3. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Корисність продукту. Економічний закон зростання потреб. Формування потреб.

Економічні потреби – це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб є внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання в межах певної системи соціально-економічних відносин. Слід зазначити, що економічні потреби утворюють структурну підсистему всього комплексу потреб суспільства.

Носіями економічних благ є різноманітні товари та послуги. Розрізняють:

• споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

• матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

• теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічними суб’єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб’єкти зможуть скористатися у майбутньому);

Економічні потреби класифікують за такими критеріями:

І. За характером виникнення:

- первинні (базові), пов’язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, житло, безпека т. ін.;

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

ІІ. За засобами задоволення:

• матеріальні (потреби в матеріальних благах);

• нематеріальні (духовні потреби).

ІІІ. За нагальністю задоволення:

• першочергові (предмети першої необхідності);

• другорядні (предмети розкоші).

• ІV. За можливостями задоволення:

• - насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

• - ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

• V. За участю у відтворювальному процесі:

• - виробничі (потреби у засобах виробництва);

• - невиробничі (потреби у споживчих благах).

• VІ. За суб’єктами впливу:

• - особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);

• - колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

• - суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

• VІІ. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

• - абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

• - дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

• - платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

• - фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.

Економічний закон зростання потреб.

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер.

Безперервний економічний та духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик.

Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб.

Закон зростання потреб — закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий та сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всією системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням потреб суспільства, зокрема розвитком сутнісних сил людини, індивідуальних, колективних та суспільних потреб.

Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення.

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення

Задовольняє існуючі та

створює нові

Потреби - Виробництво -

основний доцільна діяльність людей,

спонукальний мотив спрямована на задоволення

розвитку їхніх потреб

виробництва

Породжують та

стимулюють

Прагнення задовольнити зростаючі потреби щоразу наштовхуються на відносну обмеженість ресурсів.

Вирішення суперечності між невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору, визначає мету економічної діяльності:

Потреби: Ресурси

безмежні, невгамовні, Суперечність кількісно та якісно обмежені,

безперервно зростають вичерпні, рідкісні

кількісно та розвиваються

якісно

Лежить в основі

економічного

розвитку, визначає

мету економічної

діяльності,

породжує проблему

вибору

Вибір

Які блага, якої якості, Які ресурси та Кому дістануться

у якій кількості технології вироблені блага

виробляти використовувати для і в якій кількості

виробництва благ

Виявлення шляхів ефективного використання обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмежних потреб пов’язане з постійною оцінкою та вибором альтернативних варіантів розвитку господарської діяльності. Виявлення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності.