5 Поняття та основні ознаки права

До основних ознак права в його позитивному (нормативному) розумінні як волевиявлення держави можна віднести такі:

а) система правових норм;

б) правила поведінки загального характеру;

в) правила мають загальнообов'язковий характер;

г) правила тісно зв'язані між собою, діють у єдності, складаються в правові інститути, правові галузі та інші частини системи права;

д) формально визначені й закріплені в нормативно-правових актах та інших джерелах права;

е) установлюються, санкціонуються, гарантуються (забезпечуються) державою та її органами;

ж) у своїй сукупності регулюють соціальні відносини між людьми;

з) правила поведінки повинні установлюватися державою з урахуванням принципів правди, справедливості, гуманізму та милосердя.

Кожне право як елемент правової системи складається з багатьох правових норм. Право можна подати як визначену систему. Воно є системою правил загального характеру. Право має загальнообов'язковий характер.

Право характеризується внутрішньою формою, тобто об'єднанням правових норм в інститути, підгалузі й галузі права та окремі правові комплекси. Право стає обов'язковим лише тоді, коли воно установлюється чи санкціонується уповноваженим на те суб'єктом, у межах його компетенції та в порядку, передбаченому встановлюваною процедурою, тобто з дотриманням установлених вимог, що подаються до розроблення, обговорення, прийняття, набирання чинності, зміни та скасування дії правових приписів. Здійснення права забезпечується державою.

Отже, право як волевиявлення держави — це система загальнообов'язкових, формально визначених, установлених або санкціонованих державою, гарантованих і забезпечених нею правил поведінки, що тісно між собою зв'язані та регулюють суспільні відносини між людьми в інтересах певної частини (більшої чи меншої) населення в соціально неоднорідному суспільстві.

Функції права

Функції права — це основні напрямки його впливу на суспільні відносини. Призначення функцій полягає в тому, щоб визначити активну й багатогранну роль права в громадянському суспільстві з позиції його впливу на суспільні відносини між людьми.

Функції права поділяють на загально соціальні та спеціальні юридичні.

До загально соціальних належать такі функції: гуманістична — право охороняє та захищає права людства, народу, людини;

організаторсько-управлінська — право суб'єктів на вирішення певних економічних і соціальних проблем; інформаційна (комунікативна) — право інформує людей про волю законодавця;

оцінно-орієнтувальна — поведінка людей оцінюється з огляду на закони держави, вказує на безконфліктні, соціально допустимі способи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;

ідеологічно-виховна — право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки правомірної поведінки; гносеологічна (пізнавальна)—право само виступає як джерело знань. До спеціальних юридичних функцій права належать регулятивстатична і динамічна) та охоронна:

регулятивна функція спрямована на врегулювання суспільних відносин способом закріплення бажаної поведінки в тих або тих галузях чи інститутах права. Регулятивно-статична функція — це вплив права на суспільні відносини, що закріплює і регулює суспільний порядок у соціально неоднорідному суспільстві у стані спокою; регулятивно-динамічна — забезпечує динамічний розвиток громадянського суспільства; правовий вплив здійснюється таким чином, що, наприклад, Верховна Рада України виключно законами регулює права корінних народів і національних меншин (це регулятивно-статична функція права). Або шляхом прийняття Державного бюджету України створюються передумови для будь-яких видатків держави на загальносуспільні потреби (регулятивна динаміка); охоронна функція спрямована на охорону відповідної системи суспільних відносин, на забезпечення їхньої недоторканості з боку правопорушників, на недопущення правопорушень, зменшення або усунення їх із повсякденного життя.