- •Тема 10. Тенденції розвитку сучасної економіки
- •1. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення. Суспільний продукт та закономірності його розширеного відтворення. Відтворення елементів економічної системи.
- •2. Система національних рахунків. Основні макроекономічні показники
- •3. Економічне зростання: сутність, типи і фактори. Основні моделі економічного зростання: кейнсіанська, неокласична, Домара-Харрода.
- •II. Фактори попиту:
- •II. Фактори розподілу:
- •5. Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів. Економічні і структурні кризи. Малі і середні цикли. Довгі хвилі н.Д. Кондратьєва. Державне антикризове регулювання економіки
II. Фактори попиту:
Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів усіх ресурсів. А це потребує підвищення сукупного попиту
II. Фактори розподілу:
Стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає на сукупний попит.
Поряд з факторами, які зумовлюють економічне зростання, існують такі, що стримують його.
До факторів, які стримують економічне зростання, належать:
• обмеження з боку сукупного попиту;
• соціально-політична атмосфера у країні;
• ресурсні та екологічні обмеження.
До факторів, які негативно впливають на економічне зростання, належать:
• злочинність та корупція;
недобросовісне ставлення до праці;
• припинення роботи під час страйків, трудових конфліктів;
• несприятливі погодні умови, тобто все те, що стримує зростання продуктивності праці.
Позитивні наслідки економічного зростання:
• економічне зростання дозволяє забезпечити більш високий рівень життя;
• дає змогу здійснювати нові програми поліпшення життя бідних верств населення;
• впливає на авторитет країни у світі;
• полегшує розв’язання проблеми обмеженості ресурсів.
Негативні наслідки економічного зростання:
• економічне зростання часто призводить до руйнування середовища, у якому мешкають люди;
• призводить до перетворення працівників у додаток до машини;
• зростання ВВП і багатства не вирішують проблему бідності;
• автоматизація виробництва сприяє різкому скороченню робочих місць і призводить до збільшення безробіття.
5. Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів. Економічні і структурні кризи. Малі і середні цикли. Довгі хвилі н.Д. Кондратьєва. Державне антикризове регулювання економіки
Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток хвилеподібно зростаючий характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.
Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.
Економічний цикл – це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Рис. 2. Модель економічного циклу Фази економічного циклу
Рівень економічної активності складають такі показники: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.
Спад (криза, рецесія).
— перевиробництво товарів порівняно з попитом на них;
— значне скорочення обсягів виробництва;
— падіння цін;
— дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;
— біржовий крах та банкрутство підприємств;
— зростання безробіття;
— падіння рівня заробітної плати;
— падіння рівня прибутку;
— масове знищення товарів, устаткування тощо;
— недостатність кредитних ресурсів.
Дно (депресія, застій).
Найнижча точка спаду циклу – критична точка в економіці.
— «застій» виробництва;
— низький рівень цін та зайнятості;
— найбільша кількість банкрутств;
— відсутність нових інвестицій;
— ліквідація товарного надлишку.
Пожвавлення.
— розширення виробництва до відновлення докризового рівня;
— зростання цін;
— модернізація виробництва;
— зростання зайнятості;
— активізація попиту;
— відновлення інвестицій.
Пік (піднесення, експансія, бум).
розширення виробництва;
швидке зростання зайнятості;
— зростання заробітної плати та інших видів доходів;
— масове оновлення капіталу;
— підвищення рівня цін;
— зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови для нової кризи.
Все це призводить до входження економіки у новий економічний цикл.
Тривалість фази падіння у західних країнах становить півроку або півтора року, в Україні вона тривала десять років.
Виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.
Перший пов’язаний з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:
• політичні та випадкові події (війни, революції, перевороти тощо);
• зміни чисельності населення (міграція);
• поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп’ютери);
• відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;
• погодно-кліматичні зміни тощо.
Другий – з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі:
• нестабільність витрат;
• зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);
• діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитно-грошовій, податковій політиці) тощо.
Поєднання або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.
Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю та амплітудою коливань.
Короткі цикли
цикли Джозефа Кітчина.
Тривалість: 3 роки і 4 місяці.
Вони пов’язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.
Середні цикли (промислові) – цикли Клемента Жугляра.
Тривалість: 8 – 10 років.
Причину цих циклів вбачали в періодичності оновлення основного капіталу і пов’язували зі зменшенням попиту на устаткування і споруди.
Довгі цикли
цикли Миколи Кондратьєва.
Тривалість: 45 – 60 років.
Існування довгих циклів пов’язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об’єктів інфраструктури.
М. Кондратьєв у великих циклах (хвилях) виділяв дві фази:
• І фаза – висхідна хвиля (25 – 30 pp.) – це довгострокове піднесення, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології, її супроводжують значні соціальні коливання (війни, революції);
• II фаза – низхідна хвиля (20 – 25 pp.), криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає в конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін.