2. Корисність і попит. Загальна і гранична корисність.

Ранжування переваг є оцінкою різних наборів споживчих благ споживачами. Базується така оцінка на корисності благ. Остання є здатністю економічних благ у процесі їх споживання задовольняти будь-які потреби людей. Тут відображається зіставлення об’єктивної і суб’єктивної сторін блага. Слід зазначити, що під корисністю розуміють не просто задоволення, яке отримує людина від споживання. Економічне розуміння корисності — це вартісна, грошова оцінка споживачем міри корисності, тобто споживчих властивостей товару в кожному конкретному випадку. При встановленні ціни ринок чи держава оцінюють у грошовій формі міру важливості, корисності продукту для всієї сукупності споживачів.

Розрізняють загальну і граничну корисність. Під загальною корисністю розуміють сукупну величину корисного ефекту, що отримується від споживання даної кількості продукту. Гранична корисність — це додатковий корисний ефект від споживання кожної додаткової одиниці товару. Для споживача гранична корисність якогось товару в даний час є його готовністю заплатити за нього певну максимальну ціну. Якщо поділити граничну корисність товару на його ринкову ціну, то одержимо зважену граничну корисність. Вона означає, що остання грошова одиниця, витрачена на придбання даного товару, має становити ту саму корисність, що й остання грошова одиниця, витрачена на інші товари.

3. Криві байдужості та їх властивості. Карта кривих байдужості.

Ранжування споживчих переваг здійснюється з допомогою так званих кривих байдужості, які є сукупністю наборів, що забезпечують однаковий рівень задоволення потреб. Споживач байдужий до вибору наборів, які представлені точками на кривій байдужості, бо кожна така крива відтворює певний набір товарів, які мають однакову корисність. Криву байдужості можна зобразити графічно:

Рис. Графік кривої байдужості

Крива U і є кривою байдужості. Вона проходить через точки А, В і С та показує, що споживач байдужий до цих трьох наборів товарів, тобто він почувається не гірше і не краще відмовившись від двох одиниць товару Y, і одержавши додатково шість одиниць товару X при переміщенні від набору В до набору А. Так само споживач однаково ранжує при переході від А до С, тобто, може відмовитися від 10 одиниць товару X, щоб отримати додатково 8 одиниць товару Y.

Оскільки поєднання різних товарів багатоманітні, то і варіантів кривих байдужості також чимало. При цьому вони між собою не перетинаються. Ця сукупність кривих байдужості різних наборів двох товарів називається картою байдужості. На ній кожна крива відображає інший рівень граничної корисності. При цьому чим далі від початку координат перебуває кожна наступна крива байдужості, тим вищому рівневі загальної корисності вона відповідає. Тобто карта кривих байдужості здійснює ранжування наборів по порядку від тих, яким надається найменша перевага до тих, які мають найвищу перевагу. Але при цьому карта кривих байдужості не показує міру переваги одного набору над іншим. Цю функцію виконує показник, що називається граничною нормою заміщення. Це та максимальна кількість одного товару А з даного набору, від якої споживач готовий відмовитись, щоб отримати одну додаткову одиницю товару В з цього ж набору. Вона знижується у міру руху вниз кривою байдужості.