні знаходитися політичні інститути, їх структури, їхні властивості і взаємозв'язки, а також політично-правові норми, на основі яких функціонують ці інститути;

* соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на політику всіх соціальних факторів: економіки, культури, релігії, ідеології та соціальної структури суспільства в цілому;

* історичний метод, який розглядає політичні явища, політичні відносини та інститути в безперервному процесі становлення та розвитку, в минулому, в теперішньому стані та у перспективі;

* системний метод, що застосовується при дослідженні складних багаторівневих об'єктів (політичні системи, інститути), при якому об'єкт розглядається як цілісність, що формується взаємодією елементів та знаходиться у багатогранних зв'язках між собою, а також із зовнішнім середовищем;

* порівняльний метод дослідження передбачає співставлення характеристик однотипних об'єктів - політичних систем або їх окремих структурних компонентів, політичних режимів різних країн з метою виявлення подібностей та відмінностей політичного життя;

* антропологічний метод, котрий пояснює політику, виходячи з природи універсальних родових якостей людини, якими є потяг до влади, до панування чи підкорення, до агресивності чи пасіонарності тощо; такий метод часто використовують задля характеристики політичної діяльності видатних особистостей;

* нормативно-ціннісний метод дозволяє оцінювати політичні процеси з точки зору пошуку оптимального варіанту функціонування політичних установ для загального блага, для визначеного заздалегідь соціально-політичного ідеалу.

Тема 3:Політична влада

1.Влада як суспільне явище. Суб’єкти та об’єкти політичної влади. Поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності та характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики та держави, уможливлює виокремлення політики й політичних відносин з усієї сукупності соціальних відносин. Як явище суспільного життя влада присутня у будь-яких людських відносинах і взаємодіях, і означає прагнення людини приймати рішення, здійснювати визначальний вплив на характеристику відносин. Суб’єкти влади – носії влади, активна діюча величина в системі влади, від якої виходить вплив, дія, слідують розпорядження, вказівки. Об’єкти влади – явища , предмети, органи, установи, підприємства, населення, на керівництво якими згідно із законом або підзаконним актам направлена діяльність властей.

2.Ресурси і види влади. Ресурси влади – всі ті засоби, використання яких забезпечує вплив на об’єкти влади з відповідальності і з цілями суб’єкта. Ресурси влади можна поділити на:економічні,соціальні,культурно-інформаційні,силові. До економічних ресурсів відносяться всі матеріальні цінності, необхідні для виробництва та споживання, гроші, земля, продукти харчування та інші. Соціальні ресурси містить в собі підвищення соц. статусу індивіда пов’язані з прибутком та багатством,а також містять в собі такі показники як освіта, посада, престиж, помешкання…У сучасному інформаційному віці надто важливим стало культурно-інформаційні ресурси – знання та інформація, а також засоби їх одержання. Силові ресурси – (насильство)атрибути будь-якої влади,різниця лише у «дозах» їх використання.

Види влади:Економічна - (суспільні відноси,в яких власник засобів виробництва підпорядковує інших учасників);

Духовно – інформаційна - (влада над людьми,яка здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.

Соціальна – (можливість розподіляти положення у соц. структурі статусів, посад, пільг та привілей.

Примусова – (опирається на силові ресурси та означає контроль за людьми за допомогою пристосування фізичної сили.

Сімейна – (право одного з членів сім’ї приймати визначальні рішення)

3.Сутність, специфічні ознаки та особливості пол. влади. Політична влада - здатність і можливість суб’єкта політики визначити політичну поведінку об’єктів політики за допомогою інших ресурсів.Особливості (ознаки):

а) загальністю, обов’язковістю її рішень для всіх громадян, організації всякої влади;

б) без особливістю - політична влада виступає від імені усього суспільства та звертається за допомогою права до усіх громадян;

в) монополією на фізичне насильство, як внутрішнє (право покарання), так і зовнішнє (право на війну). Політична влада означає, що панування, підкорення, насильство як специфічні засоби влади монополізовані та зосереджені у спеціально створених суспільством інститутах, органах і закладах, які у сукупності своїй складає державу

г) різноманітністю ресурсів. Політична влада і особливо держава використовує не тільки підкорення, насильство, але й інші ресурси: економічні, соціальні, культурно-духовні.

4.Легітимність політичної влади та її типологія. Дієздатність влади багато в чому залежить від її легітимності. В легітимності відображається ставлення громади до влади,її можна визначити як стан влади, коли вона визнається більшістю народу законною та справедливою. Легітимація – процес визначення легітимності влади. Вебер виділяв три типи легітимності:Традиційний тип – ґрунтується на авторитеті традицій і звичаїв. Харизматичний тип – ґрунтується на вірі, здібності і винятковості правителя. Легальний тип – ґрунтується на переконанні, законності, легальності й встановленні порядків.